48. Припинення зобов'язання зарахуванням

Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням

1. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.

49. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі

Стаття 604. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін

1. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

2. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

3. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

4. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

.Укласти договір про припинення зобов'язання сторони можуть як до початку виконання зобов'язання, так і в процесі його виконання. Предметом домовленості може бути будь-яка діяльність сторін, зокрема передача відступного, прощення боргу тощо.

Одним із способів припинення зобов'язання за домовленістю сторін є новація зобов'язання або заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Так, наприклад, ст. 1053 ЦК встановлює, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

За загальним правилом підписання договору про новацію припиняє не тільки основне зобов'язання, але й інші додаткові зобов'язання, пов'язані із основним (застава, зокрема, іпотека, порука, гарантія тощо). Причому таке припинення має місце автоматично, незалежно від вказівки на це в договорі. А для того щоб залишити додаткове зобов'язання чинним, сторони мають прямо зазначити про це в договорі про новацію або погодити це будь-яким іншим чином.

Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу

Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання за волею учасників (кредитора). Кредитору надається право звільнити боржника від його обов'язків. Питання про те, чи є прощення боргу одностороннім правочином, чи для цього необхідна згода боржника, є дискусійним. Але буквальне тлумачення коментованої статті надає можливість стверджувати, що для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати.Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливим буде припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори, а також якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі.

Прощення боргу не часто має місце в діловій практиці, оскільки з точки зору податкового законодавства така дія буде вважатися подарунком і відповідним чином оподатковуватися.

Стаття 606. Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі

Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Оскільки відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язання - це правовідношення між, як мінімум, двома сторонами, поєднання двох сторін в одній особі є підставою для припинення зобов'язання.

Таке поєднання може бути наслідком правонаступництва, причому як загального, так і сингулярного. Так, для фізичних осіб поєднання можливе внаслідок спадкування, коли, наприклад, боржник є спадкоємцем свого кредитора. Для юридичних осіб подібна ситуація може виникнути внаслідок ліквідації з правонаступництвом (злиття, приєднання тощо).