- •Методичні вказівки основи прогнозування радіаційної обстановки, яка склалася внаслідок ядерного вибуху
- •Автори:
- •Джерела радіоактивного зараження
- •Механізм зараження місцевості
- •Параметри радіоактивного зараження й одиниці їхнього виміру
- •Вплив різних факторів на характер і ступінь зараження місцевості
- •Вражаюча дія радіоактивного зараження
- •Поняття про радіаційну обстановку та її оцінка
- •Спад рівнів радіації (срр) на місцівісті
- •Визначення можлиих доз опрмінення
- •Визначення припустимої тривалості перебування людей на зараженою теріторії.
- •Визначення режимів радіаційного захисту
- •Для рішення завдання по визначенню режиму радіаційного захисту необхідні вихідні дані:
- •Коефіцієнти перерахування рівнів радіації на будь-який заданий час.
- •Час, що пройшов після ядерного вибуху
- •Дози опромінення (До), одержувані на відкритій місцевості
- •Припустимий час перебування на місцевості,
- •Радіаційного захисту населення, що мешкає
- •Радіаційного захисту населення в умовах радіоактивного зараження,
- •Типові режими (№3)
- •Ведення РіІнр у зонах радіоактивного зараження.
- •Режими захисту робітників та службовців господарчої діяльності в умовах радіоактивного зараження місцевості.
- •Утрати серед населення в залежності від отриманої дози радіації і розподіл втрат у часі
- •Типових завдань щодо розрахунків оцінки радіаційної обстановки Приведення рівнів радіації до одного часу після
- •Визначення можливих доз опромінення при діях на місцевості, зараженої радіоактивними речовинами.
- •Визначення припустимої тривалості перебування людей на зараженій території.
- •Визначення можливих радіаційних утрат робітників, службовців, населення, особового складу формувань.
- •Список використаної та рекомендованої літератури:
- •Методичні вказівки
Вплив різних факторів на характер і ступінь зараження місцевості
Ступінь радіоактивного зараження місцевості як у районі вибуху, так і на сліді хмари визначається головним чином потужністю й видом вибуху, а також метеорологічними умовами в період утворення зон зараження. На характер і ступінь зараження місцевості впливають також рельєф місцевості, тип ґрунту в районі вибуху, лісові масиви, опади й деякі інші фактори.
Потужність вибуху. Кількість радіоактивних речовин, що утворяться при ядерному вибуху, прямо пропорційно потужності вибуху. Тому зі збільшенням потужності вибуху зростають розміри заражених ділянок місцевості й ступінь їхнього зараження в районі вибуху й на сліді хмари.
Швидкість і напрямок вітру. Напрямок і швидкість вітру безупинно змінюються як по шляху переміщення хмари, так і по висоті його підйому. Тому врахувати вплив реального вітру на параметри радіоактивного зараження дуже важко.
Приблизно, вплив вітру прийнято ураховувати по так званому середньому вітру (Vср) в районі вибуху.
Середнім вітром Vср називають вітер, що є середнім по швидкості й напрямку для всіх шарів атмосфери в межах від поверхні землі до висоти підйому верхньої крайки хмари вибуху.
Приймається, що вісь сліду розташовується по напрямку середнього вітру.
Зі збільшенням швидкості середнього вітру розміри сліду збільшуються, причому довжина сліду збільшується більшою мірою, чим його ширина.
Тип ґрунту в районі вибуху. На ступінь зараження місцевості впливає також тип ґрунту в районі вибуху. Більш сильно позначається тип ґрунту при вибухах, що супроводжуються утворенням лійки.
При розгляді радіоактивного зараження місцевості всі ґрунти умовно ділять на зв'язкові (глини, суглинки, скельні ґрунти й т.п.) і піщані.
У цих методичних вказівках данні про радіоактивне зараження приводяться для зв'язних ґрунтів.
При вибуху на піщаному ґрунті ступінь зараження місцевості на сліді хмари в середньому в 2,5 рази, а площа зараження в 2 рази більше, ніж при вибуху на зв'язному ґрунті. Пояснюється це тим, що при вибуху на піщаному ґрунті частка активності, що доводиться на великі частки, значно вище, ніж при вибуху тої ж потужності на зв'язному ґрунті. Великої ж частки, що випадають швидше й компактніше, ніж дрібні, обумовлюють більше сильне зараження.
Ступінь зараження місцевості в районі вибуху залежить і від хімічного складу ґрунту: чим більше в ньому марганцю, натрію й алюмінію, тим вище наведена активність. Найбільша кількість зазначених елементів містять граніти й базальти, найменше - чорноземні й підзолисті ґрунти.
Атмосферні опади. Краплі дощу або сніжинки при падінні захоплюють радіоактивні частки й тим самим прискорюють їхнє випадання на землю. У результаті ступінь зараження місцевості в районі випадання опадів може виявитися в кілька разів вище, ніж у суху погоду. При вибухах невеликої потужності, коли радіоактивна хмара виявляється безпосередньо в товщі дощових (снігових) хмар, ступінь зараження місцевості може підвищитися до 10 разів.
Рельєф місцевості практично не впливає на розміри зон радіоактивного зараження, однак він обумовлює нерівномірне зараження окремих ділянок місцевості усередині зон.
Так, наприклад, на прямих (стосовно радіоактивної хмари, що рухається) скатах височин спостерігаються більше високі рівні радіації, а на протилежних скатах - більше низькі, чим на рівнинній місцевості. На невеликих височинах висотою 30-70 м збільшення рівня радіації на передньому скаті й зменшення його на зворотному може досягати 1,8-2 разів.
В канавах, лійках і інших поглибленнях доза може бути до двох разів менше, ніж на відкритій місцевості.
Значно більша нерівномірність ступеня радіоактивного зараження місцевості може спостерігатися в гірських районах.
Знання особливостей радіоактивного зараження на пересіченій місцевості дозволяє вибрати маршрут руху підрозділу або ділянка місцевості для його тимчасового розташування так, що отримана особовим складом доза радіації буде на 20-30 %, а іноді й на 50 % менше дози на рівнинній місцевості.
Лісові масиви. Рівні радіації в лісових масивах, як правило, менше, ніж на безлісній місцевості. Це пояснюється тим, що радіоактивний пил, що випадає із хмари, розподіляється по об'єму крон дерев, а випромінювання частково екранується деревами.
Середні значення коефіцієнта зменшення рівнів радіації в лісових масивах наведені в таблиці 1*.