3. Організація охорони праці на виробництві

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав праців­ників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затвер­джує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання по­кладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

На підприємстві з кількістю працюючих 50 (якщо невиробнича сфера -100) і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці. При кількості працюючих 50-500 чоловік службу охорони праці представляє

Одна особа, а якщо більше - група осіб на чолі старшим інженером.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 оci6 для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на і договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і за­робітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виро­бничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

1) видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

2) вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нор­мативно-правових актів з охорони праці;

3) зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу .життю або здоров'ю працюючих;

4) надсилаши роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

4. Структура управління охороною праці (суоп), її функції на підприємствах.

Управління охороною праці повинно забезпечувати підготовку, прийняття і реалізацію рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на \ охорону здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

СУОП повинна функціонувати на галузевому, регіональному та виробничому рівнях.

Управління охороною праці на підприємстві здійснює власник. Положення про СУОП затверджено Міністерством аграрної політики 14.12.1998р. відповідно до національної програми поліпшення стану безпеки,

гігієни праці та виробничого середовища. Зараз затверджена друга національна програма на 2001-2005 роки - знизити рівень травматизму, аварій, за­хворюваності.

СУОП має таку структуру:

1). Суб'єкти управління;

2). Координаційна група;

3). Профспілковий комітет;

4). Об'єкти управління.

1. Головним суб’єктом управління є керівник підприємства. За ним ідуть головний економіст, головний бухгалтер, інженер-будівельник, го­ловні спеціалісти, керуючі виробничих підрозділів.

2. В координаційну групу входять: заступник керівника підприєм­ства, начальники цехів, інженер з охорони праці, юрист, інспектор відділу кадрів, головні спеціалісти, голова профкому. їх склад 6-10 осіб. За їх участі складаються нормативні акти на підприємстві з охорони праці, розробляються положення для підприємства по групах. Вони готують накази для по­стійно діючих комісій, проводять паспортизацію і атестацію умов праці. Роз­робляють інструкції про навчання і перевірку знань, правила поведінки на робочому місці та території підприємства, під час аварій і ін. Члени коор­динаційної групи приймають участь у розробці норм забезпечення спецодя­гом, розслідуванні нещасних випадків.

3. До профспілкового комітету входить: :

1. комісія з охорони праці,

2. уповноважені трудового колективу з охорони праці,

3. постійна комісія з перевірки знань з охорони праці,

4. постійна комісія з експертними групами по атестації і паспортизації робочих місць чи підрозділів підприємства,

5. добровільна пожежна дружина,

6. пожежна технічна комісія,

7. заступник керівника по матеріальному забезпеченню і постачанню.

4. Об'єкти управління - це виробничі підрозділи і робочі місця, які є на підприємстві.

До основних функцій управління охороною праці належать:

- прогнозування і планування робіт , їх фінансування;

- організація та координація робіт;

- облік показників стану умов і безпеки праці;

- аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

- контроль за фінансуванням СУОП;

- стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

- навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охо­рони праці;

- забезпечення безпечності технологічних процесів,

виробничого устаткування, будівель та споруд;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

- організація лікувально-профілактичного обслуговування;

- професійний підбір працівників з окремих професій;

- удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.