соціальна філософія

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

більш сильного. Що ж стосується розумових здібностей..., то я вважає в цьому відношенні навіть

б

ільша

р

івність серед людей, аніж по відношенню до фізичної сили.

...Через рівність виникає взаємна недовіра. Через цю рівність здібностей виникає рівність надій на досягнення цілей. Ось чому, якщо дві людини бажають одну й ту ж річ, якою вони не можуть володіти вдвох, вони стають ворогами. На шляху до досягнення їх мети (яка полягає головним чином у збереженні життя

, а

інколи в од

ній лише насолоді

)

в

они

прагнуть

погубит и чи підкорити один одного...

...Через взаємну недовіру – війна... Так як поміж людей є такі, які заради однієї лише насолоди споглядати власну силу під час завоювань ведуть ці завоювання далі, аніж цього потребує безпека, але й інші, які інших випадках були б раді спокійно жити в звичайних умовах, якби не збільшували свою владу шляхом завоювань і обмежилися б тільки обороною...

...Таким чином, ми знаходимо в природі людини три головні причини війни: по-перше, су перництво

;

п

о- друге , недов іру

;

по

11 / 27

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

-трет

є

,жа

гу

слав

и

.

Пер

ша

причина

примушує людей нападат

и

один на одного з метою нажив

и

друга

– з метою власної безпеки

,а третя –

і

з

міркувань честі...

...Звідси видно, що, доки люди живуть без загальної влади, що тримає всіх їх у страху,

в

они

з

находят

ь

ся в том

у

стані

,

що називається війною, а саме, у стані війни вс

і

х проти вс

і

х.

Гоббс Т. Левіафан.

12 / 27

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

Руссо Ж.Ж.

Я помітив будь-яка нерівність у людському роді одне, яке я назву природним чи фізичним, так як воно встановлено природою, проявляється у відмінностях віку, здоров’я, тілесних сил і розумових чи душевних якостей. Інше ж може бути названо моральним чи політичним, так як воно залежить від свого роду договора і втановлено чи принаймі стало правомірним зі згоди людей. Воно складається із різних привілеів, якими одні користуються в ущерб іншим, у тому , наприклад, що одні більш заможні, поважні і могутні, ніж інші, чи примушують їх підкорятися.

Здатність до вдосконалення, яка за різних обставин веде до поступового розвитку всіх інших властивостей. В она також притаманна усьому нашему роду, як і кожному индивідууму, тоді як тварина через декілька місяців буде тим, чим залишиться вона усе своє життя, а його вид через тисячу років тим самим, чим був у перший рік цього тисячоліття

.

Сумно було б, якщо б прийшлось визнати, що ця майже безмежна властивість є джерелом майже усіх людських негараздів, що вона, у союзі з часом, виводе в кінці кінців людину з того первісного стану, у якому вона вела спокійне і невинне життя, що вона допомагає протягом віків розквиту його знань, пороків і доброчинності, примушує його стати тираном над самим собою і природою.

13 / 27

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

У всіх народів світу розумовий розвиток знаходиться у відповідності з потребами, які породила в них природа чи примусили надбати обставини, і, як наслідок, з тими пристрастями, які примушують їх турбуватися про задоволення цих потреб.

Я відмітив би ту обставину, що північні народи випереджають у загальному південні в області у промисловості, так як їм важче, і як наслідок, природа, як би намагаючись встановити видиму рівність, наділила уми продуктивністю, якої не було у грунті. Але якщо ми не будемо використовувати мало відомі свідоцтва

історії, хіба не ясно для будь кого, що все як би спеціально віддаляє дикуна від спокуси

й

засобу вийти з того стану в якому він

з

находится. Й ого

уявлення нічого йому не малює, його сердце нічого не вимагає, все що необхідно для за доволення його скромних потреб, у нього під рукою, він далек ий

від рівня знань, мати які необхідно, щоб побажати ще більше, що у нього не може бути ні передбачуваності, н і цікавості.

Не маючи ніякого морального спілкування між собою, не визнаючи за собою ніяких обов’язків по відношенню до собі подібних, люди не могли бути у цьому стані ні добрими, ні поганими і не мали ні пороків, ні чеснот, якщо тільки ми не будемо, розуміти ці слова у фізичному сенсі, називаючи пороками в індивідуумі ті якості, які можуть заважати його самозбереженню, і чеснотами ті, які можуть йому допомагати; але у такому випадку найбільш добродєтельним можна назвати того, хто менше інших суперечить проявам природи.

Після того як я довів, що нерівність ледь помітна у природному стані і його впливи там д уже незначне

, м

е

ні залишається показати, як виникає

14 / 27

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

в

он

а

і росте у зв’язку з поступовим розвитком людського розуму

. Після того як я довів, що здатність до

в

досконалення, суспільні чесноти та інші духовн

і

властивості, якими була наділен

а

людина у природному стані, не могли развиватися сам

і

собою, що

в

они потребували для ць

о

го допомоги зовнішніх причин, які могли і не вин

и

кнути і без яких він назавжди залишився б у первісному стані, м

е

ні необхідно дати о гляд

і

з

’

ясувати значення різних випадковостей, які могли допомогти вдосконаленню людського розуму, сприяє

у

то

й

же час вироджування людства, як

і

б могли зробити людину єством злим, зробив ши його істотою комунікабельною,

й

дійти до

е

похи без межно далек о,

15 / 27

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

до т ієї

пори, коли людина

й

Все

світ стали такими, якими ми їх бачимо.

Руссо Ж.Ж. Про причини нерівності

Маркс К., Енгельс Ф.

Виробництво ідей, уявлень, свідомості з самого початку безпосередньо вплетене в матеріальну діяльність та матеріальне спілкування людей, в мову реального життя. Утворення уявлень, мислення, духовне спілкування людей виступає тут ще безпосереднім породженням матеріального відношення людей. Те ж саме відноситься до духовного виробництва, як воно виявляється в мові політики, законів, моралі, релігії, метафізики тощо того чи іншого народу. Люди виступають виробниками своїх уявлень, ідей тощо, – але йдеться про дійсних, діючих людей, обумовлених певним розвитком їх виробничих сил і – відповідним цьому розвитку – спілкуванням, безпосередньо до його найвіддаленіших форм. Свідомість [das Bewu..tsein] ніколи не може бути чимось іншим, як усвідомленим буттям [ das bewu..te Sein

16 / 27

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

], а буття людей є реальний процес їх життя...

... Для нас вихідною позицією є дійсно діяльність людей, та з їх дійсного життєвого процесу ми виводимо також й розвиток ідеологічних відображень та відлунь цього життєвого процесу. Навіть туманні утворення в головах людей, й ті виступають необхідними продуктами, свого роду випаровуваннями їхнього матеріального життєвого процесу, який може бути встановлений емпірично й який пов’язаний з матеріальними передумовами. Таким чином, мораль, релігія, метафізика та інші різновиди ідеології втрачають видимість самостійності. В них немає історії, в них немає розвитку; люди, що розвивають власне матеріальне виробництво й власне матеріальне спілкування, змінюють разом із цією своєю дійсністю також своє мислення й продукти свого мислення. Не свідомість визначає мислення, а життя визначає свідомість.

Маркс К.,Енгельс Ф Німецька ідеологія.

Нам важливо тільки встановити тут, що в основі політичного панування повсюдно було покладене виконання якоїсь суспільної посадової функції та що політичне панування виявлялося тривалим лише в тому випадку, коли ця суспільна посадова функція виконувалася...

Поряд з цим процесом виникнення класів відбувався ще й інший. Стихійно утворений розподіл праці всередині землеробської сім’ї дозволяв на певній ступені достатку можливість приєднати до себе одну чи декілька робочих сил зі сторони...Виробництво розвинулося вже настільки, що людська робоча сила могла виробити тепер більше, чим вимагалося для простого підтримання її; засоби для утримання великої кількості робочої сили були в наявності, наявними були також і засоби для застосування цієї сили; робоча сила набула вартості. Але сама община та союз, до якого належала дана община, ще не виокремили із свого середовища вільну, надлишкову робочу силу. Проте її доставляла війна, а війна така ж стара, як і одночасне існування по сусідству один з одним декількох суспільних груп... Рабство було відкрите. Воно швидко стало пануючою формою

17 / 27

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

виробництва у всіх народів, які в своєму розвитку пішли далі общини, але врешті-решт

воно стало також однією з головних причин їхнього занепаду...

Енгельс Ф.

Походження сім’ї, приватної власності та держави.

Франк С.

Суспільне буття входить... до складу духовного життя і є як би його зовнішнім вираженням і втіленням. Та своєрідна об’єктивність, що йому властива, не є якась ілюзорна „об’єктивізація”, помилкове гіпостазування суб’єктивних породжень людської душі, але не зовнішня по відношенню до людини, предметна реальність, подібна до матеріального світу. Вона є справді об’єктивна реальність, що, як якийсь осад, виробляється самим людським духом, виділяється їм і нерозривно з ним пов’язаний. Чуйна й правдива свідомість повинна завжди відчувати навіть у самому прозаїчному, секуляризованому, „мирському” суспільному явищі щось містичне. Містична держава – це єдність, що виступає як надлюдська особистість, якій ми служимо, часто віддаючи все наше життя... Містичний „закон”, якому ми підкоряємося, який холодно-нещадно володарює нами без того, щоб ми знали, кому саме і чому ми в ньому підкорюємося – чи волі давно померлої зотлілої в могилі людини, яка колись його видала, або словом, надрукованим у якійсь книзі, що стоїться де-небудь на полиці. Містичний шлюбний та сімейний союз, у якому люди підкорені вищим, з якихось найглибших глибин їхнього єства силам, їх об’єднують. Містичні навіть „суспільна думка”, норови, мода, не дивлячись на

18 / 27

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

те, що ми чітко прозріваємо їх „людське, занадто людське” походження і часто вважаємо своїм обов’язком зневажати їх... Містичність суспільних явищ і сил, звичайно, не означає, що вони завжди мають справді божественну природу, що зобов’язує нас до релігійного поклоніння; вони можуть бути й „неправдивими богами” і навіть диявольськими силами, яким ми не повинні підкорятися і з якими ми, навпаки, зобов’язані боротися...

Суспільне життя є, таким чином, духовне життя як єдність людсько-надлюдського буття. Те, що утворює сутність будь-якої форми суспільного союзу або суспільного відношення

– чи то форма правління, як „монархія” або „республіка”, чи форма відносин між класами, як рабство, кріпосне право, або вільнонаймана праця, або особисті відносини, як сім’я, союз дружби, відносини між чоловіком і дружиною, між батьками та дітьми тощо, – і в чому полягає саме буття цієї суспільної форми, є об’єктивна надлюдська ідея, що породжена самою людиною і володарюючи над нею через акт її віри в неї й служіння їй.

Франк С. Духовні основи суспільства.

Тойнбі А.

Мета цього розділу – ідентифікувати, визначити і назвати всі суспільства (або, точніше, цивілізації, бо існують також примітивні або „нецивілізовані суспільства”), які виникли в історії людства. Перший метод такого пошуку полягає в тому, що ми розглядаємо вже ідентифіковані цивілізації, які нині існують, досліджуємо їхнє походження і намагаємося виявити такі загиблі цивілізації, що їх можна вважати предками нинішніх... Користуючись цими ключами, ми з’ясовуємо, що: православно-християнське суспільство, як і наше

19 / 27

Філософія. Лекція 14. Предмет соціальної філософії

Написав Administrator - Останнє оновлення Середа, 06 квітня 2011, 21:18

західне, є дочірнім щодо еллінського суспільства.

Простеживши історію ісламського суспільства до її початків, ми з’ясовуємо, що воно утворилося внаслідок злиття двох раніше окремих суспільств, іранського та арабського. Дослідивши процес його виникнення, ми знаходимо за тисячоліття до „еллінської навали” давно мертве суспільство, яке ми називаємо сірійським.

За індуїстським суспільством ми знаходимо суспільство індське.

За далекосхідним суспільством ми виявляємо суспільство давньокитайське

„Релікти”, як з’ясовується, – це живі рештки одного з двох уже ідентифікованих мертвих суспільств.

За еллінським суспільством ми знаходимо суспільство мінойське...

За індським суспільством ми знаходимо суспільство шумерське.

Серед нащадків шумерського суспільства (на додачу до індуського суспільства) ми виявляємо ще два суспільства, хеттське і вавілонське.

Єгипетське суспільство не мало предків і не мало нащадків.

У Новому Світі ми можемо ідентифікувати чотири суспільства: андське, юкатанське, мексиканське і майянське.

20 / 27