2.2. Розподіл часу навчальної дисципліни за модулями, змістовими модулями та темами заочна форма навчання(окр "бакалавр")

Номер модулю	Номер та назва змістового модулю, номер та найменування теми	Кількість годин, відведених на вивчення навчальної дисципліни						Література, сторінки	Вид контролю
		Всього	з них:
			лекції	семінарські заняття	практичні заняття	лабораторні заняття	самостійна робота
Семестр № 1
Модуль 1	Тема № 1: Предмет та значення логіки. Основні закони правильного мислення. Операції з поняттями та судженнями.	36	2	2			32		МК
	Тема № 2: Умовиводи. Основи юридичної аргументації	36		2			34
Всього за семестр № 1:		72	2	4			66		ПМК

2.3. Структура залікового кредиту та тематика лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять заочна форма навчання(окр "бакалавр")

Структура вивчення навчальної дисципліни					Кількість годин	Вид контролю
Модуль 1						МК
		Тема № 1: Предмет та значення логіки. Основні закони правильного мислення. Операції з поняттями та судженнями.			4
			Семінарське заняття за темою № 1: Операції з поняттями та судженнями.		2
				Самостійна робота *	32
		Тема № 2: Умовиводи. Основи юридичної аргументації			2
			Семінарське заняття за темою № 2: Практикум з аргументації.		2
				Самостійна робота *	34
Всього за заліковим кредитом					72	ПМК

3. Методичні рекомендації для опрацювання змістових модулів навчальної дисципліни

3.1. Загальні методичні рекомендації

Методичні рекомендації, викладені нижче, дозволяють здійснювати необхідну творчу інтерпретацію їх на практиці навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу з метою удосконалення системи підготовки слухачів до ефективної професійної діяльності, в якій культура мислення займає важливе місце. Вони дозволяють оптимізувати навчально–пізнавальну діяльність студентів з вивчення основ правильного мислення, дотримання основних логічних законів, вміння застосовувати основні види доведення та спростування. Навчання студенів логіці в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу враховує загальноприйняті (порогові) європейські рівні володіння знаннями з цієї науки, ґрунтується на основних положеннях Болонської Декларації, передбачає активну та автономну діяльність тих, хто навчається. Вищезазначене дозволяє організувати індивідуальну самостійну діяльність слухачів відповідно до їх реальних потреб, з урахуванням умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу, а також матеріальних ресурсів університету та кафедри. Відбір вправ і завдань для аудиторної та самостійної роботи слухачів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу обумовлюється:

1. інтеграцією всіх компонентів курсу у логічно й послідовно сформований комплекс вправ, який забезпечує поступовий стабільний розвиток навичок і вмінь слухачів, а також достатній рівень повторення матеріалу;

2. урахуванням міжпредметних зв’язків, життєвого та вже набутого професійного досвіду слухачів;

3. необхідністю розвитку навичок ефективної самостійної роботи;

4. моделюванням реальних ситуацій, з якими майбутні фахівці можуть зіткнутися у своїй професійній діяльності;

5. взаємодією основних видів розумової діяльності;

6. послідовним поєднанням тренування з практикою;

Підготовка до занять з курсу логіки має здійснюватися відповідно до Робочої навчальної програми дисципліни. Готуючись до чергового заняття, слід виконати задане на попередньому занятті домашнє завдання, воно буде регулярно перевірятися і оцінюватися. Матеріал, який має бути засвоєний самостійно і з якого будуть поставлені контрольні питання чи який буде обговорюватися, виділений індикатором “Самостійна робота”. Він може включати як відомості з поточних лекцій, так і з те, що за планом винесене на самостійне вивчення. У випадку виникнення труднощів у розумінні і засвоєнні навчального матеріалу слід звертатися за консультацією до викладачів, які ведуть лекційні чи практичні заняття. Темам чи питанням, винесеним на самостійне вивчення, слід приділити особливу увагу. Серед них, зокрема. питання теми “Поняття про логіку висловлювань та логіку предикатів” і “Деякі поширені формули логіки висловлювань (modus ponens, modus tollens, міркування за випадками тощо)”. Їх висвітлення можна знайти у [1, стор.108 - 110] чи у додатковій літературі.

Остання і найскладніша тема – “Основи аргументації”. Вона синтезує у собі усі набуті раніше знання і вміння. Опрацьовуючи основи аргументації, слід розглянути питання “Поняття і різновиди аргументації”, “Відмінність доведення і підтвердження, критики і спростування”, “Основні різновиди доведення”, “Основні різновиди підтвердження”, “Основні різновиди критики”, “Основні різновиди спростування”. Вивчаючи теоретичні відомості, намагатися наводити оригінальні приклади зазначених операцій. Особливо цінними будуть ті, які пов’язані з галуззю права.