25

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Реферат

з курсу «Мікро- та макроекономіка»

на тему: «Вибір інструментів фіскальної політики

в залежності від її цілей»

студента другого курсу

групи ПЗзСР 10-1

факультету права, економіки та соціології

заочної форми навчання

Юровського Євгена Олександровича

Харків, 2012

ЗМІСТ

	Вступ ………………………………………………………………	2 стор.
1	Фіскальна політика. Цілі та інструменти фіскальної політики………………………………………………………….	5 стор.
2	Види фіскальної політики…………………………………….	6 стор.
3	Податки - основний інструмент фіскальної політики………….	7 стор.
4	Функції податків………………………………………………….	10 стор.
5	Державний бюджет, як головний важіль фіскальної політики………………………………………………………….	11 стор.
6	Видатки ……………………………………………………………	12 стор.
7	Доходи державного бюджету…………………………………….	15 стор.
8	Дефіцит державного бюджету	19 стор.
9	Державний борг	20 стор.
	Висновок	21 стор.

ВСТУП

Макроекономіка як одна із складових частин економічної теорії є наукою про поведінку економіки як єдиного цілого. Вона вивчає причини циклічних коливань і взаємозв'язок динаміки обсягів виробництва, рівня інфляції та безробіття.

В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси. А це означає, що:

• макроекономічні показники є результатом зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм;

• макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні;

• при побудові макроекономічних моделей виходять із припущення про те, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікроеко­номічні рішення;

• макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних аґентів та економічної політики держави.

Економічна політика — це цілеспрямований вплив держави на вироб­ництво, доходи, зайнятість, інфляцію та інші макроекономічні параметри за допомогою зміни пропозиції грошей, рівня податків та державних витрат.

Макроекономічні фактори (такі, як рівень ринкової процентної ставки, інфляції, безробіття тощо) впливають на рішення домогосподарств про заощадження, інвестиції, споживчі витрати, що, в свою чергу, визначає ве­личину і структуру сукупного попиту. Тому мікро- і макроекономічні про­цеси тісно взаємопов'язані. .[1]

Предметом, мікроекономіки є поведінка індивідуальних господарських суб'єктів в різних ринкових структурах. Центральними суб'єктами мікроекономічних досліджень є споживач і фірма.

Об'єктом, вивчення мікроекономіки є процес розробки, прийняття і реалізації рішень відносно вибору і використання обмежених ресурсів з метою одержання якомога більшої вигоди. .[2]

На відміну від мікроекономіки, макроекономіка використовує у своєму аналізі аґреґовані величини:

• валовий внутрішній продукт (а не випуск окре­мої фірми);

• середній рівень цін (а не ціни на конкретні товари);

• ринкову процентну ставку (а не ставку процента окремого банку);

• рівень інфляції, зайнятості, безробіття тощо.[1]