ya_i_ukraina_2kl конспекти

7)На дворі хатинка, солом’яний дах. Живе там малесенький птах.

Із сонечком разом встає пташеня! Цвірінькає, стрибає, шука черв’яка.

Хто відгадає, той молодець.

Сіренька пташечка — це… (Горобець)

8)Прийшла кума із довгим віником на бесіду із нашим півником. схопила півня на обід та й замела мітлою слід. (Лисиця)

9)Хто мене вб’є, свою кров проллє. (Комар)

10)Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. Хату на хаті має, жабам рахунок знає.

(Лелека)

11)Хто спить, а очей не закриває? (Заєць)

12)Дивний ключ у небі лине:

не залізний, а пташиний. (Журавлі)

13)В’ється вірьовка, на кінці головка. (Змія)

14)Хто хвіст лишає, а від ворогів тікає?

(Ящірка)

2.Використовуючи зміст загадки, розкажіть

про:

бджілку, горобчика, лелеку (малюнки).

3.Закінчте речення:

1)Треба берегти пташок, бо вони…

2)Їжак — корисна тваринка, бо він…

3)Де хто?

Звірі — (в хащах лісових), Риби — (в водах річкових), Птиці — поміж (віток)

Учать своїх діток.

4. Гра «Весняні дарунки».

Весна дарує кожному Що треба і що хочеться.

Полям — … (сніги поталі), Лісам — … (траву і листя). Птахам, що повертаються, дарує … (рідні гнізда),

Амамам — … (перші квіти ніжні), Річкам дарує … (воду), Зернинам — … (теплу землю),

Асіячам — … (роботу почесну).

162

Щоб город перекопати, Що беруть до рук? (лопати). Потім з рук у м’яку грядку висівають що? (зернятка) Щоб зернятко ожило, треба сонце і … (тепло).

А чому рослина сходить?

Бо корінчики п’ють… (воду). Урожай ми враз потроїм, як внесемо… (перегною)

(А. Костецький)

УРОК 31

Тема. Весняні свята. Великдень.

Мета: продовжити формувати уявлення про святковий народний календр весни; ознайомити зі змістом Великодніх ігор, особливостями українського писанкарства; з’ясувати символ свяченої писанки, свята Великодня, Пасхи; виховувати повагу до традицій рідного народу, любов до всього прекрасного; розвивати уміння робити все найкраще.

Форма уроку. Урок-панорама: природознавство і ручна праця. Обладнання: форма для виготовлення писанки, знаряддя для руч-

ної праці, засоби зворотного зв’язку; малюнки писанок; усний журнал «Ми і Природа», проект «Народний календар»; словничок: Пасха, Великдень, «Христос Воскрес», «Воістину Воскрес».

Хід уроку

І. Ранкова зустріч

(за 30 хвилин до початку уроку).

На зустрічі присутня бабуся одного з учнів. Привітаємо її усмішкою і добрим словом.

Діти розповідають про те, що вони дізнались у бабусь про святкування Великодня.

Найкраще розповідали учні… Вони будуть помічниками.

Бабуся, згадуючи своє дитинство, розповідає про святкування Пасхи, Великодня.

163

Розумова розминка (за партами). Дайте відповіді на питання:

1)Предмети живої і неживої природи (малюнки).

2)Засоби зворотного зв’язку: до якої групи належить тварина (малюнки).

3)Продовжте ланцюжок живлення

листочок жито

ІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку

1) Тренуємось:

— слухати уважно, думати, робити висновки;

— читати, говорити вдумливо і правильно;

— висловлювати свої думки чітко, зрозуміло, вдало;

— працювати пальчиками. 2) Милуємося:

— красою писанок.

3)Поповнюємо свої знання про традиції українського народу.

4)Пишаємося тим, що ми — українці.

Розум, знання і сила

Знання — це гість, а розум — це хазяїн, у добрій спілці треба жити їм.

Хто має розум та багато знає,— той буде завжди сильним і міцним. А сила, що без розуму,— недужа. бо все робити буде навмання.

Тож для творіння, для роботи, друже. виховуй розум і бери знання.

(Д. Гуліа)

ІІІ.Сприймання нового матеріалу

—Хто що знає про це свято, свято Пасхи, Велико-

дня?

1. Читання казки В. Сухомлинського.

Краса, натхнення, радість і таємниця

Так, Ісус-Спаситель — це дійсно історична постать. Ісус Христос — це син Бога, якого Він послав на Землю, щоб врятувати (спасти) людей, бо вони жили уже давно не по-людськи, погрузли в гріхах, не дотриму-

164

ються правил Божої моралі. Ісуса-Спасителя люди стратили, але на третій день Син Божий воскрес. І тому свято Пасхи — це великий день, бо Ісус воскрес, а це доказує, що людські душі безсмертні. і вони воскреснуть, дякуючи мукам, смерті і воскресінню Ісуса — сина Божого.

Наші предки почитали це свято різними традиціями. На це свято у п’ятницю пекли паски. Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска».

Поки паска не посвячена в церкві, їсти її не можна — гріх!

У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого фарбують яйця у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Яєць красять 13 (маються на увазі 12 апостолів і Спаситель). Найбільше готують червоних крашанок, чорних не годиться робити, бо вони нагадують про кров «лукавого». В цей день, в суботу, починають сливити сливки, писати писанки чи малювати.

Внеділю, як тільки задзвонять до заутрені, з усіх кінців села чи міста народ починав рухатись до церкви — хто пішки, а хто й возом. З дорослими йшли

ідіти. Після літургії святиться «свячене», що складається з паски, сиру, яєць, поросяти, масла, сала та ковбаси. Після освячення священик поздоровляє всіх присутніх із святом Пасхи, вимовляючи «Христос Воскрес!», всі відповідають «Воістину Воскрес!». Всі цілуються і вимовляють ці слова з радістю, бо це радість, щастя, любов. При цьому обмінюються писанками чи крашанками.

Вцей день люди між собою віталися радісно словами «Христос Воскрес — Воістину Воскрес!». Тепер повівся добрий звичай виголошувати це привітання так: «Христос Воскрес — Воскресне Україна!»

2. Про свято, народні звичаї розповідає бабуся.

ІV. Фізкультхвилинка

(Звучить пісня «Улыбка». Під цю пісню діти виконують різні вправи).

165

V. Ручна праця

1. Виготовлення писанок.

Звичай робити писанки та крашанки виник у нас в Україні дуже давно. У 80-х роках ХІХ століття археолог при розкопках знайшов глиняні яйця. І тому вчені довели, що звичай розмальовувати писанки походить у нас в Україні ще з передхристиянських часів. Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний.

В наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичного змісту, а й мистецтва. Орнаменти писанок поділяють на такі групи:

—історичні;

—самобутньо-нові;

—випадкові орнаменти, що свідчать про багатство фантазії та високі мистецькі здібності нашого народу.

2. Діти розмальовують підготовлені яйця-фор- ми. Орнаменти вибирають самостійно.

3. Виставка писанок.

VI. Домашнє завдання

Допомагати бабусі у фарбуванні яєць, розмальовуванні писанок.

ПІДГОТОВКА ДО УРОКУ-СВЯТА № 32.

1.На уроках музики розучити пісні про маму, бабусю, Україну. Танці: «Україночка», «Вальс».

2.На уроках праці виготувати подарунок мамі, бабусі.

3.На уроках малювання намалювати портрет мами, бабусі, найулюбленішого куточка міста (села).

4.Приготувати для оформлення класної кімнати:

— малюнок матері з дитям, словами із вірша

Т.Г. Шевченка:

У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая

з своїм дитяточком малим.

166

—плакат «Рідненькі Матусі і двічі мами — наші Бабунечки! Даруємо вам палку любов і радісні посмішки, найтепліші слова і щирі побажання, найдзвінкіші пісні і танці. Ваші діти»;

—Ікона Пресвятої Богородиці, прикрашена вишиваним рушником;

—малюнки весняні, куточки свого села чи міста (дитячі малюнки);

—на вікнах, поличках весняні квіти, вербові гілочки;

—малюнки-портрети своїх мам, своєї родини;

—парти стоять у два ряди: один проти одного.

5.Розучити вірші, написати твір «Слово про мою маму», «Слово про мою бабусю» і зробити у вигляді листівки святкової.

6.Оголосити «Вчимося на радість мамам» за два тижні до свята, в основному враховуючи старанність.

7.Підготувати маму і бабусю до виступу перед дітьми, маму і тата до виконання танцю «Вальс».

УРОК 32

(ДВА УРОКИ: ПРИРОДОЗНАВСТВА, МУЗИКИ)

Тема: Весняні свята. Мамин день.

Мета: розкрити зміст свята; розвивати усне зв’язне мовлення, уміння творчо мислити; формувати уявлення, що сім’я, родина — це найдорожче, оберіг кожного; вчити шанувати і підтримувати сімейні традиції; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки перед сім’єю, любові до матері, Вітчизни.

Форма уроку: родинне свято. Проводять два вчителі: класний керівник і вчитель музики.

Обладнання: записи пісень: «Молитва», «Росте черешня в мами на городі», «Сину, сину, ангел мій», «Аве, Марія!», «Родина», «Зеленеє жито»; дитячі малюнки — потрети мам і бабусь; малюнки різних найкрасивіших куточків міста (села); малюнок «Матері з дитям» і слова з вірша Т.Г. Шевченка; вази з квітами; плакат — звернення до мам, бабусь.

167

Хід уроку

І. Організаційний момент

(Звучить пісня «Сину, сину, ангел мій»).

Чергові запрошують мам і бабусь до класної кімнати, показують оформлення.

—Шановні мами й бабусі! Дуже вдячна, що ви прийшли до нашої світлиці в цей день — День Матері.

(Звучить музика, до класу входять діти з подарунками в руках).

—Посміхніться до всіх гостей, а тепер — особисто до своїх мами і бабусі. Вимовте найтепліше, найласкавіше слово мама, бабуся (матінка, мамочка, ненечка, матуся, бабунечка і т. д.) (вручення подарунків).

—Любі наші мами і бабусі! Ми, діти ваші, просимо вибачити за ті сльозинки, за прикрості, за душевний біль, який ми вам завдавали. Просимо нас вибачити. Обіцяємо не засмучувати вас.

(Звучить пісня у виконанні Оксани Білозір «Зеленеє жито, зелене»).

ІІ.Основна частина свята

1. Слово вчителя.

—Наш урок присвячений найріднішим людям для кожного з нас — матерям.

Де живе твоя мати — там твій рід, родина, твоє коріння. Тож віддамо, дітки, нашим ненькам свою шану і любов, щирість і щедрість своєї душі. Матір і дитина — це родина. Нехай не вся, але її найголовніша частинка. Будьте ж дружніми, любіть один одного. Тоді родина ваша буде міцною, щасливою.

(Одна з гостей читає вірш).

Син

Сину мій любий, життя не проходить безхмарно. Сину-дитино, старайся прожити не марно.

В щасті чи горі — в собі не принижуй людину…

(Б. Олександров)

(Звучить пісня «Сину, сину, мій ангел» у виконанні Надії Шестак).

168

—Ви тільки вслухайтесь: бабуся! бабунечка! бабусенька!… Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому? А тому, що бабуся — це мамина або татова мама, отже, вона:

—прожила на світі удвічі більше твоїх мами й тата, бо вона — їхня мама;

—бачила у житті удвічі більше твоїх мами чи тата, бо вона — їхня мама;

—і ти удвічі дорожчий для неї, бо ти — дитина її дитини;

—бо ти — її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко;

—бо ти — її пташенятко, ластів’ятко, голуб’ятко, нехай іноді навіть — і телятко чи поросятко;

—але ти — її дитиночка-кровиночка.

Бо правду кажуть у народі:

— Діти — це діти, а справжні діти — це онуки!

2. Слово мають бабусі.

(Звучить пісня «Родина» у виконанні Н. Яремчука).

(Учні читають вірш).

Наші мами

Пам’ятаймо, милі діти, пам’ятаймо завжди з вами, що для нас у всьому світі найдорожчі наші мами!

Нам — маленьким і дорослим — все дають вони з любов’ю: ніжне серце, світлий розум, сили нашому здоров’ю.

Як ставали ми на ноги, перший крок наш був — до мами! Радість маєм чи тривогу — серце мами завжди з нами.

Де сини її та дочки — Завжди там вона думками. Пишем в класі ми на дошці наше перше слово — мама!

Найдорожчі мамі діти, Дітям мама їх — так само. Треба вчитись і робити так, щоб радувати маму!

169

А як вивчитесь з літами, вдячні мамі за турботу, і поїдете від мами

в інший край десь на роботу —

хай усі запам’ятають: і листи, і телеграми

шліть туди, де їх чекають, виглядають ваші мами.

(С. Олійник)

(Всі діти співають пісню про маму).

Під звуки вальсу татусь за всіма правилами етикету запрошує маму, танцюють, хлопчики запрошують дівчаток.

—Наша родина — це і хата, де ми народилися,

ісело (місто), це вихованість і духовність, лицарство

ічесть.

У давні часи у сім’ях існував своєрідний кодекс честі, з основами якого вас ознайомлять мої помічники.

1-й учень. Ніколи не кривдь маленьких та інших членів сім’ї.

2-й учень. Шануй тата свого і матір свою, як найцінніше в житті.

3-й учень. Завжди чини по совісті і честі, не говори неправди, не вигадуй для себе полегшення.

4-й учень. Свято вшановуй своїх померлих родичів.

5-й учень. Вивчай традиції свого народу і власної родини, будь гідним своєї сім’ї, родини, роду.

Уклонюся

Гарна ти, матусю, Люба дуже, мила! Ти мене ще змалку Звичаю навчила.

Іщодня навчаєш, Як любить родину, Мову нашу гарну, Рідну Україну! Буду українка, Як і ти, матусю,

Іза ту науку

Я тобі вклонюся!

(К. Перелісна)

170

(Танок «Україночка» танцюють дівчатка).

3. Усна ігрова розминка.

а) Дітки, подарую тому квітку, пташку, звіринку, хто швидко дасть відповідь:

—(ромашка) з чого виростає квітка? Що потрібно, щоб проросла насінинка?

—(ластівка) з чого появляється ластів’ятко? Що потрібно, щоб вилупилось воно? Коли з ластів’ятка виросте пташка?

—(заєць) чому зайчиків так багато?

б) Закінчте:

На калині мене мати _______________. Щастя-долі в чистім полі _____________. Ой, калинонька червона, не ___________, від землі ти сили-соку _____________.

(Звучить пісня «Росте черешня в мами на городі» у виконанні А. Горчинського).

Перерва, пригощання.

ІІІ.Три матусі наші рідні — вшануємо їх

1.Слово учителя.

— Сьогодні ми вшановуємо матусю, бабусю, родину, але наша велика родина — це весь український народ: веселий, роботящий, співучий. Всі ми любимо свою рідну землю, свою матір — Україну, яку так гаряче захищали наші предки — козаки, боролися за її волю і незалежність.

1-й учень.

Рідна земле моя, Ріднокрай мій зелений, Пісня в шелесті трав, Промінь сонця в росі. Ти нам щиро даєш, Україно, натхнення, Ти до сонця ведеш Всіх своїх козачат.

2-й учень. Рідна земля Криниця при дорозі край села і журавель похилений над нею. Хоч би куди дорога завела, думки мої із рідною землею.

171