По напрямку дії

По способу взаємодії

По складу

Методичні

Операційні

Інформаційні (змістовні)

Хронометричні

N - бічні

Двобічні

Однобічні

Хронологічні

Понятійні

Теоретичні

Фактичні

Для опису міжпредметних зв'язків вводять наступні поняття:

-опорні (базові або забезпечуючі) навчальні дисципліни (а також її розділи, теми, дидактичні одиниці), які використовуються при вивченні теми, навчального питання.;

-забеспечувані навчальні дисципліни, в яких використовуються сформовані раніш знання, уміння та навики.

При викладанні навчального матеріалу велику роль відіграє визначення та урахування структури навчального матеріалу.

Структурний аналіз навчального матеріалу дозволяє виділити найістотніші (основні) елементи теми і виявити системоутворюючі зв'язки між ними. В якості таких структурних елементів можуть розглядатися розділи, теми, окремі дидактичні одиниці змісту.

Сприйняття і засвоєння змісту інформації, висловленої або представленої іншим способом, полегшується при застосуванні різного роду понятійних схем (графічних систематизаторів). Вони є просторовими побудовами, що вимагають від укладачів і студентів виявлення глибинної структури навчального матеріалу.

Найпростішим з них є лінійна послідовність. Зміст навчального матеріалу може бути представлениму у вигляді лінійної послідовності тому випадку, коли процеси або явища збудовані у фізичному світі в лінійному порядку. Приклад:

Рис. 4.3. Лінійна послідовність.

Більш складною, ніж прості ланцюжки, є інформація, яка упорядковується згідно правилам класифікації. Таку інформацію доцільно зображати у формі ієрархії або деревовидної структури, составленої згідно правилам розподілу понять.

Правила діління понять, які використовують при класифікації, такі:

• діління маєть бути сорозмірним (об'єм поняття, що ділиться, повинен рівнятися об'єму понять післі його діління),

• діління повинно проводитися тільки по одній основі, одній ознаці,

• діління повинно бути безперервним (клас, вид, підвид...).

Приклад графічного зображення ієрархічної структкри наведений на рис 4.4.

Рисунок 4.4. Ієрархія засобів навчання.

Мережі - це графічні систематизатори, які показують декілька різних типів зв'язків між поняттями або об'єктами.

При побудові мереж найчастіше виявляють шість різних типів відносин або зв'язків між поняттями або об'єктами. Ці шість видів відносин представлені детальніше в таблиці 4.1.

Завдання 4. 4. Наведіть приклади різних типів зв'язків у навчальному матеріалі, використавши таблицю 4.1.

Таблиця 4.1. Шість типів зв'язків, використовуваних в мережах.

Тип зв'язку	Структура	Ключові слова
1	3	4
Частина	Ієрархія - нижній вузол є частиною верхнього вузла	-є частиною, -є елементом, -є ланкою
Різновид	Ієрархія - нижній вузол є різновидом (прикладом) верхнього вузла	-є типом, -є прикладом, -відноситься до категорії, -виглядає
Причинно-наслідковий	Ланцюжок - об'єкт верхнього вузла є причиною результату в нижньому вузлі	-впливає на, -веде до, -є причиною, -є засобом, -породжує
Аналогія	Пучок - зміст одного вузла аналогічно вмісту іншого вузла	-подібно, -аналогічно, -сходно, -відповідає
Характерна властивість	Пучок - зміст одного вузла є властивістю іншого	-володіє, -характеризується, -є властивістю, -є якістю, -є ознакою, -є особливістю
Симптом	Пучок - вміст одного вузла показує очевидність іншого	-демонструє, -є свідоцтвом, -підтверджує, -доводить, -илюструє

Відносини зображаються у вигляді мережевої структури з вказівкою всіх типів зв'язків (приклад приведений на рисунку 4.5).

Коли у навучальному матеріалі порівнюються декілька об'єктів по ряду показників, краще всього для наочності скористатися матрицею.

Х Ч П

Х

С

Рисунок 4.5.Структура мережі.

Для складання матриць необхідно упорядкувати інформацію, обравши перелік об'єктів (по горизонталі) та їх характеристик, тобто аспектів розгляду (по вертикалі).

Матриці можна також використати для організації будь якої інформації наприклад, розкладу занять у більш зручнішій формі.

Граф навчальної інформації - це сукупність елементів змісту, побудованих в певних зв'язках і відносинах. Його можна уявити себе як мережу, що складається з вузлів та зв'язків між ними. Послідовність викладу питань відповідає послідовності основ графа зверху вниз, послідовність блоків, що входять в питання теми, - зліва направо.

Зміст навчального матеріалу, який має процедурний характер, краще всього зображати у вигляді блок – схеми, тобто встановленого ряду послідовних дій з вказівкою того, від яких попередніх умов залежить перехід до виконання конкретної дії. В цілому правила дій тут виглядають так: «Якщо Х вірно, виконувати У. Якщо Х не вірно, виконувати Z.». Блок-схеми особливо зручні тоді, коли текст включає набір точних, логічних і послідовних інструкцій або команд. Нерідко блок-схему можна замінити алгоритмом, приписуючим послідовність дій по вибору варіанту представлення змісту (рис. 4.6).

Якщо дидактичні одиниці змісту пов'язані послідовністю, застосуйте лінійний систематизатор.