Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського
Навчально-науковий інститут історії та права
Реферат на тему:
Ліричний герой поезії в. Бойченка
Виконала:
Студентка 354 групи
Беженарь Л.
Миколаїв – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………3
Розділ I. Життя поета……………………………………………………….4
Розділ II. Характеристика інтимної лірики В. Бойченка………………..6
Повторення не пройденого
Книга В. Бойченко «Не повториться мить»
Невгамовний пан Валерій
Розділ III. Роздуми над літами і новою книгою видатного поета……..16
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..19
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Не убий бездомної зозулі.
Не стопчи барвінку на межі.
Оленятко вбережи від кулі.
Річечку від смерті вбережи.
Не убий чуттів своїх глибинних —
Суму щастя й радості журби.
Зрослої у віковім борінні,
Власної душі не погуби.
В. Бойченко. Заповідь
Валерій Петрович за природою свого таланту — лірик, однак тяжіє до філософського осмислення дійсності. Тематичні обрії поезії В. Бойченка досить широкі. Одна з тем, що з болем вривається на сторінки його творів, — це осмислення минулої війни, яка обпалила дитинство поета. Тут він знаходить вражаючі широти слова, його переживання передаються читачеві.
Наскрізно проходять через лірику В. Бойченка мотиви відповідальності ліричного героя за долю України, за збереження природних багатств, захоплюється красою рідного краю, пройнятий повагою до його історії та культури ("Скеля Пугач", "Мертвовод", "Дитинча", "Принишкли над Бугом хати").
Життя поета
Бойченко Валерій Петрович народився 3 травня 1941 р. в селі (тепер місто) снігурівці на Миколаївщині. Закінчив школу в Херсоні. У 1965 р. отримав диплом вчителя на факультеті іноземних мов Львівського університету. Викладав англійську мову в школі-інтернаті в Душанбе (Таджикистан), морехідному училищі та технологічному інституті і Херсоні, миколаївському педінституті. Поезії почав публікувати в херсонській пресі на початку 60-х років, потім зайнявся також художнім перекладом, публіцистикою, краєзнавством. У 1976 р. прийнятий до Національної спілки письменників України, двічі обирався головою миколаївської письменницької організації, членом Ради Національної спілки. Керував літоб’єднанням “стапель”.
Видав збірки “Іскри” (1972), “сонячні кола” (1975), “Поліття” (1977), “багряні колони” (1978), “Широти” (1981), “Світлі ріки” (1984), “Доброта” (1987), “Птахи над полум’ям” (1989), томик вибраного “правий берег” (1991). Вийшла збірка поезії для дітей “Який широкий світ!” (1989). Переклав дві збірки англійської та американської поезії для дітей “У мене курочка була” (1973) та “Зроду ще такого я не бачив!” (1975). Опубліковані переклади з американського поета Роберта Проста, повість американського письменника-ковбоя Віля Джемма “Димок” (1980) та роман англійського класика Р.Л. Стівенсона “Корабельна катастрофа” (1984, друге видання - 1996). І ось – книжка поезій і перекладів “не повториться мить” (2001).
Відома й громадська діяльність поета. Він був серед фундаторів перших неформальних організацій на Миколаївщині часів перебудови, членом правління миколаївського відділення Українського фонду культури, співголовою товариства “Зелений світ”, першим головою відродженого Миколаївського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім.. Тараса Шевченка, брав участь у заснуванні Народного Руху, товариства “Меморіал”, конгресу української інтелігенції та інших організацій. Два роки вів на ТБ авторську культурологічну програму “Основи”, став одним із засновників та головою редколегії просвітницької газети “Аркасівська вулиця”. Лауреат культурологічної премії ім.. Миколи Аркаса (1997). Нагороджений почесними знаками українського фонду культури “За подвижництво в культурі” та Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім.. Тараса Шевченка “Будівничий України”. Почесний член “Просвіти”.