3.Валютний курс,сутність та його форми

Валютний курс являє собою ціну грошової одиниці даної країни, яка виражена в грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс, так само як і ціна будь-якого звичайного товару, має свою вартісну осно­ву та коливається залежно від попиту та пропозиції.

Валютний курс виконує важливі економічні функції:

1. долає національні обмеження грошової одиниці;

2. локальна цінність грошової одиниці перетворюється на між­народну;

3. виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин;

4. сприяє утворенню цілісної світової системи грошей.

На валютний курс впливають такі фактори:

1. зміна обсягів ВВП,

2. стан торговельного балансу країни,

3. рівень інфляції,

4. внутрішня та зовнішня пропозиція грошей,

5. відсоткові ставки,

6. перспективи полі­тичного розвитку,

7. державне регулювання валютного курсу.

Зміни валютного курсу у зв'язку з дією названих вище чинників впливають на розвиток внутрішньогосподарських процесів і на зовнішньоекономічні позиції країн. Залежно від цілей зовнішньоекономічної політики уряд може обирати, використовувати і змінювати різні інструменти валютного регулювання. Зокрема, широко використовують методи девальвації та ревальвації грошових одиниць.

Девальвація - цілеспрямовані дії на зниження національного курсу валюти країни щодо твердих валют для стимулювання на внутрішньому ринку споживчого попиту, підвищення конкурентоспроможності і поліпшення торгових позицій на світовому ринку.

Ревальвація - це дії з метою підвищення курсу національної валюти для утримання на внутрішньому ринку споживчого попиту та стимулювання товарного імпорту і припливу іноземних інвестицій. Ревальвація - процес, зворотний девальвації.

У реальній практиці міжнародних відносин в умовах паперово-грошового обігу застосовуються два види валютних курсів: фіксовані та плаваючі (гнучкі).

Фіксовані курси — система, що допускає наявність зареєстрова­них паритетів, які знаходяться в основі валютних курсів, що підтри­муються державними валютними органами.

Фіксований валютний курс офіційно встановлюється центральним банком з урахуванням співвідношення цін у даній країні з цінами країн головних партнерів, рівня валютних резервів, стану торговельного ба­лансу.

Гнучкі (плаваючі) курси — валютний курс, що формується і вільно змінюється на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції;

Визначення курсу валют називають котируванням, яким займа­ються офіційні державні органи.

Вплив держави на валютний курс проводиться через операції цен­тральних емісійних банків за допомогою дисконтної політики та ва­лютної інтервенції.

Дисконтна, або облікова, політика — зміна облікової ставки центрального банку з метою регулювання валютного курсу шляхом впливу на рух короткострокових капіталів. В умовах пасивного пла­тіжного балансу центральний банк підвищує облікову ставку і таким чином стимулює приплив іноземного капіталу з країн, де рівень об­лікової ставки нижчий.

Валютна інтервенція — це пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової оди­ниці. Врівноваження попиту та пропозиції на іноземну валюту від­бувається через купівлю-продаж банком іноземної валюти, що також приводить до обмеження коливань валютного курсу національної грошової одиниці.