методичка философия

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Кафедра історії і філософії

Методичні вказівки до курсу

ФІЛОСОФІЯ

(РОЗДІЛИ: ЕТИКА, ЕСТЕТИКА, РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, ЛОГІКА)

(для студентів спеціальності 6.120100 «архітектура»)

(адаптована до кредитно-модульної системи організації навчального процесу)

Затверджено на засіданні кафедри історії і філософії Протокол № 9 від 21.05. 2010 р.

Макіївка, ДонНАБА – 2010

3

ЗМІСТ

4

1. ВИМОГИ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ОСВІТИ ДО ДИСЦИПЛІНИ ФІЛОСОФІЯ (РОЗДІЛИ: ЕТИКА, ЕСТЕТИКА, РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, ЛОГІКА)

1.1. Вимоги «Освітньо-професійної програми вищої освіти за професійним спрямуванням «Архітектура».

1.1.1. Дисципліна «Філософія (розділи: етика, естетика, релігієзнавство,

логіка)» віднесена до циклу загальноосвітніх гуманітарних дисциплін. На її вивчення відводиться 36 годин, що складає 1,0 кредит ЕСТS. Формою підсумкового контролю є залік.

1.1.2. Анотація дисципліни «Філософія»:

–Предмет етики. Особливості функціонування моралі. Основні етичні вчення. Етичні категорії. Основні етичні проблеми сучасності. Національна етика. Білетика.

–Визначення і сутність поняття «естетика». Основні естетичні категорії.

Основні естетичні концепції ХIХ-ХХ ст. Мистецтво ХХ ст. в контексті європейської естетики. Основні положення постмодерністської естетики.

–Релігієзнавство як наука. Історичний розвиток релігієзнавства. Генезіс релігії, її ранніх форм. Етничні та регіональні релігії. Світові релігії.

Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні.

Конституційно-правові основи забезпечення свободи совісті в Україні.

Релігійна свідомість і проблеми сучасної науки, економіки, політики,

культури, права та моралі.

–Предмет, структура і завдання логіки. Екскурс в історію логіки. Поняття.

Судження. Основні закони логіки. Умовиводи. Логічні основи теорії аргументації.

5

Мета:

–формування системи знань з історії та сучасних концепцій етики і естетики як важливого показника освіченості фахівця;

–формування системи знань про релігійні феномени, закони та механізми виконання і функціонування релігії, її основні типи і форми;

–формування системи знань про основні категорії, закони і форми логічного мислення.

Завдання:

–вивчення теорії етичної та естетичної форм суспільної свідомості.

Набуття навичок етичного, естетичного, загальнокультурного аналізу суспільного і культурного життя;

–вивчення структури, понятійного апарату, основних етапів розвитку релігії та релігієзнавства; засвоєння імен засновників релігійних систем,

відомих богословів, релігієзнавців, основного змісту священних писань;

набуття вміння застосовувати здобуті знання для аналізу різноманітних суспільних явищ та в ситуаціях світоглядного вибору;

–вивчення основних понять і термінів логіки; набуття навичок правильно формулювати думки, уміння логічно й аргументовано доводити істину або спростовувати хибні положення.

Предмет:

–основні етичні та естетичні концепції в їх історичному розвитку;

–історія виникнення та розвитку релігії;

–форми, структура і закони правильного мислення.

1.1.3. Попередні навчальні дисципліни: «Філософія(основний

курс)»,«Історія України», «Історія архітектури».

педагогіки», «Політологія і Соціологія», «Українська культура», «Історія економічних вчень».

1.2. Вимоги до навчального плану освітньо-професійного рівня «бакалавр».

1.2.1.Форма навчання – денна.

1.2.2.Форми організації навчального процесу в 3(4)семестрі: лекцій – 18

годин, семінарські заняття – (18 годин), самостійна робота 18 годин,

контроль – (8) години.

1.2.3.Загальний обсяг навчальних занять всього курсу: (36) години.

1.2.4.Обсяг самостійної роботи студентів : семестр – (18) години.

1.2.5.Загальний обсяг навчального часу: (36 +8 = 44) години.

1.3.Позначення та скорочення:

1.3.1. Рівні сформованості знань щодо змісту навчальних елементів:

ОО – ознайомлювально-орієнтований (особа має орієнтоване уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворити формулювання визначень,

законів тощо, уміє вирішувати типові завдання шляхом підставлення числових даних)

ОО3 – підрівень знайомств ( особа має загальне уявлення про навчальний об’єкт)

ООр – підрівень репродукції (особа здатна відтворити та пояснити суттєві ознаки навчального об’єкту)

ПА – понятійно-аналітичний (особа має чітке уявлення та поняття щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення,

аналіз, перенесення раніш засвоєних знань на типові ситуації)

ПС – продуктивно-синтетичний (особа має глибоке розуміння щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати, регенерувати нові уявлення,

переносити раніш засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації).

7

2. ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ФІЛОСОФІЯ (РОЗДІЛИ: ЕТИКА, ЕСТЕТИКА, РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, ЛОГІКА)

З ВИЗНАЧЕННЯМ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ЗНАНЬ ТА РОЗПОДІЛУ ЧАСУ ВИВЧЕННЯ ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ ПО ВСІХ ФОРМАХ НАВЧАННЯ

8

9

3.ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

3.1. Розділ(навчальний об’єкт) «Етика»

Змістовний модуль Ф-Е1-0. Вступ до курсу «Філософія (естетика,

етика, релігієзнавство, логіка)»

Проблема визначення предмету прикладних філософських дисциплін та їх специфіка. Основні особливості системи прикладних філософських наук: естетика як філософія чуттєвості і філософія мистецтва, етика як філософія моралі, релігієзнавство як наука про релігію, логіка як наука про закони правильного мислення. Сутність естетики як «філософії краси»,

етики як «філософії добра», релігієзнавства як «філософії віри», логіки як

«філософії мислення».

Специфика етики і естетики як філософських наук про людину.

Етика в системі філософських наук.

Змістовний модуль Ф-Е1-1. Сутність етики як практичної філософії. Основні категорії етики

Предмет етики. Сутність етики як практичної філософії.

Походження та зміст основних понять. Структура этики як науки.

Проблема походження етики в науці і філософії. Основні концепції походження моралі в історії етики: теологічні, натуралістичні, соціологічні.

Специфіка моралі. Моральна свідомість. Структура моральної свідомості. Основні категорії: добро і зло, обов’язок й совість, честь й гідність, щастя й сенс життя. Поняття «цінність» і святиня, моральний ідеал в історії етики.

Моральні принципи. Основні моральні принципи в історії етики:

загальна характеристика.

10

Моральний вчинок і моральні відношення.

Змістовний модуль Ф-Е1-1. Основні етичні вчення Релігійні моральні системи. Історія європейської етики (Давній

світ – Середні віки – Новий та Новітній часи )

Релігійні моральні системи. Моральний зміст найзначніших релігійних систем світу та основних етичних вчень і принципів індуїзму,

буддизму, християнства та ісламу.

Історія європейської етики (Давній світ – Середні віки – Новий та Новітній часи ). Етичні школи Античного світу (евдемонізм, гедонізм, кініки,

стоїцизм, скептицизм), аскетизм та христоцентризм етики Середньовіччя,

антропоцентричні виміри гуманістичної етики Відродження. Етика Нового часу(монізм та плюралізм, раціоналізм та емпіризм, натуралізм і анти натуралізм). Автономна етика І. Канта та його вчення про «категоричний імператив».

Основні етичні проблеми сучасності. Прикладна етика: екологічна етика, біоетика (аборт, евтаназія, клонування, донорство), кримінологічна етика, професійна етика: етика бізнесу, етика сучасного інженера. Етика сім’ї. Етика спілкування. Проблеми особистого морального вибору сучасної людини. Культура поведінки і етикет

3.2. Розділ(навчальний об’єкт) «Естетика»

Змістовний модуль Ф-Е1-1. Естетика в системі філософських наук. Основні естетичні категорії та категорії художньої творчості

Естетика в системі філософських наук. Проблема визначення

предмету естетики. Два способи буття естетики в історії: протонауковий і

науковий. Естетика як філософія краси.