11. Загальне поняття про волю. Структура вольового акту

Воля — це свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, що виявляється у вмінні долати внутрішні та зовнішні труднощі під час здійснення цілеспрямованих дій та вчинків.

Вольовий акт завжди пов'язаний з додатком зусиль, прийняттям рішень та їх реалізацією.Для вольового акту характерна наявність продуманого плану здійснення будь-яких дій,характеризує посилену увагу до дії і відсутність безпосереднього задоволення, одержуваного в процесі й у результаті його виконання (мається на увазі емоційного, а не морального задоволення). Вольова діяльність завжди складається з певних вольових дій, в яких містяться всі ознаки та якості волі, вивчення вольових дій веде до правильного розуміння волі в цілому і успішному вирішенню завдань її виховання.

Структура вольового акту Першою фазою - є виникнення спонукання та постановка мети, на досягнення якої спрямовується дану дію. Мета можна ставити як перед собою, так і перед іншими людьми, приймати або відкидати її, коли вона ставиться кимось іншим чи обставинами життя. Друга фаза вольового процесу - стадія обговорення і боротьби мотивів, вибір, використання та створення засобів, способів і прийомів досягнення поставленої мети. Це обумовлено тим, що цілі бувають різні і ставляться вони в різних умовах. Свідома постановка цілей пов'язана з конкретним урахуванням умов, засобів та інших можливостей їх досягнення. Визначення конкретних шляхів і можливостей досягнення мети є основою планування людиною своїх дій і діяльності в цілому. Третя фаза вольового процесу - прийняття рішення, тобто вибір дії відповідно до мети.Цей момент вольової дії пояснюється тим, що постановка мети і визначення засобів її досягнення людині даються далеко не завжди просто і легко. Особливо складно це робити в нестандартній ситуації, в екстремальній обстановці. Четверта фаза вольового процесу - виконання прийнятого рішення. Це завершальний момент вольової дії. Виконати рішення - значить практично досягти мети. На цьому і закінчується конкретне вольове дію, що становить елемент вольової діяльності людини.

12. Соціальна ситуація розвитку. Основні новоутворення. Провідна діяльність у ранньому дитинстві.

Ранній дитячий вік охоплює період від 1 до 3 років і є одним із ключових у житті дитини. Він характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, оскільки на цьому етапі її життя провідною стає предметно-маніпулятивна діяльність, яка заміняє емоційне спілкування з дорослим (провідну діяльність немовляти), виникають важливі новоутворення.

Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві

Особливе значення раннього дитячого віку полягає в тому, що він безпосередньо пов'язаний із ходьбою. Здатність до переміщення, будучи фізичним надбанням, має відчутні психічні наслідки. Завдяки їй дитина починає вільніше та самостійніше спілкуватися із зовнішнім світом. Ходьба розвиває вміння орієнтуватися в просторі, розширює можливості ознайомлення з оточенням, а також забезпечує перехід до самостійної предметної діяльності. Малюк повністю захоплений предметами, внаслідок чого змінюються його стосунки з дорослими. Все рідшим стає емоційне спілкування з ними, поступаючись місцем ситуативно-дійовому спілкуванню, практичному співробітництву, спільним діям з предметами. Дорослий, як правило, спонукає до спілкування завдяки своїм діловим якостям, а не емоційності. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві має таку структуру: "дитина - предмет - дорослий".