3.2. Завдання на самостійну роботу з навчальної дисципліни.

Завдання що виносяться на самостійну роботу слухача				Література
Модуль 1
		Тема № 1: Предмет та значення логіки. Основні закони правильного мислення. Операції з поняттями та судженнями		1, 2, 3, 4, 5, 6.
			Мислення як предмет логіки. Рефлексивність логіки. Результативність логіки. Орієнтація логіки на мислення, висловлене в мові.
			Основні форми мислення: поняття, судження, умовивід. Логічна форма. Поняття формалізації міркування.
			Логічні помилки. Поняття критичного мислення. Логіка як підстава ефективного критичного мислення.
			Значення логіки в діяльності сучасного фахівця у галузі права. Поняття юридичної логіки.
			Закон тотожності, умови його застосування та типові порушення (підміна поняття, різновиди підміни тези). Закон несуперечності та його порушення.
			Закон достатньої підстави та типові його порушення («основна помилка», помилка «не випливає»).
			Закон виключення третього та його порушення.
		Тема № 2: Умовиводи. Основи юридичної аргументації		1, 2, 3, 4, 5, 6.
			Поняття запитання та відповіді, їх роль у юридичному процесі. Різновиди запитань (запитання до уточнення, запитання до поповнення).
			Поняття про передумову запитання, область пошуку відповіді.
			Види відповідей (по суті питання та не по суті, істинна та хибна, пряма та непряма, точна та неточна тощо).
			Логічні й юридичні вимоги до коректного запитання, до коректної відповіді. Основні порушення логіки запитання-відповіді.

3.3. Індивідуальні навчально-дослідні завдання

3.3.1. Теми курсових робіт

Не передбачені навчальним планом.

3.3.2. Теми наукових робіт

Не передбачені навчальним планом.

3.3.3. Теми контрольних робіт та рекомендації до їх виконання

Контрольні роботи з курсу виповнюються студентами заочної форми навчання і є важливою складовою частиною роботи з підготовки до заліку. Перше питання в роботі носить теоретичний характер і вимагає розгорнутої відповіді (6 – 7 сторінок тексту, в залежності від питання), інші шість завдань – практичні задачі, рішення яких вимагає впевненного володіння теоретичним матеріалом. Мета практичних завдань – оволодіння навичками логічно коректного аналітичного мислення. Робота оцінюється за наступними параметрами: теоретична

підготовленість, вміння використовувати набуті знання з логіки разом із знаннями в різноманітних галузях правознавства, осмисленість і самостійність відповідей.

Перше питання контрольної роботи вимагає вивчення теоретичного матеріалу одного із основних розділів курсу: «Загальне визначення логічної науки, її предмет, методологічні та теоретичні функції», «Вчення про основні форми мислення (поняття, судження, умовивід)», «Вчення про формально-логічні закони (тотожності, протиріччя, виключеного третього, достатньої підстави)», «Вчення логіки про методи (дедукції, індукції, аналогії)».

Наступні шість завдань вимагають не тільки знань теоретичного плану, а й практичних навичок логічного мислення, тому до розв”язання цих завдань можна переходити тільки після вивчення теорії.

Перша група задач (в завданнях – як правило під номерами 1 і 2) має справу з теорією поняття як елементарної форми мислення. Для вирішення завдань необхідно засвоїти класифікацію понять за кількісною та якісною підставою, закон співвідношення обсягу та змісту поняття, навчитися відображати співвідношення обсягів понять за допомогою колових схем Ейлера. В деяких завданнях пропонується виповнити одну з основних операцій над поняттями (визначення, поділ, обмеження та узагальнення). Для цього необхідно пам”ятати

про алгоритми проведення змін обсягу чи трансформації змісту поняття за допомогою наведеної операції, чітко відрізняти види визначень (генетичні, функціональні, родо-видові та ін.), поділу і пам”ятати правила цих операцій. Якщо в завданні пропонується «виразити графічно відносини між обсягами понять», то слід будувати колову схему Ейлера для всієї кількості наведених понять в цілому!

Друга група задач (в завданнях, - під номерами 3 і 4) відноситься до вчення про судження. Для вирішення завдань необхідно чітко вміти аналізувати структуру судженння , вміти визначати, до якого типу належить судження, орієнтуватись у відносинах між категоричними судженнями за допомогою логічного квадрату. Велике значення має знання правил, яким підкорюється обернення, перетворення та протиставлення предикатові суджень (операції, які інколи ще називають безпосередніми умовиводами). Складні судження утворюються з простих за допомогою логічних сполучників , тому їх потрібно вивчати пізніше, ніж прості. В завданнях для контрольних робіт із складними судженнями ммають справу в задачах на визначення логічного значення висловлювань. Для вирішення цього завдання необхідно вивчити таблиці істиності складнихх суджень.

Третя група задач відноситься до теорії дедуктивних умовиводів, які є найбільш категоричною формою методу.Для вирішення завдань цього типу необхідно вивчити правила побудови силогізмів, знати їх структуру, вміти визначити фігуру (для простих категоричних силогізмів) і модус (для всіх видів силогізму). Велике значення для оволодіння дедуктивною методологією має вирішення задач з відновленням ентимем: по-перше розрізняють засновок і висновок, що зберігся, потім визначають терміни, що присутні і виходячи з положення середнього

терміну, визначають фігуру силогізму, що відновлюється, після чого за якісно-кількісною ознакою суджень визначають його модус, що дає можливість для формулювання того засновку, що був пропущеним.

Певна кількість задач передбачає знайомство з теорією аргументації: треба розібратись в структурі доведення і спростування, вміти сформулювати вимоги до тези, аргументів і демонстрації, здійснити доведення за допомогою прямих і непрямих доказів.

Завдання, які вимагають знайти і виправити порушення логічних законів, потребують знання законів тотожності, протиріччя, виключеного третього і достатньої підстави, а також основних видів порушень цих законів.