- •1. Педагогічна психологія як наука. Етапи розвитку педагогічної психології.
- •2. Типи темпераменту їх психологічна характеристика.
- •3. Завдання педагогічної психології. Структура педагогічної психології.
- •4. Загальне поняття про характер. Структура характеру.
- •5. Принципи педагогічної психології. Функції педагогічної психології.
- •6. Соціальна ситуація розвитку. Основні новоутворення. Провідна діяльність у немовлят.
- •7. Поняття про обдарованість, талант та геніальність.
- •8. Криза 1-го року. Криза 3-ьох років.
- •9. Психологія навчання. Мотиви навчання.
- •10. Загальне поняття про емоції та почуття. Класифікація емоцій та почуттів.
- •11. Загальне поняття про волю. Структура вольового акту
- •12. Соціальна ситуація розвитку. Основні новоутворення. Провідна діяльність у ранньому дитинстві.
- •Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві
- •Провідна діяльність у ранньому дитинстві.
- •13. Проблемне навчання як спосіб організації навчального процесу.
- •14. Поняття про відчуття. Види відчуттів, їх характеристика.
- •16. Поняття про сприйняття. Властивості процесу сприйняття.
- •17. Психологія виховання. Компоненти формування особистості в процесі виховання.
- •18. Соціальна ситуація розвитку. Основні новоутворення. Провідна діяльність у дошкільному віці. Соціальна ситуація розвитку дитини дошкільного віку
11. Загальне поняття про волю. Структура вольового акту
Воля — це свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, що виявляється у вмінні долати внутрішні та зовнішні труднощі під час здійснення цілеспрямованих дій та вчинків.
Вольовий акт завжди пов'язаний з додатком зусиль, прийняттям рішень та їх реалізацією.Для вольового акту характерна наявність продуманого плану здійснення будь-яких дій,характеризує посилену увагу до дії і відсутність безпосереднього задоволення, одержуваного в процесі й у результаті його виконання (мається на увазі емоційного, а не морального задоволення). Вольова діяльність завжди складається з певних вольових дій, в яких містяться всі ознаки та якості волі, вивчення вольових дій веде до правильного розуміння волі в цілому і успішному вирішенню завдань її виховання.
Структура вольового акту Першою фазою - є виникнення спонукання та постановка мети, на досягнення якої спрямовується дану дію. Мета можна ставити як перед собою, так і перед іншими людьми, приймати або відкидати її, коли вона ставиться кимось іншим чи обставинами життя. Друга фаза вольового процесу - стадія обговорення і боротьби мотивів, вибір, використання та створення засобів, способів і прийомів досягнення поставленої мети. Це обумовлено тим, що цілі бувають різні і ставляться вони в різних умовах. Свідома постановка цілей пов'язана з конкретним урахуванням умов, засобів та інших можливостей їх досягнення. Визначення конкретних шляхів і можливостей досягнення мети є основою планування людиною своїх дій і діяльності в цілому. Третя фаза вольового процесу - прийняття рішення, тобто вибір дії відповідно до мети.Цей момент вольової дії пояснюється тим, що постановка мети і визначення засобів її досягнення людині даються далеко не завжди просто і легко. Особливо складно це робити в нестандартній ситуації, в екстремальній обстановці. Четверта фаза вольового процесу - виконання прийнятого рішення. Це завершальний момент вольової дії. Виконати рішення - значить практично досягти мети. На цьому і закінчується конкретне вольове дію, що становить елемент вольової діяльності людини.
12. Соціальна ситуація розвитку. Основні новоутворення. Провідна діяльність у ранньому дитинстві.
Ранній дитячий вік охоплює період від 1 до 3 років і є одним із ключових у житті дитини. Він характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, оскільки на цьому етапі її життя провідною стає предметно-маніпулятивна діяльність, яка заміняє емоційне спілкування з дорослим (провідну діяльність немовляти), виникають важливі новоутворення.
Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві
Особливе значення раннього дитячого віку полягає в тому, що він безпосередньо пов'язаний із ходьбою. Здатність до переміщення, будучи фізичним надбанням, має відчутні психічні наслідки. Завдяки їй дитина починає вільніше та самостійніше спілкуватися із зовнішнім світом. Ходьба розвиває вміння орієнтуватися в просторі, розширює можливості ознайомлення з оточенням, а також забезпечує перехід до самостійної предметної діяльності. Малюк повністю захоплений предметами, внаслідок чого змінюються його стосунки з дорослими. Все рідшим стає емоційне спілкування з ними, поступаючись місцем ситуативно-дійовому спілкуванню, практичному співробітництву, спільним діям з предметами. Дорослий, як правило, спонукає до спілкування завдяки своїм діловим якостям, а не емоційності. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві має таку структуру: "дитина - предмет - дорослий".