4.Міжнародні валютні резерви

Валютні резерви являють собою офіційні запаси іноземної валюти, що знаходяться на рахунках у центральному банку, а також у банках за кордоном, або вкладені в іноземні цінні папери.

Офіційні валютні резерви призначаються для здійснення міжнародних розрахунків, а також для проведення валютних інтервенцій із метою регулювання курсу національної грошової одиниці. Вони служать забезпеченням стабільності національної валюти.

Офіційні валютні резерви складаються з золота, іноземних валют, СДР, нетто - позиції в МВФ. Більшість європейських країн, що входять у Європейський фонд валютного співробітництва, включає в офіційні валютні резерви авуари що знаходяться в ньому.

Офіційні валютні резерви деяких країн складаються з іноземних валют і інших компонентів, що не включають золото.

У поняття "офіційні валютні резерви" включаються як власні активи в іноземній валюті, так і позикові засоби. У залежності від джерела утворення виділяють валові валютні резерви і чисті резерви. Валові валютні резерви складаються з власних і позикових валютних засобів, чисті валютні резерви подані власними засобами.

Офіційні валютні резерви перебувають у віданні державних відомств - міністерства фінансів (або казначейства) і центрального банку. При цьому їхнім власником у будь-якому випадку залишається держава. У деяких країнах частина офіційних резервів знаходиться в центрального банку, а частина - у міністерства фінансів (казначейства). Якщо ж валютні резерви передані в розпорядженні міністерства фінансів (казначейства), то на центральний банк покладаються лише технічні функції по веденню відповідного рахунку. Рішення щодо форм і методів використання валютних резервів у його компетенцію не входять.

При наділенні центрального банку функцією повного або часткового розподільника офіційних валютних резервів він самостійно вибирає форми і методи управління валютним запасом. При цьому центральний банк несе матеріальну відповідальність у межах своїх повноважень. Уряд, із своєї сторони, визначає загальні напрямки резервної політики, наприклад припустимий рівень ліквідності і надійності валютних резервів, межі їхнього використання для регулювання курсу національної валюти.

Рівень офіційних валютних резервів залежить від таких чинників:

1. стан зовнішньої торгівлі. У результаті сприятливої кон'юнктури на світових ринках, що обумовлює зростання доходів від експорту і падіння цін на імпорт, а отже, і зниження імпортних витрат, спостерігається ріст обсягу офіційних валютних резервів країни. І навпаки, падіння цін на експорт поряд із подорожчанням імпорту і появою негативного сальдо торгового балансу неминуче спричиняє за собою скорочення валютних резервів;

2. врівноваженість платіжного балансу. Погіршення платіжного балансу призводить до падіння курсу національної валюти, збільшенню потреб країни у валютних резервах, використовуваних для регулювання курсу національної грошової одиниці;

3. режим валютного контролю. У умовах ліберального режиму валютного контролю центральний банк зобов'язаний обмінювати національну валюту на іноземну без обмежень. Це спричиняє за собою зменшення обсягу валютних резервів;

4. інвестиційний клімат. При сприятливому інвестиційному кліматі спостерігається приток в країну іноземного капіталу, у результаті чого зростають масштаби покупок національної валюти за іноземну. Це призводить до збільшення валютних резервів;

5. характер інтервенційної політики. З метою стимулювання експорту і стримування росту курсу національної валюти центральний банк здійснює масові валютні інтервенції, що викликає скорочення обсягу офіційних валютних резервів;

6. режим валютного курсу (плаваючий, фіксований). Плаваючий валютний курс знижує потребу країни у валютних запасах, оскільки вільні коливання курсу автоматично усувають дисбаланси платежів і перешкоджають прямуванню спекулятивних потоків капіталу. Фіксований валютний курс може стати причиною підвищення потреб країни у валютних резервах, оскільки його підтримка на заданому рівні можливо лише при витраті іноземної валюти на проведення валютних інтервенцій.

З метою підтримки валютних резервів на прийнятному для тієї або іншої країни рівні центральні банки здійснюють цілий комплекс заходів, іменованих управлінням валютними резервами.