- •Цивільне право
- •Харків 2004
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (м.О. Самойлов)
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •1. За адресатом об’єктом:
- •13. За основними засобами поширення:
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •3 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
2. Види довіреності
Поділ довіреностей на види має практичне і теоретичне значення. У юридичній літературі практично одностайно виділяють одні і ті ж види довіреності. За змістом і обсягом повноважень, якими наділений представник прийнято виділяти три види довіреності:
разова – видається для вчинення однієї строго визначеної дії, наприклад отримання місячної заробітної плати. Як правило для учинення вказаного в такій довіреності право чину його слід передати третій особі. Це має важливе значення для так званих товарних операцій юридичних осіб для яких згідно вимог бухгалтерського обліку та звітності кожна передача матеріальних цінностей повинна мати документальну підставу;
спеціальна – видається для учинення низки однорідних правочинів. Для їх учинення це необхідно посвідчення особистості представника. Такі довіреності мають спеціальне професійне призначення і здебільше слугують для опосередкування регулярних операцій з товарно-матеріальними цінностями від товаровласників чи вантажоперевізників. Тому цими довіреностями наділяються експедитори. У товарних накладних зазначається номер довіреності та дата її видачі, а сама довіреність повертається представнику;
генеральні чи, як ще їх називають, загальні довіреності видаються представнику для вчинення самих різноманітних правочинів на протязі певного періоду. Такою є довіреність, що видається юридичною особою керівнику її філії чи представництва.
За можливостями відкликати видану довіреність можна виділити відкличні довіреності і безвідкличні (ч.4 ст.249 ЦКУ). Відкличну довіреність особа яка її видала має право відкликати у будь-який час. Відповідно до ч. 1 цієї статтті особа яка видала довіреність,за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. При тому відмова від такого права є нікчемною. Безвідкличну – лише за умови перебігу встановленого у довіреності або законі строку.
За формою слід виділити просту письмову та кваліфіковану – нотаріально посвідчену. Нотаріально посвідчена довіреність видається у тих випадках коли правочин, на вчинення якого уповноважується представник, потребує за законом нотаріального посвідчення. У всіх інших випадках достатньо простої письмової довіреності.
За правовим становищем осіб, якими видані довіреності, та вимогами щодо їх верифікації слід виділити довіреності фізичних осіб та довіреності юридичних осіб. Підписи на довіреностях фізичних осіб повинні бути належним чином посвідчені за місцем їх роботи, служби, навчання чи перебування. Підпис фізичної особи-підприємця може бути посвідчено його печаткою. Навпроти, довіреності юридичних осіб спеціальних посвідчуючих заходів не потребують. Проте така довіреність повинна бути зареєстрована , мати номер, підписана уповноваженою особою та посвідчена печаткою.
Сучасна інформаційна дійсність і інформаційні технології мають інші техніко-юридичні засоби передачі повноважень. Мається на увазі широке використання кодів для доступу до віртуального технологічного обладнання і учинення за його допомогою конклюдентних правочинів у інтересах інших осіб. Так отримати кошти у банкоматі може кожна особа, якій відомо індивідуальний код електронної карточки. За правовою оцінкою передача іншій особі електронної картки і повідомлення її індивідуального коду із одночасним дорученням провести платежі певній особі, чи отримати гроші може кваліфікуватися як своєрідна віртуальна довіреність. Проте це дуже молозвідана у національній цивілістиці сфера відносин.
Зазвичай довіреності – індивідуалізовані документи, що виходять від конкретної особи. У практиці застосовуються колективні довіреності, які видаються одночасно двома та більше особами для спільного представництва їх інтересів. Такі довіреності практикуються для представництва корпоративних прав (передача (делегування) повноважень учасників господарських товариств чи інших корпоративних утворень для висловлення їх позиції на загальних зборах). Вони можуть підтверджувати повноваження на отримання однотипових платежів певній особі – старості групи на отримання стипендій, роздатчикам заробітної плати на отримання заробітної плати певного структурного підрозділу юридичної особи.
Не виключена поява спеціальних розробок з цього приводу та їх формалізація у чинному законодавстві.
Форма та строк довіреності
Довіреність - перш за все документ, що повинен відповідати встановленим для документа вимогам. На нинішньому етапі розвитку суспільства практикуються письмові документи та електронні. Перші мають письмовау форму і призначені для візуального ознайомлення з ними. Зміст других може бути розпізнаний лише за допомогою електронних ідентифікаційних пристроїв. Це можуть бути карти або інші носії із вмонтованими у них чіпами. Використовуються також комбіновані документи які можуть розрізнятися як візуально, так і за допомогою електронних зчитуючих терміналів. Чинним законодавством визначена форма довіреності – спосіб вираження волевиявлення особи, яку представляють за довіреністю. Відповідно до ст. 245 ЦКУ форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Домінування вимог закону в даному разі є виправданим, оскільки надає відносинам із договірного представництва стабільну основу, гарантує інтереси як самого представника так і третіх осіб.
Як вже зазначалось у попередньому підрозділі форма довіреності може бути проста письмова, а може бути письмова кваліфікована – нотаріально посвідчена. Нотаріально посвідчена довіреність необхідна для представництва у тих правочинах, які за чинним законодавством вимагають нотаріального посвідчення, наприклад продаж нерухомості.
В той же час, довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків видачі довіреності на отримання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо). Такі довіреності можуть бути посвідчені посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Тим самим, з одного боку, встановлено підвищені правові гарантії для інституту передоручення, а з другого знято необґрунтовані перепони.
Крім нотаріально посвідчених довіреностей передбачаються довіреності, які прирівнюються до нотаріально посвідчених. Згідно ст. 245 ЦКУ до таких довіреностей відносяться:
довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військовому лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем; д
довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також довіреність робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу;
довіреність особи, яка перебуває у місці позбавлення волі (слідчому ізоляторі), може бути посвідчена начальником місця позбавлення волі.
Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Крім цього у сільських місцевостях довіреності може посвідчити голова сільської чи селищної Ради. За рубежем довіреності можна посвідчити у консульських закладах України.
Окремо законом врегульована форма довіреності юридичної особи. Відповідно до ст. 246 ЦКУ довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Новий ЦКУ встановив ряд новел щодо строку довіреності. Перш за все він відійшов від імперативно визначеної граничної її строковості. Статтею 248 передбачено що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до її припинення. Отже відмінено трьохрічний загальний строк довіреності, що передбачався ЦК УРСР 1963р. Але виникає питання як же бути у тому разі коли строк у довіреності за об’єктивними чи суб’єктивними причинами не вказано. Вважаємо, що довіреність у якій не вказано строк її чинності але вказана дата її вчинення повинна діяти лише на протязі одного року з моменту її учинення.
Відповідно, строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Це прояв правила, що ніхто не може передати іншій особі більше прав (повноважень) чим має сам.
Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.