Міністерство освіти і науки україни
ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
Інститут економіки, менеджменту та права в будівництві
КАФЕДРА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ»
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
З ДИСЦИПЛІНИ
«ФІНАНСОВА СИСТЕМА ПІДПРИЄМСТВ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І БУДІВНИЦТВА»
(для студентів спеціальності 8.050107 «економіка підприємств»
денної и заочної форм навчання)
Укладач: ас. Паліга Н.Б.
Затверджено на засіданні кафедри
“Економіка підприємств”
ПРОТОКОЛ № ____від_________
Зав. кафедрою_________________
д.е.н. проф. Амоша О.І.
МАКІЇВКА 2008
|
ЗМІСТ Стор. | |
|
ТЕМА 1.ФІНАНСОВА СИСТЕМА, ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ |
3 |
|
ТЕМА 2. МЕХАНІЗМ ФІНАНСОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВНИЦТВА ТА МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА З ДЕРЖАВОЮ |
11 |
|
ТЕМА 3. ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ СУБ’ЄКТІВ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ |
18 |
|
ТЕМА 4. ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА БУДІВНИЦТВА ЩОДО ЗАЛУЧЕННЯ ПОЗИКОВИХ КОШТІВ |
36 |
|
ТЕМА 5. ОЦІНКА ВАРТОСТІ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І БУДІВНИЦТВА |
55 |
|
ТЕМА 6. ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ |
75 |
|
ЛІТЕРАТУРА ТА МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ |
89 |
Тема 1. Фінансова система, її основні елементи
Фінансова система, її елементи й ланки
Основні фінансові інститути
3. Існуючі типи фінансових систем
Фінансова система, її елементи й ланки
Фінанси являють собою досить складне суспільне явище. Вони охоплюють широку гаму різноманітних відносин, що відображаються в не менш різноманітних грошових потоках. При єдиній суті цих відносин у них виділяються окремі елементи, які мають свої характерні ознаки й особливості. Характеристика фінансів застосовується як для розуміння їхньої необхідності, сутності й ролі в суспільстві, так і для деталізації конкретних форм фінансових відносин.
Виділення форм фінансових відносин характеризує відносне відокремлення певних складених фінансів. Сукупність цих складових визначається терміном «фінансова система». Як і будь-яка інша система, вона є не простим набором, а сукупністю взаємозалежних елементів, що мають однорідні ознаки.
ФІНАНСОВА СИСТЕМА - взаємозалежні ланки фінансових відносин: державний бюджет, позабюджетні фонди, державний і комерційний кредит, страхові й резервні фонди, фондовий ринок, фінанси підприємств й організацій різних форм власності; сукупність різних сегментів фінансових відносин, кожний з яких має специфіку у формуванні й використанні коштів.
В основу побудови фінансової системи покладені три основних елементи:
1) функціональне призначення, що проявляється в тім, що кожна ланка системи виконує свої завдання; наприклад, державний бюджет виражає розподільні відносини між державою, підприємствами, населенням, обумовлені формуванням і використанням загальнодержавного фонду фінансових ресурсів. Майнове й особисте страхування - один з методів створення резервних фондів для громадян. Фінанси підприємств виражають відносини по створенню й використанню грошових фондів, призначених для забезпечення різноманітних потреб первинних ланок суспільного виробництва, виконанню зобов'язань перед державним бюджетом і комерційними банками;
2) территоріальність - кожна область, республіка мають відповідний апарат фінансових і страхових органів;
3) єдність фінансової системи визначається єдиною економічною й політичною основою держави. Це обумовлює єдину фінансову політику, що проводиться державою через центральні фінансові органи, єдині цілі. Керування всіма ланками відбувається на єдиних основних законодавчих і нормативних актах.
Фінансова система містить у собі загальнодержавні, галузеві й суспільні фінансові відносини. У цілому фінансова система представлена на рис 1.1.
Рис. 1.1. Схема фінансової системи
Оскільки фінанси є носієм розподільних відносин, той цей розподіл відбувається насамперед між різними суб'єктами. Тому в загальній сукупності фінансів, що утворять фінансову систему, виділяються три основні сфери (не вважаючи домашніх господарств):
- фінанси підприємств, установ, організацій, тому що вони обслуговують основну ланку суспільного відтворення. Їм присуши, з одного боку, риси, що характеризують економічну природу фінансів у цілому, а з іншої особливості, обумовлені функціонуванням фінансів у різних сферах суспільного виробництва. Фінанси підприємств являють собою грошові відносини, пов'язані з формуванням і розподілом грошових доходів і нагромаджень у суб'єктів господарювання і їхнім використанням на виконання зобов'язань перед фінансово-банківською системою й фінансування витрат по розширеному виробництву, соціальному обслуговуванню й матеріальному стимулюванню працюючих;
- страхування, значна частина фінансової системи, пов'язана з перерозподілом коштів, що надходять від юридичних і фізичних осіб. Така діяльність пов'язана з наявністю ймовірності настання раптових, непередбачених і непереборних подій, що тягнуть за собою завдання збитків, що згодом «розкладається» між учасниками страхування;
- державні фінанси, що представляють собою грошові відносини із приводу розподілу вартості суспільного продукту й частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів держави і його підприємств і використанням державних коштів на витрати по розширенню виробництва, задоволенню зростаючих соціально-культурних потреб членів суспільства, потреб оборони країни й керування.
Кожна із цих сфер складається з менш великих ланок.
Фінанси громадських організацій і політичних партій включають грошові відносини між суспільними об'єднаннями і їхніми членами, суспільними об'єднаннями й підприємствами, усередині суспільного об'єднання по формуванню й використанню фондів. Джерелом фінансових ресурсів виступають власні кошти, отримані за рахунок внесків членів організацій, надходжень від держави, доходів від діяльності. Всі ресурси використаються на загальне обслуговування.
Фінансова система характеризується не тільки складом вхідних у неї частин, але й потоками фінансових ресурсів (фінансовими потоками), що зв'язують головних агентів фінансових відносин. Такими агентами варто вважати державний бюджет, підприємства й підприємницькі структури, домашні господарства. Крім того, фінансові потоки зв'язують цих агентів із кредитною системою й з іноземними державами в особі їхніх урядів, фірм, фондів, банків. У результаті виникає система взаємних фінансових зв'язків і потоків, у спрощеному виді зображена на малюнку 1.2.
Рис. 1.2. Схема фінансових зв'язків в економіці
Основні фінансові інститути
Відоме твердження, що «кожна ланка фінансової системи являє собою певну сферу фінансових відносин, а фінансова система в цілому - сукупність різних сфер фінансових відносин, у процесі яких утворяться й використаються фонди коштів».
Фінансовий інститут - кожний із суб'єктів фінансових відносин, що є підсистемою (або елементом) фінансової системи, при реалізації відповідної функції фінансової системи. На безлічі «фінансових інститутів» може бути встановлена ієрархія, що відповідає ієрархії: держава - місцеві фінанси - фінанси підприємств. Разом з тим, при встановленні ієрархії можуть бути використані й інші підходи, наприклад, терміновість, важливість підлягаючому рішенню завдань.
Варто помітити, що фінансова система країни є однієї зі швидко розвиваються, що піддаються реформуванню. Найменування найважливіших елементів фінансової системи країни і їхніх повноважень досить часто змінюються.
У цей час спостерігається деяке перетинання повноважень і завдань фінансових інститутів, що може бути й буває джерелом рольових конфліктів у фінансовій системі. Наприклад, відомі дискусії по розподілі функцій і сфер відповідальності при атестації фахівців і ліцензуванні юридичних осіб у частині їхньої роботи на ринку цінних паперів і т.д. Тому функції елементів перерозподіляються відповідно до поточного етапу розвитку фінансових ринків і нових завдань реформування економіки. Представляється корисним подальший перерозподіл функцій елементів фінансової системи й з урахуванням поділу завдань фінансових целеполагания, маркетингу, менеджменту.
Розподіл функцій між фінансовими інститутами вищого рівня ієрархії сучасної України може бути наступної:
Адміністрація Президента України - целеполагание фінансової політики: побудова «дерева фінансових цілей» для територій і галузей, визначення припустимих і можливих джерел фінансових ресурсів; розробка Указів і законодавчих ініціатив в області фінансів;
Верховна Рада України - маркетинг й узгодження фінансових інструментів держави, розробка й прийняття законів, затвердження бюджету;
Міністерство фінансів України - фінансовий менеджмент. Воно складається з керувань, що мають свої специфічні подфункции. Так бюджетне керування становить проект федерального бюджету. Крім того, воно включає галузеві керування народного господарства (оборони й оборонної промисловості, будівництва й будівельної індустрії, транспортних систем і зв'язку, охорони природи, сільського господарства й переробної промисловості й ін.); контрольно-ревізійне керування й ін.
Казначейство України - забезпечує касове виконання бюджету;
Національний банк України - забезпечує макроекономічне регулювання грошового обігу, чим впливає на стан фінансової системи; є агентом Уряду України по розміщенню внутрішнього боргу, регулює діяльність комерційних банків на фінансових ринках;
Податкова інспекція - забезпечує правильність і контроль збору податків;
Антимонопольний комітет - обмежує й контролює угоди з великими пакетами (35%) акцій;
Митний комітет - забезпечує збір мит, дотримання правил ввозу на територію України цінних паперів й їхніх бланків;
Державний комітет з керуванню майном - є номінальним власником державних пакетів акцій і здійснює керування ними від імені держави;
Державна комісія з попередження неспроможності й банкрутства - здійснює процедури продажу й санації підприємств-банкрутів;
Державна комісія з ринку цінних паперів - відповідальна за розробку основних напрямків розвитку ринку цінних паперів, розробку й затвердження однакових вимог до правил здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, забезпечує атестацію персоналу, видачу ліцензій на діяльність на фондовому ринку й ін.