Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПИТАННЯ НА ДЕРЖІСПИТ.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
633.34 Кб
Скачать

8. Назвіть методи управління фінансовими ризиками державою.

Внутрішні фінансові ризики держави проявляються у сфері її економічної діяльності й прямо пов’язані з формуванням державних доходів і видатків. Вони є об’єктивним явищем і супроводжують практично всі види фінансових операцій і напрями фінансової діяльності держави. Ризик властивий кожному фінансовому рішенню, пов’язаному не лише з доходами, а й з видатками. Незалежно від того, чи розуміє ризикованість прийняття того чи того рішення найвище керівництво, слід враховувати об’єктивність появи фінансового ризику. Проте найчастіше саме це й не враховується чи неправильно трактується багатьма менеджерами. Утім, у більшості випадків під час виникнення фінансового ризику з’являється декілька варіантів його уникнення. Тобто рішення щодо фінансового ризику приймається в умовах вибору, що саме по собі є ризикованою ситуацією.

Автор визначив базовий перелік внутрішніх фінансових ризиків, що істотно впливають на сучасну економіку України. Слід наголосити, що з часом він може скорочуватися або, навпаки, розширюватися. До того ж за своєю суттю фінансові ризики пов’язані між собою, тобто порушення рівноваги будь-якого з них може призвести до активізації негативного впливу іншого.

Серед фінансових ризиків, на думку автора, політичний є найскладнішим внутрішнім фінансовим ризиком держави. За останні кілька років загострення політичного протистояння набуло неймовірних масштабів, погіршився міжнародний імідж України, всередині країни спостерігається соціальна напруженість, що набуває форми внутрішнього фінансового ризику, який можна викласти і як політичний.

Спираючись на найпоширеніші визначення політичного ризику та проаналізувавши сучасні тенденції розвитку економіки, автор пропонує таке визначення політичного ризику: «Політичний ризик — це ризик погіршення політичного клімату всередині країни, внаслідок чого держава зазнає прямих фінансових втрат і добробут її населення погіршується».

Політичний ризик призводить до розпорошеності в поглядах на подальший економічний розвиток держави, що спричиняє додаткові видатки з бюджету, наприклад, на розроблення стратегії її розвитку. Чимало вітчизняних учених акцентують увагу на відсутності в Україні національної стратегії розвитку.

На мою думку, саме цей чинник слід визначити як внутрішній фінансовий ризик держави. Він справляє найсильніший негативний вплив на вітчизняну економіку та загрожує подальшому розвиткові держави, особливо з огляду на швидкі темпи поширення процесів глобалізації у світі та сучасний економічний розвиток України.

9. Поясніть, в чому полягає різниця між публічними та приватними фінансами.

Наукова дисципліна фінанси вивчає гроші і соціально-економічні відносини, що пов'язані з формуванням, розподіленням і використанням матеріальних ресурсів. Фінанси — це прикладна економічна дисципліна.

Традиційно фінанси розділяють на публічні і приватні. До першої групи відносяться: державні фінанси і муніципальні фінанси|місцеві (муніципальні) фінанси. У другій групі виділяють:

- особисті фінанси та сімейні фінанси;

- фінанси малого бізнесу, корпоративні фінанси (фінанси підприємств, фінанси бізнесу), фінанси банків (банківська справа), фінанси некомерціних організацій.

Для публічних фінансів первинними є видатки, оскільки відбувається фінансування чітко регламентованих задач і функцій публічного утворення. Для приватних фінансів первинними є прибутки, оскільки вся діяльність спрямована на отримання прибутку, який у подальшому використовується особою з власними цілями.

Відмінності між державними і приватними фінансами були сформульовані у праці французького вченого П.М. Годме:

1) державні фінанси:

• визначаються рішеннями держави і діями публічної влади;

• держава може у примусовому порядку забезпечити власні доходи;

• пов'язані з грошовою системою держави як засіб досягнення загального інтересу;

2) приватні фінанси:

• залежать від законів ринкової економіки;

• приватні особи не можуть у примусовому порядку забезпечити власні доходи;

• грошова система не залежить від волі приватного власника;

• орієнтовані на отримання прибутку.