nauk_zbor_2012_104_2_Kirovograd

Таким чином, об’єктивацію концепту «ТЕРОРИЗМ» за допомогою військової лексики можна вважати метафоричної. В цілому, мілітарна метафора виконує прагматичну функцію створення відторгнення і неприйняття, посилюючи песимістичні настрої.

Перспективу подальших досліджень складає аналіз вербалізації образного складника концепту ТЕРОРИЗМ із залученням більшого обсягу фактичного матеріалу.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Баранов, А. Н. Политическая метафорика публицистического текста: возможности лингвистического мониторинга [Электронный ресурс] / А.Н. Баранов. – http://evartist.narod.ru.

2.Краткий словарь когнитивных терминов / Сост. Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрат, Л.Г. Лузина. – М.: Издво МГУ, 1996. – 245с.

3.Макаров М.Л. Основы теории дискурса / М.Л. Макаров – М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. – 280 с.

4.Никитин М.В. Основания когнитивной семантики: [учебное пособие для высш. учеб. заведений] / М.В. Никитин. – СПб.: Изд-во РГПУ, 2003. – 277с.

5.Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В. Н. Телия. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 288 с.

6.Kovacses Z. American friendship and the scope of metaphor / Z. Kovecses // Cognitive Linguistics. – 1995. – Vol. 6, № 4 – P. 23 – 45.

7.Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. / G. Lakoff, M. Johnson. – Chicago: University of Chicago Press, 1980. – 240 p.

8.Lakoff G. The metaphor system and its role in grammar / G. Lakoff // CLS 29: What We Think, What We Mean, and How we Say It: Papers from the Parasession on the Correspondence of Conceptual, semantic and Grammatical Representations.– 1993. – V.2. – P. 217 – 241.

9.Lakoff G. Moral Politics. How Liberals and Conservatives Think / G. Lakoff. – Chicago: Univ. of Chicago Press, 2002. – 471 p.

10.Чудинов А.П. Россия в метафорическом зеркале: Когнитивное исследование политической метафоры / А.П. Чудинов. – Екатеринбург, 2001. – 238 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Ірина Фатьянова – викладач кафедри граматики та практики англійської мови Горлівського державного педагогічного

інституту іноземних мов.

Наукові інтереси: когнітивна лінгвістика, дискурсологія.

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТА БОРОТЬБА У ПОЕМІ ДЖ. Г. БАЙРОНА «КОРСАР»

Ірина ХОМИЦЬКА(Львів, Україна)

У статті розглянуто проблему взаємодії концепта боротьба з іншими концептами концептуальної системи поеми «Корсар» Дж. Г. Байрона. Досліджено етноспецифічні та індивідуальні авторські особливості вербалізації концепта.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, мовна картина світу, концепт, ядро і периферія концепта, концептуальна система.

The problem of interaction of the concept fight with other concepts of the conceptual system of the poem “The Corsair: A Tale” by G. G. Byron has been considered in the article. Ethnospecific and individual author’s peculiarities of verbalization of the concept have been investigated.

Key words: cognitive linguistics, linguistic world image, concept, nexus and periphery of a concept, conceptual system.

Специфіка людського буття, репрезентованого в мовній картині світу, є однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики. Центральне місце у дослідженнях належить мові. Через мову людина набуває досвіду. Без мови неможливе формування уявлень про навколишній світ. Здобуті знання існують у мовній формі. Тому слово «мова» переважно завжди присутнє у позначеннях представлення реальної дійсності. Це такі назви як «мовна модель світу», «мовний проміжний світ», «мовна репрезентація світу». Однак найпоширенішою є назва «мовна картина світу».

Об’єктом дослідження є мовна картина світу, представлена в поемі Дж. Г. Байрона «Корсар».

Метою дослідження є виявлення етноспецифічних та індивідуальних авторських особливостей вербалізованого концепта боротьба.

Концепти, які формуються в людській свідомості в процесі отримання досвіду, не є сталими. Вони зазнають змін. Крім того, концепти не існують ізольовано, а є одиницями певної концептуальної системи, яка змінюється із переосмисленням концептів та через модифікації, спричинені їх взаємодією. Доречно зазначити, що зв’язки між концептами як елементами концептуальної системи підпорядковані законам логіки. На логічності

291

концептуальної системи наголошує В. А. Маслова, допускаючи можливість логічного переходу від одного концепта до іншого, визначення одних концептів через інші, побудови нових концептів на базі існуючих [3: 61]. Варто зауважити, що логічний принцип побудови концептуальної системи уможливлює сприймання і засвоєння людською свідомістю нових концептів шляхом узагальнюючої діяльності абстрактного мислення. Через мову реальна дійсність стає реальністю людської свідомості, тобто мовною картиною світу.

За словами великого фізика Альберта Енштейна «на формування картини світу людина переносить центр ваги свого духовного життя» [6: 40]. Очевидно, що духовний світ, менталітет, світогляд окремого індивіда, суспільства, нації закарбовується у концептуальній системі і визначає специфіку певної мовної картини світу. До цього варто додати, що картина світу не є фотографічним копіюванням реальності, бо й індивід, і суспільство сприймає світ через призму свого світобачення, суб’єктивного ставлення та закріпленої соціальної оцінки. Отже, суб’єктивне ставлення та оцінка є невід’ємною складовою мовної картини світу. Однак доцільно нагадати, що сприймання реальної дійсності не знаходить абсолютно точного відтворення у мовній формі. Не все відтворюється у словах. Деяка частина інформації залишається невербалізованою. У цьому разі слід говорити радше про концептуальну, а не мовну картину світу. Таке розмежування картин світу підтримують Ю. Н. Караулов, Е. С. Кубрякова, Б. А. Серебренніков та інші дослідники [1, 2, 4].

Співставляючи обсяг концептуальної та мовної картин світу, можна виявити їх спільні елементи. Це універсальні концепти (час, простір, число тощо), які є постійними елементами концептуальних систем незалежно від індивідуальних чи соціальних оцінок. При цьому концептуальна система кожної мови містить в собі і універсальні елементи, і національноспецифічні. Вербалізовані національно-забарвлені концепти репрезентують культуру нації. Через мову здійснюється накопичення фактів культури та її розвиток.

Слушним є ототожнення Ю. Н. Караулова мовної картини світу з концептуальним змістом даної мови. У способі концептуалізації реальної дійсності відображена національна специфіка її сприймання. Кожна нація «накладає» на універсальні концепти свої конотації. В рамках загальнонаціональних орієнтирів кожний індивід віддає перевагу певній системі цінностей. Тому загально-національний спосіб світосприймання передбачає і специфічні індивідуальні відтінки. Мовні картини світу різних людей є в тій чи іншій мірі відмінні, хоча всі вони складають загально-національну мовну картину світу, яку теж у певному логічному сенсі можна вважати складовою універсальної мовної картини світу.

Роль мови у пізнанні картини світу беззаперечна. Через мову здійснюється аналіз культури народу, в якій відбите національне світобачення та зорієнтоване на певну систему цінностей осмислення реальної дійсності. Зіставлення національних мовних картин світу дозволяє визначити національні особливості культури та універсальні елементи, властиві світовій культурі

У нашому дослідженні розглянута мовна картина світу, представлена Джорджем Гордоном Байроном у поемі “Corsar: A Tale”. У центрі дослідження – концепт боротьба, який зіставлено з іншими концептами концептуальної системи твору. У мовній картині світу поеми відображено і характерні особливості світобачення англійського народу, і специфіку світосприймання Джорджа Гордона Байрона як поета-романтика, і характерні риси основного персонажа – пірата Кондрата.

Концепт боротьба є одним з тих концептів, які з давних давен були сформовані мовною свідомістю і посіли вагоме місце у мовній картині світу різних народів. Слово боротьба зафіксоване у словниках різних історичних періодів. За час свого вживання до основного значення приєднувалися переносні, зазнавали деяких змін і конотації.

В структуру концепта боротьба входить ядро та периферійні ознаки. Ядро представлене словниковим значенням лексеми battle:

1) a general fight or encounter between armies, ships of war, or aircraft: a general and prolonged military engagement: combat 2: a combat between two persons; 3: participation in armed conflict: warfare 4 archaic: a body of troops composing an army or one of its chief divisions; esp: battalion 5: an extended contest, struggle or controversy (as between athletic teams or political parties): war 6 obs the main body of a military force esp. as distinct from the van and rear [8: 187].

292

Зазначимо, що у поемі значення слова battle зреалізовано у смислах 1, 2, 3 і 5. Додаткові периферійні ознаки, які є свого роду сегментами концепта, визначено з таких

ситуацій:

-зображення бою (використано метонімію): the shriek of terror, the mingling yell; sword began to clash, and shout to swell;

Flung o’er that spot of earth the air of Hell!... – that sabre’s whirling sway Sheds fast atonement for its first delay (вжито метафору)

-передчуття помсти за вбивство (використано метафору): remember – we have wives. On them such outrage Vengeance will repay

-порятунок жінок (вжито епітети та метафору): defenceless beauty; each bears a prize of unregarded charms

-помста кличе до бою (використано метафору): vengeance swells the cry

when Wrath returns to renovated strife

Shame mounts to rage that must atone or die (вжито градацію)

And flame for flame and blood for blood must tell (передано метонімією в паралельній конструкції з повторами)

-неуспішні бойові дії (передано градацією): they form – unite – charge –waver – all is lost; hemmed in – cut off – cleft down and trampled o’er

-нависла загроза смерті (передано метафорою): his last faint quittance rendering with his breath; till the blade glimmers in the grasp of Death!

-заклик до бою (передано градацією): seize – cleave him – slay him now!

-відчуття душевного злету перед боєм (передано метафорою): feel to the rising bosom’s inmost core, its hope awaken and its spirit soar

-зверхнє ставлення до порятунку від смерті (вжито мейозис): save that it seems even duller than repose

-презирство до звичайної смерті, вибір мужньої загибелі (передано антитезою): ours the fresh turf, and not the feverish bed, while gasp by gasp he falters forth his soul

-висміювання похоронних ритуалів (вжито антитезу, метафору, сарказм): his corse may boast its urn and narrow cave and they who loathed his life may gild his grave

-бажання бути похованим у водах океану (передано метафорою): when Ocean shrouds and sepulchers our dead

-стан воїна, що зазнав поразки (передано градацією): felled-bleeding-baffled of the death he sought and snatched to expiate all the ills he wrought

-смерть краще за полон (вжито оксюморон): happier dead

При зображенні бою вжито такі епітети: bloody shore, fiery waves, wild confusion, swarthy glow, demon death – blow, glittering eye, thickest carnage, deady knell; лексеми burst, scorch, choke, gasp, strive, struggle, fight, beat, hit, fell, cleave.

Головний герой поеми пірат Кoндрат потрапив у полон. Мовну картину світу представлено вербалізацією концепта неволя. Ядром концепта unfreedom є значення lack of freedom [8: 2496]. Периферійні ознаки отримано з таких ситуацій:

-страждання в полоні (передано з іронією): preserved to linger and to live in vain; while Vengeance pondered o’er new plans of pain (вжито метафору)

-знущання над полоненими (вжито антитезу, сарказм, мейозис, епітет): and stanched the blood she saves to shed again but drop by drop… for Seyd’s unglutted eye;

would doom him ever dying – ne’er to die! (використано гіперболу)

-співчуття до полоненого ( риторичне запитання): can this be he? (загострює увагу на разючій зміні образу ватажка піратів Кондрата в полоні)

-незламність в полоні (передано антитезою): disarmed but undeprest

-сприймання полону як відплату долі за скоєні злочини (вжито метафору): when thus reversed on faithless Fortune’s wheel, for crimes commited…

-аморальність тюремного лікаря (передано із сарказмом): the Leech was sent – but not in mercy – there to note how much the life yet left could bear; behold how well or ill those pangs are borne

293

-нестерпність мук (вжито гіперболу): of torments this the longest and the worst; that day by Death still forfears to slake “Oh! Water-water! – smiling Hate denies. The victim’s prayer…” (використано метафору, іронію)

Концепт неволя доповнюється концептом сум, який докладно розглянуто у попередній статті [5:138-143]. Варто зауважити, що в поемі співіснують протилежні за змістом концепти: воля – неволя, радість – сум. Концепт воля доповнюється концептом радість, бо воля для Кондрата – це найбільша радість. Ядром структури концепта воля є значення the quality or state of being free.

Периферію складають ознаки, визначені з таких ситуацій:

-відчуття волі (передано гіперболою): our thought as boundless, and our souls as free

-вільне життя повне ризику протиставлене спокійному, помірному, чи розпусному, безпечному життю (передано оксюмороном, метафорою):

Oh, who can tell? not thou, luxurious slave! Not thou, vain lord of Wantonness and Ease!

Whom Slumber soothes not – Pleasure cannot Please

-сила духу вільної людини протиставлена боягузтву (передано антитезою, іронією): that seeks what cravens shun with more than zeal and where the feebler faint can only feel

Наведені приклади містять лексеми, якими представлено в поемі лексико-семантичне поле воля. Лексеми є вербалізованими сегментами концепта воля.

Аналіз мовної картини світу у поемі Дж. Г. Байрона «Корсар» дав можливість виявити сегменти вербалізованих концептів боротьба, неволя та воля. Виявлені індивідуальні авторські особливості вербалізованих концептів одночасно є реалізованими етноспецифічними ознаками концептуального устрою англійської лінгвокультурної системи.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография / Юрий Караулов. – М.: Наука, 1976. – 355 с.

2.Кубрякова Е. С., Демьянков В. З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. Краткий словарь когнитивных терминов / Под общ. ред. Е. С. Кубряковой. – М.: Филол. ф-т МГУ им. М. В.Ломоносова, 1996. – 245 с.

3.Маслова В. А. Введение в когнитивную лингвистику: учебное пособие / Валентина Маслова. – 4-е изд. – М.: Флинта:

Наука, 2008. – 296 с.

4.Серебренников Б. А. О материалистическом подходе к явлениям языка / Борис Серебренников. – М.: Наука, 1883. –

319 с.

5.Хомицька І. Ю. Концепт ”сум” у творах Дж. Г. Байрона ”Манфред”, ”Шильйонський в’язень, ”Корсар” / Ірина Хомицька // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. ЧДТУ, 2010. – Частина 1. – Число 16. – С. 138-143.

6.Эйнштейн А. Мотивы научного исследования / Альберт Эйнштейн: Собрание научных трудов в 4 т. Т. 4 – М.: Наука, 1967. – С. 39-41.

7.Selections from Byron. – M.: Progress Publishers, 1979. – 520 p.

8.Webster’s Third New International Dictionary of the English Language Unabridged. – Merriam-Webster INC. Publishers Springfield, Massachusetts, U.S.A. – 2662 p.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Ірина Хомицька – асистент кафедри прикладної лінгвістики Національного університету ”Львівська політехніка”.

Наукові інтереси: функціональна стилістика англійської мови, когнітивна лінгвістика.

КОНЦЕПТИ SUCCESS<>FAILURE ВАСОЦІАТИВНО-ОБРАЗНІЙ СИСТЕМІАНГЛОМОВНИХ ПАРЕМІЙНИХ ОДИНИЦЬ

Світлана ЩЕРБИНА (Київ, Україна)

В статті розглядаються особливості функціонування бінарної опозиції концептів SUCCESS<>FAILURE в паремійному фонді англійської мови. Виділяються основні метафоричні моделі концептів SUCCESS<>FAILURE в когнітивному просторі англійських паремій.

Ключові слова: бінарна опозиція, концепт, паремії, когнітивний простір, концептуалізація, персоніфіковані моделі, метафора.

The article deals with binary opposition of concepts SUCCESS<>FAILURE in the English language paremiological corpus and is aimed at the investigation of the peculiarities of their functioning in English proverbs. It provides the explication of basic metaphorical models of concepts SUCCESS<>FAILURE in the conceptual space of the English proverbs and sayings.

Key words: binary opposition, concept, proverbs and sayings, conceptual space,conceptualization, personified models, metaphor.

294

Наукові розвідки сьогодення ставлять собі за мету виявити основні когнітивні моделі у свідомості людини та описати глибинні механізми їх мовного відображення. Виявлення закономірностей організації знань про світ потребує залучення різнопланового матеріалу, який б дозволив розкрити національно-специфічні та ціннісно-орієнтовані особливості лінгвокультур-ного колективу.

Актуальність даної статті зумовлена підвищеним інтересом вчених до вивчення особливостей вербалізації концептуальних сутностей у мові.

Одними з яскравих виразників вербалізації концептів є паремійний фонд мови. Репрезентуючи окремі фрагменти мовної картини світу, паремійні одиниці стають «дзеркалом життя» нації, крізь яке проникають певні константи складу народного мислення [2:247]. Віддзеркалюючи характерні риси етнічного світогляду, образний зміст прислів’я може слугувати ключем для культурно-національної інтерпретації [2: 249].

Паремії стали в центрі уваги багатьох дослідників (С.Г. Воркачов, В.І. Кононенко, О.Б. Савенкова, О.О. Селіванова, Л.О. Ставицька, В.М. Телія та інші). В сучасних наукових розвідках під пареміями розуміють усталені у мові та відтворювані в мовленнєвому процесі анонімні висловлювання, які є придатними для вживання в дидактичних цілях [13: 261]. До них, як правило, відносять прислів’я та приказки, які, передаючись з покоління в покоління, стають ключем до експлікації досвіду багатьох поколінь.

Метою нашої статті є виявлення основних способів об’єктивації бінарної опозиції концептів SUCCESS<>FAILURE в системі англомовних паремійних одиниць.

Матеріалом дослідження послугували англомовні словники паремій [4; 5]. Методом суцільної вибірки було відібрано 263 паремії, які об’єктивують концепти SUCCESS<>FAILURE в англійській мові. Аналіз отриманого матеріалу проводився із залученням текстів англійських газетних видань, які дали змогу окреслити концептуальний простір досліджуваних явищ [6; 7; 8; 9].

Як було виявлено в результаті аналізу особливістю об’єктивації концептів SUCCESS<>FAILURE в пареміологічних одиницях англійської мови є їх персоніфікація. Персоніфікацію зазвичай розглядають як особливу категорію, яка дозволяє усвідомити складні явища дійсності у термінах життєдіяльності людини [3: 32].

Врезультаті аналізу відібраних паремійних виразів робимо висновок про те, що в народних висловлюваннях побутує уявлення про те, що УСПІХ і ПОРАЗКА найчастіше уподібнюються людині, на що вказують різноманітні антроморфні ознаки та частотність вживань лексем Success і Failure в позиції Агенса. Подібно людині лексемам Success і Failure приписується здатність до різних дій (фізичних, інтелектуальних, комунікативних). Вони можуть розмовляти, рухатись, запам’ятовувати тощо.

Існування досить значної різноманітності персоніфікованих образів концептів SUCCESS

іFAILURE може свідчити про те, що дані ментальні утворення глибоко вкоренились у підсвідомості англійської мовної особистості, заполонивши собою весь простір її практичної діяльності. Виникає питання чому УСПІХ і ПОРАЗКА постали перед нами у вигляді особи? Можемо припустити, що УСПІХ і ПОРАЗКА набули рис живої істоти невипадково. Очевидно, що в процесі своєї практичної діяльності члени англомовного соціуму почали наділяти їх вищою силою, оскільки усвідомили, що успіхи чи невдачі можуть повідати про життя особистості значно більше ніж вона сама.

Врезультаті аналізу мовного матеріалу виявлено, що найбільш типовими метафоричними кореляціями є метафоричні моделі, в яких УСПІХ і ПОРАЗКА виступають у ролі Агенса дії. Проведений аналіз показує, що в народних висловлюваннях значна увага приділяється концепту FAILURE, який дуже часто об’єктивує концепт SUCCESS. Прикладом цьому служать метафоричні кореляції, в яких концепту FAILURE приписуються ознаки досвідченого вчителя, що може дати хороший багаж знань, які в подальшому можуть стати запорукою успіху: The higher you set your sights in life, the more adversity you can expect to encounter. Adversity, however, can be one of life’s best teachers. So instead of shrinking from it, embrace it and learn from it. "It's hard to beat a person who never gives up." These words, spoken by the great Babe Ruth more than three-quarters of a century ago, still ring true today. One of the most prolific hitters in the history of baseball with 714 home runs, Ruth also faced plenty of

295

adversity during his career, including 1,330 strikeouts. "Every strike brings me closer to the next home run," he said, proving that failure is nothing more than feedback and preparation for the next success (The Times, April 10, 2008)

В деяких дискурсивних фрагментах спостерігається повне знецінення успіху та тлі поразки яка виступає не просто вчителем, а ще і мудрим життєвим наставником: He has played many roles on the big screen, but on Monday Bollywood actor Shah Rukh Khan donned the quizmaster's hat, grilled management students and advised them to consider failure as being crucial to teach pragmatic lessons in life. "Success imparts no wisdom, failure teaches you everything. Failure teaches success. Fear of failure will make you pragmatic. It will make you logical in your thinking", he told a young audience at a quiz show in Bangalore this evening (The Times, February 9, 2010).

На наш погляд одна з ключових персоніфікованих метафор ПОРАЗКА – ВЧИТЕЛЬ переплітається з важливою ціллю, що стоїть перед ПОРАЗКОЮ, а саме: винести з невдач позитивний досвід, який допоможе запобігти негативних наслідків в майбутньому. Аналіз пареміологічних одиниць показав, що функціонування концепту FAILURE в ролі життєвого наставника дійсно невипадкове. Зокрема, ми зіткнулися з цікавими прикладами, в яких SUCCESS асоціюється з образом дитини (виступає в ролі Пацієнса по відношенню до FAILURE). УСПІХ як і дитина потребує материнської любові та піклування, які він знаходить у ПОРАЗЦІ: Failure Is The Mother Of Success. At the age of seven, a young boy and his family were forced out of their home. The boy had to work to support his family. At the age of nine, his mother passed away. When he grew up, the young man was keen to go to law school, but had no education.At 22, he lost his job as a store clerk. At 23, he ran for state legislature and lost. The same year, he went into business. It failed, leaving him with a debt that took him 17 years to repay. At 27, he had a nervous breakdown. By 35, he had been defeated twice while running for Congress. Finally, he did manage to secure a brief term in Congress, but at 39 he lost his reelection bid. At 41, his four-year-old son died. At 42, he was rejected as a prospective land officer. At 45, he ran for the Senate and lost. Two years later, he lost the vice presidential nomination. Only at 51, he was elected the President of the United States of America (The Times, April 26, 2010).

Однак, певна кількість фрагментів свідчить про те, що ПОРАЗКА не лише може навчити чомусь, але й нашкодити: And as a misfortune never comes alone, the coalition of the majority is paying heavily the price of its continuous “blind” support for Aziz, who is putting the final touches on a New Political Party for the Youth “at their expense”. It is obvious that Aziz is planning to get rid of the traditional figures that had been involved in power since the independence and make his government look younger especially at the time of the ongoing popular revolutions led by Facebook generations. (The guardian,May 26, 2011) та подекуди і знищити свою жертву: Unfortunate man would be drowned in a teacup [5].

Аналіз мовного матеріалу свідчить про те, що з одного боку УСПІХ об’єктивується через ПОРАЗКУ, постаючи перед нами у ролі дитини чи учня а з іншого він сам виступає повноцінним Агенсом, що виконує роль керівника: At the same time, he will be keeping one eye on England's progress. If you want to discover the truth about yourself ask your enemies, and Evans likes what he sees. "England seem to be happy and they're playing a style of rugby which suits the players they've got. They're playing a style of rugby they'll need to play to win a World Cup. Fortune favours the brave and there's not a lot of pressure on them. They can go down there and give it a crack."(The Guardian, February 18, 2011), чи то відомого діяча, що стає прикладом для наслідування: In 2007, Chinese leader Hu Jintao told his Communist Party Congress that China needed to increase its soft power, and perceptions of the country appear to be improving. Success has many friends, in any case. In contrast to China, India, the other fast-growing national giant, is a raucous democracy that has projected soft power much more naturally, in areas such as music and film, literature and philosophy. Paradoxically, its national image has not been on par with this cultural and intellectual diffusion. Perhaps soft power is overrated. India’s image has also become more positive as its economic success has increased. This success lags substantially behind China’s (The Independent, May 16, 2010).

При всіх своїх синтактико-семантичних проявах УСПІХ і ПОРАЗКУ не можна назвати типовим Агенсом, оскільки вони все ж таки не є живими істотами. Доказом цьому слугує

296

значна кількість метафоричних кореляцій, в яких УСПІХ І ПОРАЗКА постають у образі Пацієнса (неживої істоти), а саме: УСПІХ – КРИХКИЙ ПРЕДМЕТ, УСПІХ – ВРАТА, УСПІХ – ПОДОРОЖ, УСПІХ – РИЗИКОВАНА СПРАВА, УСПІХ – ПРОДУКТ УСПІШНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; ПОРАЗКА – ШЛЯХ, ПОРАЗКА – ПЕРЕШКОДА, ПОРАЗКА – ПОДІЯ, ПОРАЗКА – ТИМЧАСОВЕ ЯВИЩЕ тощо. Щоб краще усвідомити про що йде мова розглянемо найбільш типові метафоричні моделі.

Нашу увагу привернула метафорична кореляція УСПІХ – ПОДОРОЖ, яка характеризує успіх як результат постійної праці: Basil Patten is an old hoofer, a show boy who has worked with all the big names - Liberace, Bruce Forsyth, Ronnie Corbett. He found me at one of my shows and told me I would have been a great star in his day. He has encouraged me ever since. “Success is a journey not a destination - it's vital to keep learning and look for new things to be inspired by – he said” (The Guardian, March 14, 2009). На перший погляд дана метафора видається чітко структурованою, проте, як виявилося в ході дослідження, осягнути концептуалізацію думки носія англійської мови та розкрити когнітивну мапу даної метафоричної структури можливо лише через таку метафоричну кореляцію ПОРАЗКИ як: ПОРАЗКА – ШЛЯХ. Оскільки успіх

– це подорож, а подорож, як відомо, зажди має здійснюватися за певним маршрутом, який, як свідчить матеріал дослідження для успіху прокладає поразка: Failure is a stepping stone to success. Success and failure have the root – the desire to achieve but avoiding failure is not the same as achieving success. Failure is determined by what you allow to happen, success what you make happen.There will be a plenty of times when we’ll face the death of our dreams. When failures, disappiontments, and criticisms come, we need the will and faith to keep going. We take more from our failures than our successes because failures show what doesn’t work.(The Washington Post, March 15, 2008).

Проте на будь якому шляху можуть виникнути певні перешкоди. Як свідчить паремійний матеріал шлях до успіху також не завжди буває приємним, а інколи поєднується з болем та стражданнями. Як відомо, чорна смуга завжди змінюється на білу і інколи необхідно лише перечекати прояв невдач: Pain is Temporary, Glory is Forever. There is a sign in the hotel fitness centre where I am staying that says "stop at the first sign of discomfort". This is a great hotel for losers (and I don't mean weight loss losers). But no successful person that I know stops at the first sign of discomfort. In society we have high respect for those who persist - those who work through discomfort. We respect those who do the tough things. We respect people who earn degrees, who have black belts, who are great athletes, who are high achievers in their field (The Times, June 10, 2008).

Однак наступний контекстуальний фрагмент доводить, що чекати на білу смугу склавши руки не варто, адже вона може з’явитися нескоро: Success is a ladder that cannot be climbed with your hands in your pocket. In 1998 we went outside the country to get the people we needed. In 1993, in 1994 we keep going up. The real tragedy is, the next time we have to vote we are going to vote to increase 200.000 each year for 3 years. That is 600.000 more people who have to go outside of our country to bring in to do the high-tech jobs that are here. That means our people who are on low level and doing nothing can’t climb the ladder of success (The Times, July 10, 2010),а якщо вчасно не вжити необхідних заходів може тривати і цілу вічність: The galleries are full of critics who play no games. They fight no fights. They made no mistakes because they attempt nothing. Down the arena are doers. They make mistakes because they attempt many things. The man who makes no mistakes never makes anything (The Times, April 23, 1998).

Інколи навіть найкоротша подорож – ризикована справа, але, як уже повелося, хто не ризикує, той не п’є шампанського, що підтверджується наступним контекстуальним фрагментом: Nothing ventured, nothing gained provides a new guidance on best practice in assessing, managing and enabling risk for people living with dementia. It is based on evidence and person-centred practice and within the context of Living well with dementia; a national dementia strategy and Putting People First (The Independent, May 10, 2007).

Отже, аналіз паремійного матеріалу дає нам підстави стверджувати, що досліджувані нами концепти SUCCESS<>FAILURE є взаємопов’язаними ментальними сутностями, які співіснують в одній концептуальній площині, створюючи в уяві носія англійської мови ієрархічну систему когнітивних образів.

297

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в комплексному аналізі засобів об’єктивації бінарної опозиції концептів SUCCESS<>FAILURE в паремійному фонді англійської мови.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Савенкова Л.Б. Языковое воплощение концепта /Л.Б. Савенкова// Проблемы вербализации концептов в семантике текста: Материалы междунар. симпозиума. Волгоград, 22–24 мая 2003 г.: в 2 ч. – Ч. 1. Научные статьи. Волгоград: Перемена, 2003. – С. 258 – 264

2.Телия В. Н. Русская фразеология: Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В.Н. Телия.

—М.: Наука, 1996. – 283 с.

3.G. Lakoff. Metaphors we live by/ George Lakoff, Mark Johnson. – Chicago: University of Chicago Press. 2003. – 276 p

4.Oxford Advanced Learners Dictionary/ Oxford University Press 7th Edition. – 2008. – 1715 p

5.The Oxford Dictionary of English Proverbs / ed. By Wilson F.P. – 3ed. – Oxford: Clarendon Press, 1970. – 886 p

6.The Independent [Електронний ресурс] – Режим доступу //http:// www.independent.co.uk

7.The Guardian [Електронний ресурс] – Режим доступу //http:// www.guardian.co.uk

8.The Times [Електронний ресурс] – Режим доступу // http:// www.timesonline.co.uk

9.The Washington Post Електронний ресурс] – Режим доступу //http:// www.wasingtonpost.com

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Світлана Щербина – викладач кафедри англійської філології Національного педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова Наукові інтереси: когнітивна лінгвістика, концептологія, дискурсологія.

ДО ПИТАННЯ ПРОМОВНУ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНУ КАРТИНИ СВІТУ І ЇХВЗАЄМОДІЮ

Андрій ЦІСАР (Луцьк, Україна)

У статті автор проводить огляд існуючих у сучасній лінгвістиці поглядів на концептуальну та мовну картини світу, аналізує смислове наповнення цих термінів та робить висновки про взаємозв’язок, співвідношення та взаємодію позначуваних ними феноменів.

Ключові слова: концептуальна картина світу, мовна картина світу, концепт, концептосфера, концептосистема, свідомість, менталітет, семантичний простір мови.

In the article an author gives the review of existing points of views in modern linguistics about conceptual and linguistic world pictures, analyses the semantic filling of the given terms and makes conclusion about the marked by the author phenomena correlation and interaction.

Keywords: conceptual world picture, linguistic world picture, concept, conceptosphere, conceptosystem, consciousness, mentality, semantic language space.

Постановка проблеми та її значення. Взаємодія людини зі світом передбачає формування у її свідомості певного цілісного уявлення про світ, певної його моделі, котра у філософсько-лінгвістичній літературі має назву «картина світу». Цей термін відноситься до фундаментальних понять, котрі описують буття людини. Відображення у свідомості людини цілісної картини світу та її репрезентація в мові набули в останні десятиріччя статусу однієї з найважливіших проблем лінгвістичних досліджень.

Попри те, що терміни «концептуальна картина світу» (ККС) та «мовна картина світу» (МКС) давно закріпилися в мовознавстві, вчені нерідко ще піднімають дискусії щодо змісту цих понять, характеристик позначуваних ними сутностей та взаємозв’язків між ними. Тому згадана проблема на сучасному етапі розвитку когнітивної лінгвістики залишається

актуальною.

Мета нашої роботи – систематизувати розуміння понять «концептуальна картина світу» та «мовна картина світу» у сучасних лінгвістичних дослідженнях.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів. Термін

«картина світу», котрий побутував у рамках філософії, логіки та фізики, у лінгвістику прийшов всередині минулого століття. Варто зауважити, що на даний час це поняття використовується саме лінгвістикою та культурологією в більшій мірі, аніж іншими науками.

Картина світу «втілює в собі певний образ світу, котрий ніколи не буває дзеркальним відображенням світу» [13: 60], вона є результатом певного бачення та внутрішнього реконструювання світу відповідно до логіки світорозуміння.

«Людина, набуваючи досвіду, трансформує його в певні концепти, котрі логічно пов’язуються між собою та утворюють концептуальну систему; вона конструюється,

298

модифікується та уточнюється людиною безперервно. Це пояснюється такою властивістю концепту, як здатність до мінливості у свідомості. Концепти, стаючи частиною системи, потрапляють під вплив інших концептів і самі видозмінюються. Змінюється з часом і кількість концептів, і об’єм їх змісту» [7: 48].

Порядок становлення концептуальної системи у свідомості людини відповідає принципам логіки, а отже логічність є однією з визначальних властивостей системи; вона зумовлює можливість переходу від одного концепту до іншого, визначення одних концептів через інші та побудову на їх базі нових концептів. [7: 48]. Завдяки логічності у системі виникає передумова для формування нових концептів, котрі приходять не через актуальний досвід, а через мову; сюди належать насамперед абстрактні поняття, введення яких без мови є неможливим.

Виділяють наступні етапи формування концептуальних систем у свідомості людини: невербальний (домовний) і вербальний (мовний) [7; 10], а також їх властивості, про які йшла мова вище – мінливість і логічність.

З.Д. Попова і Й.А. Стернін визначають картину світу в загальному вигляді як «впорядковану сукупність знань про дійсність, котра сформувалася в суспільній (а також груповій, індивідуальній) свідомості» [10: 51]. При цьому вони вказують на принципову необхідність розмежування безпосередньої та опосередкованої картин світу.

Безпосередня картина світу є результатом прямого пізнання свідомістю актуальної дійсності. Це пізнання відбувається не лише перцептивним способом (за участю органів відчуттів), а й за допомогою абстрактного мислення людини. У будь-якому випадку ця картина світу вибудовується як результат безпосереднього сприйняття світу і його осмислення.

Оскільки картина світу, котру можна назвати знанням про світ, лежить в основі індивідуальної та суспільної свідомості, то концептуальні картини світу в різних людей (представників різних історичних епох, соціальних, вікових груп, різного роду діяльності та наукового пізнання) можуть відрізнятися. У носіїв різних мов можуть бути за певних умов близькі концептуальні картини світу, а в носіїв однієї мови – різні. Отже, в концептуальній картині світу переплітається і взаємодіє загальнолюдське, національне та особистісне [7: 50].

Безпосередня картина світу тісно пов’язана зі світобаченням, але її відмінність від світобачення полягає в тому, що світобачення – це радше метод пізнання, а картина світу – його результат.

А.М. Приходько пише, що «концептуальна картина світу відбивається у свідомості у вигляді вторинного існування об’єктивного світу як результат абстрагованої діяльності homo loquens (лат. – «людина, що розмовляє» – авт.) [11: 146]. Вона створена ментальними одиницями різного статусу [11: 297].

ККС є сукупністю концептосфери та стереотипів свідомості, обумовлених культурою, носить системний характер і має вплив на сприйняття об’єктивного світу. Зокрема, вона відіграє роль визначного чинника у класифікації елементів дійсності, у процесі аналізу дійсності (пояснює причини, прогнозує розвиток і наслідки явищ та процесів), впорядковує досвід особистості (як чуттєвий, так і раціональний) з метою його збереження у свідомості, пам’яті.

Національна ККС об’єднує те, що повторюється в картинах світу представників народу, тому вона є з однієї сторони певною абстракцією, а з іншої – когнітивно-психологічною реальністю. Мисленнєва та когнітивна діяльність народу, а також його поведінка – фізична та вербальна – сприяють виявленню національної ККС, адже саме одноманітність поведінки народу в стереотипних ситуаціях, його уявлення та судження про об’єктивну дійсність дають доступ до вивчення національної ККС.

Отже, концептуальна картина світу є безпосереднім і водночас суб’єктивним відображенням об’єктивної дійсності в індивідуальній, груповій та національній свідомості, має складну системну, логічно впорядковану, динамічну структуру, репрезентовану ментальним одиницями різного статусу (концептосфера), стереотипами свідомості та механізмами пізнання, котрі перебувають у взаємодії. Важливими для формування ККС є

299

 НАУКОВI ЗАПИСКИ Серія: філологічні науки Випуск 104 (2)

менталітет як спосіб сприйняття, розуміння та інтерпретації світу, а також культурне середовище.

Ментальні структури, котрі існують у свідомості, здатні матеріалізуватися, фіксуватися вторинними знаковими системами. Результат такої фіксації концептосфери З.Д. Попова та Й.А. Стернін називають опосередкованою картиною світу [10: 53] і виділяють мовну та художню картини світу як її підвиди.

Термін «мовна картина світу» є на даний час значно поширенішим, аніж представлені в різних концепціях такі його дублети як «мовний проміжний світ», «мовна репрезентація світу», «мовна модель світу» [7: 51].

Мова як дуже складна знакова система, яка здатна самоналаштовуватися, виступає своєрідним кодом моделі світу, котрий здатний описати (перекодувати) будь-яку ситуацію, що має місце як поза мовою, так власне і в самій мові (автометаопис) [16: 369].

Проблема виділення МКС бере початок ще у концепції філософа Л. Вітгенштейна, відповідно до котрої вона презентує модель дійсності, утворюваної об’єктами; ця картина є структурованим фрагментом і мусить бути ізоморфною дійсності [8: 204]. Л. Вайсгегербер, у свій час утворивши від іменника Wort (нім. – «слово») нове дієслово worten, сказав, що рідна мова є ein Worten der Welt – «осмислення світу, осягнення світу в слові» [7: 50].

У сучасній науковій літературі МКС трактується як:

-система мовних засобів, за допомогою яких відбувається відображення позамовної картини світу. Основу МКС складають усі значення, наявні у словниковому складі мови [6: 121].

-«вербалізована система матриць, в яких відображений національний спосіб бачення світу, який формує та відображає національний характер» [5: 80].

-«вторинне існування світу, закріплене та реалізоване в особливій матеріальній формі – мові» [7: 56].

-«сукупність знань про світ, котрі відображені в мові, а також способи отримання та інтерпретації нових знань» [9: 5].

-«сукупність зафіксованих в мовних одиницях уявлень народу про дійсність на певному етапі розвитку народу, уявлення про дійсність, відображене в значеннях мовних знаків – мовне членування світу, мовне впорядкування предметів та явищ, закладена в системних значеннях слів інформація про світ» [10: 54].

-«представлення предметів, явищ, фактів, ситуацій дійсності, ціннісних орієнтирів, життєвих стратегій і сценаріїв поведінки в мовних знаках, категоріях, явищах мовлення, що є семіотичним результатом концептуальної репрезентації дійсності в етносвідомості» [12: 441].

Наведені визначення демонструють єдність науковців у тому, що МКС є вербалізованим знанням про світ, опредметненим у мові як семіотичній системі, тому мовна та концептуальна картини світу не є тотожними і можуть бути розділені, незважаючи на твердження деяких дослідників про те, що межі між ними видаються нечіткими та невизначеними [4: 271; 12: 441].

Мова є засобом вербалізації одиниць ККС. У поцесі «ословлення» думки провідну роль відіграє явище номінації, котра «зшиває» в одне ціле реальний світ і світ мови, формуючи тим самим певні відношення між предметом і вибраною для його позначення мовною одиницею» [15: 149]. Названим, «ословленим», вербалізованим може бути не весь зміст концептосфери, а лише комунікативно значима її частина – ті концепти, про які народ говорить у певний період часу. Комунікативна значимість мовної одиниці пов’язана насамперед із цінністю концепту, котрий нею виражається, для культури народу [3]. Отже, ККС є сутністю, набагато ширшою, багатшою, ніж МКС; логічні взаємовідношення між ними мають характер перетину або включення другої до першої [12: 441].

Мовна картина світу етносу фіксує в собі зміни, котрі відбуваються в концептуальній у певний період його розвитку. Відображення національної картини світу в МКС спостерігається у мовних одиницях різних рівнів. З іншої сторони, МКС бере участь у формуванні ККС, адже людина, яка живе в певному мовному середовищі, збагачує свої знання про світ не лише за допомогою власного досвіду, а й завдяки мові, котра об’єднує

300