3.3. Демонстраційний матеріал до уроків образотворчого

мистецтва

Демонстраційними матеріалами у процесі навчання образотворчо­го мистецтва у початкових класах є наступні.

1. Предметні наочні посібники (для малювання з натури - муляжі, гіпсові фігури, розети, іграшки, предмети побуту, опудала).

2. Об'ємні моделі для з'ясування будови предметів, світлотіней, кольорознавства, законів перспективи (дротяні моделі геометричних фігур, фігури людини).

3. Навчально-методичні таблиці, що демонструють поетапне виконання роботи, схематичні наочні засоби (таблиці, карти, схеми, графіки і т.д).

4. Репродукції творів мистецтва, дитячі роботи, фотографії, рисунків, творів мистецтва.

Велике освітнє і виховне значення має такий вид унаочнення, як де­монстрація репродукцій картин, етюдів, замальовок видатних художників. Наприклад «Березовий гай» І.Левітана «Ніч над Дні­пром» А.Куїнджі, «Небесний бій» М.Реріха, «Весна» Т.Яблонської, «Альонушка» В.Васнєцова. «Козаки в степу», «Сурські пороги на Дніпрі», «На Орелі», «Козача гора» С.Васильківського, «На Укра­їні» П.Левченка, «Українська дівчина» В.Маковського та ін. Показ репродукцій викликає значне пожвавлення творчої активності дітей, створює в класі емоційне піднесення. Звичайно, репродукцію картини неможливо вважати взірцем, якого здатні досягнути учні, але ознайом­лення з вершинами професійної майстерності має велике значення

Тут доречно згадати про досвід роботи дитячих художніх студій. З дітьми молодшого шкільного віку педагоги проводять заняття типу «діалог з майстром». Наприклад, дітям демонструються графічні роботи Вінсента Ван Гога виконані тушшю і пропонується зобразити певний мотив з натури у стилі майстра. Завдання такого типу важливі не лише для вироблення навичок вільного володіння образот­ворчими засобами, але й для розуміння того, що кожен майстер воло­діє своїм неповторним, тільки йому притаманним художнім почерком.

Для розкриття учбових завдань уроку образотворчого мисте­цтва можна використовувати вдалі ілюстрації із методичних посіб­ників та дитячих книжок. Адже малюнки в книжках - це перші витвори образотворчого мистецтва, з якими знайомляться діти. Ці малюнки ви­користовуються на уроках сюжетного малювання за мотивами казок, віршів, легенд. Сучасні видавництва випускають велику кількість ди­тячих книжок, що вдало ілюстровані художниками. Позитивним момен­том є те, що в більшості малюнків знаходять відображення національ­ні традиції, місцевий український колорит. Художники «одягають» героїв казок в народні костюми, зображають рідну дітям природу Слід виділити декілька основних моментів щодо відбору ілюстрацій:

1. Потрібно, щоб кожний учень був обізнаний з художнім твором, до якого пропонується ілюстрація.

2. Зміст ілюстрації має бути зрозумілим і цікавим для учнів.

3. В ілюстраціях за допомогою різних виражальних засобів ма­ють бути передані образи і характери героїв (добрий, злий), певний настрій (веселий, сумний), або прослідковується сюжетна лінія.

4. Демонструючи ілюстрацію, слід назвати ім’я та прізвище художника, показати, де вони записуються в книжці.

Знайомлячи дітей з ілюстрацією, спочатку слід спромогтися викли­кати в учнів емоційний відгук на малюнок художника і прислухатися до їх реакції. Процес розгляду ілюстрації вчитель веде цілеспрямовано: від цілого до часткового, пам'ятаючи, яку саме мету він переслідує, на чому слід акцентувати увагу дітей.

Кожен вчитель образотворчого мистецтва повинен зберігати найкращі роботи учнів з будь-якої теми. Ці малюнки можна з успіхом застосовувати як наочний матеріал на уроках в інших класах Адже дітям найбільш зрозумілою є образна мова їх однолітків, виражена в малюнках, які демонструє вчитель. Одночасно діти переконуються у своїх творчих можливостях. Щоб захопити всіх учнів художньою твор­чістю, кожній дитині важливо пережити успіх в своїй роботі: опини­тися в атмосфері успіху. Наприкінці кожного уроку рекомендується створювати виставку робіт більшості учнів, проводити обговорення. Обговорення робіт є дуже важливим елементом уроку, тому акценту­ється увага дітей на отриманих результатах, повторюється нова тема уроку і зростає цікавість учнів один до одного, розкриваються пере­ваги кожного і визначається ступінь чуйності дітей на успіхів та недоліків однокласників. Виставки дитячих робіт створюють в класі естетичне середовище, дарують емоційне задоволення учням. Діти пе­реконуються, що їхня праця потрібна а це є могутнім стимулом для роботи надалі. Бажано, щоб класна кімната завжди була прикрашена дитячими малюнками, ліпленням, декоративними і конструктор­ськими роботами.

Важливу роль для усвідомлення учнями процесу роботи на уроках образотворчого мистецтва відіграють методичні таблиці, схеми. По­слідовність роботи над малюнком слід розглядати як розкриття конкретних навчальних завдань. Рекомендуючи учням методичну послі­довність виконання малюнка та ілюструючи етапи робота таблицями, вчитель повинен сконцентрувати увагу не на зовнішньому характері зображення, а на тих навчально-аналітичних задачах, які слід розв'язати на даній стадії. Під час виготовлення методичних таблиць, що наочно розкривають етапи роботи над малюнком вчителю необхідно мати на увазі наступні аспекти.

1. Таблиця наочно демонструє, що потрібно зробити на конкретному етапі, і в якому обсязі.

2. Кожний етап роботи охоплює порівняно невеликий обсяг учбового матеріалу, що відповідає віковій специфіці учнів. Таблиця є мак­симально лаконічною і повністю розкриває необхідні відомості.

3. Послідовність етапів, їх зміст ретельно осмислюються учителем. По-перше, виділяються найважливіші моменти побудови зобра­ження, по-друге, встановлюється їхня черговість, щоб у школя­ра виробилася певна система роботи над малюнком.

4. Малюнки виконуються дуже чітко і точно. В методичних таблицях не повинно бути розчерків, штрихів, котрі ускладнюють вияв зако­номірностей побудови форми.

5. Таблиці можуть супроводжуватися невеликим текстом інструкта­жем. Методичні пояснення мають бути короткими, сприйматись однозначно, складатись з опорних слів.

6. На таблицях бажано писати заголовки, які даватимуть цільову установку - головне завдання в роботі над малюнком. Отже, наочність у всіх її формах і виявах є постійним компонентом кожного уроку образотворчого мистецтва. Принцип наочності має про­низувати всю систему навчання образотворчій діяльності учнів молод­ших класів.

Під час проведення уроків образотворчого мистецтва у початкових класах слід використовувати музичну наочність. Ученими встановлено, що за допомогою слухових аналізаторів людина засвоює лише 15 % ін­формації, за допомогою зорових 25%, а коли об'єднуються слу­ховий і зоровий аналізатори - 65 %. Під час слухання музики учні люблять фантазувати, мріяти, придумувати власні образи, сюжети. На запитання вчителя: «Як би ви хотіли передати свої музичні враження розповіддю чи малюнком?» більшість дітей вибрала малюнок. Поєднання музики й образотворчого мистецтва дає змогу ознайомити учнів з основними поняттями образотворчої грамоти: колір, штрих, пляма, лінія, провести паралель з нотою, звуком, тембром тощо, вдо­сконалюючи з тим техніку вдосконалення в практичній роботі.

Вважаючи, що основою музичного мистецтва є класика загально­прийняті цінності, для формування творчих здібностей учнів на уро­ках образотворчого мистецтва слід використовувати класичні музичні твори, в яких втілено ідеї добра, справедливості, гармонії, краси. Наприклад: «Пори року » та «Лебедине озеро» П.Чайковського, музику А.Вівальді, М.Римського-Корсакова В.Лисенка К.Стеценка тощо.