Професійні вимоги до соціального працівника

Конкретизація діяльності фахівців з соціальної роботи випливає з його основних функцій:

-діагностична - полягає в тому, що соціальний працівник вивчає особливості сім'ї, групи людей, особистості, ступінь і спрямованість впливу на них мікросередовища і ставить "соціальний діагноз";

-прогностична - прогнозує розвиток подій, процеси, що відбуваються в сім'ї, групі людей, суспільстві і виробляє певні моделі соціальної поведінки;

-правозахисна - використовує закони і правові акти, спрямовані на надання допомоги та підтримки населення, його захист;

-організаційна - сприяє організації соціальних служб на підприємствах і за місцем проживання, залучає до їх роботи громадськість і направляє їх діяльність до надання різних видів допомоги та соціальних послуг населенню;

-попереджувально-профілактична - приводить у дію різні механізми (юридичні, психологічні, медичні, педагогічні та ін) запобігання та подолання негативних явищ, організовує надання допомоги нужденним;

-соціально-медична - організовує роботу з профілактики здоров'я, сприяє оволодіння основами надання першої медичної допомоги, сприяє підготовці молоді до сімейного життя, розвиває працетерапію і т.д.;

-соціально-педагогічна - виявляє інтереси і потреби людей у ​​різних видах діяльності: культурно-дозвільної, спортивно-оздоровчої, художньої творчості і залучає до роботи з ними різні установи, товариства, творчі спілки тощо;

-психологічна - надає різні види консультування і корекції міжособистісних відносин, сприяє соціальній адаптації особистості, надає допомогу в соціальній реабілітації всім нужденним;

-соціально-побутова - сприяє у наданні необхідної допомоги й підтримки різним категоріям населення (інвалідам, людям похилого віку, молодим сім'ям і т.д.) в поліпшенні їх побуту, житлових умов;

-комунікативна - встановлює контакт з нужденними, організує обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини.

Специфіка функцій соціального працівника передбачає органічне поєднання особистісних та професійних якостей, що відображено в етичному і професійному кодексі.

Так, до числа обов'язкових якостей і умінь соціального працівника віднесені:

-емпатійність;

-психологічна компетентність;

-делікатність і тактовність;

-Людяність і гуманність, милосердя;

-організаторські та комунікативні здібності, екстравертірованность;

-висока духовна культура і моральність;

-соціальний інтелект (тобто вміння адекватно сприймати і аналізувати соціальні ситуації та інших людей);

-вміння бути цікавим для оточуючих і неформальним в роботі з клієнтом;

-спрямованість на інтереси, потреби та захист людської гідності клієнта;

-вчення дотримуватися конфіденційності службової інформації і особистих таємниць клієнта;

-прагнення до постійного підвищення професійних знань;

-чесність, моральна чистота в професійних справах, дотримання етики взаємовідносин з людьми і т.п.

Професійний портрет соціального працівника

Соціальна робота - це складний процес, що вимагає міцних знань в області теорії управління, економіки, психології, соціології, педагогіки, медицини, правознавства і т.д. Її ефективність багато в чому залежить від самого соціального працівника, його вмінь, досвіду, особистісних особливостей і якостей.

Професійні якості соціального працівника розглядаються як прояв психологічних особливостей особистості, необхідних для засвоєння спеціальних знань, умінь і навичок, а також для досягнення суттєво прийнятною ефективності в професійному праці.

Для опису соціального працівника можна обрати мову здібностей як проекцію певних рис особистості, що відповідають вимогам соціальної діяльності і визначають її успішність, може бути, таких: уміння слухати інших; розуміти їх; самостійність і творчий склад мислення; швидка і точна орієнтування, організаторські здібності, моральні якості та ін

Сформульовано оптимальний набір особистісних якостей, необхідних соціальному працівнику, таких як відповідальність, принциповість, спостережливість, комунікабельність, коректність (тактовність), інтуїція, особистісна адекватність за самооцінкою і оцінкою інших, здатність до самоосвіти, оптимістичність, мобільність, гнучкість, гуманістична спрямованість особистості, співчуття до проблем інших людей, терпимість.

Таким же чином виявлено психологічні "протипоказання" до соціальної роботи. До них відносяться: відсутність інтересу до інших людей (егоїзм), запальність, різкість суджень, категоричність, незібраність, невміння вести діалог з опонентом, конфліктність, агресивність, невміння сприймати чужу точку зору на предмет. ¹

Не кожна людина придатна для соціальної роботи; основним визначальним фактором тут є система цінностей кандидата, яка в кінцевому рахунку визначає його професійну придатність і ефективність практичної діяльності. Подання про абсолютну цінність кожної людської істоти переходить тут з розряду філософського поняття в категорію базисного психологічного переконання як основи всієї ціннісної орієнтації індивіда.

Соціальна робота була і залишається однією з найбільш важких професій. Вона не завжди адекватно сприймається суспільною думкою. Але соціальна робота є одним із самих одухотворених і шляхетних видів діяльності людини.

Стиль поведінки соціального працівника, обумовлений сукупністю його особистісних якостей, його ціннісними орієнтаціями та інтересами, робить вирішальний вплив на систему відносин, яку він формує не тільки з клієнтами, а й зі своїми колегами, підлеглими і начальством.

У роботі з людьми, як правило, психологічні вимоги базуються на зібраності і уважності, розумінні іншого, прояві таких вольових якостей, як терпіння, самовладання і т.д. Без цих, провідних для даної професії, характеристик психіки неможлива ефективна робота.

Соціальний працівник дає поради, навчає вмінню, моделюванню і демонстрації правильної поведінки, встановлює зворотний зв'язок, застосовує рольові ігри, як метод навчання;

фасілітатівний підхід - здійснює роль помічника, прихильника або посередника в подоланні апатії чи дезорганізації особи, коли їй це зробити самій важко. Діяльність соціального працівника за такого підходу спрямована на інтерпретацію поведінки, обговорення альтернативних напрямків діяльності та дій, пояснення ситуацій, підбадьорювання і націлювання на мобілізацію внутрішніх ресурсів;

адвокатівний підхід застосовується тоді, коли соціальний працівник виконує рольові функції адвоката від імені конкретного клієнта або групи клієнтів, а також помічника тих людей, які виступають у ролі адвоката від свого власного імені, такого роду діяльність включає в себе допомогу окремим людям у висуненні посиленою аргументації, підборі документально обгрунтованих звинувачень. ⁵

Практика дозволила виділити кілька груп умінь для фахівця з соціальної роботи. Серед них виділимо кілька груп.

Когнітивні вміння. Кваліфікований соціальний працівник повинен вміти:

-аналізувати і оцінювати досвід, як свій, так і інших;

-аналізувати і виявити проблеми та концепції;

-застосовувати на практиці свої знання і розуміння проблем;

-застосовувати на практиці дослідні знахідки.

Комунікативні вміння. Кваліфікований соціальний працівник повинен бути в стані:

-створювати і підтримувати робочу обстановку й атмосферу;

-виявляти та долати негативні почуття, які впливають на людей і на нього самого;

-виявляти і враховувати в роботі відмінності особистісного, національного, соціального і культурно-історичного характеру;

-розпізнавати і долати у відносинах з людьми агресію і ворожість, мінімізувати лють з урахуванням ризику для себе і для інших;

-сприяти наданню фізичної турботи нужденним і старим;

-спостерігати, розуміти й інтерпретувати поведінку і відносини між людьми;

-спілкуватися вербально, невербально і письмово;

-організовувати і брати інтерв'ю за різних обставин;

-вести переговори, виступати по радіо, діяти в колективі з іншими соціальними працівниками;

-ставити себе в роль адвоката свого клієнта.

Конструктивні вміння. Кваліфікований соціальний працівник повинен бути в стані:

-виробляти рішення з індивідами або, при необхідності, від їхнього імені, з сім'ями, групами або від їх імені;

-виділяти рішення, які вимагають попереднього узгодження з іншими фахівцями;

-діяти в алгоритмі вироблення рішення;

-виробляти рішення, що передбачають співпрацю з іншими установами, відомствами, професіоналами. ⁶

Організаторські уміння. Кваліфікований соціальний працівник повинен бути в стані:

-нести чіткі і лаконічні запису;

-проводити політику служби щодо конфіденційності та належного підходу до справи;

-готувати доповіді та доповідати;

-організовувати, планувати і контролювати роботу;

-здобувати інформацію з допомогою доступної технології;

-дослідити і розпізнавати потреби в послугах;

-розширювати сфери своїх послуг;

-використовувати фізичне оточення, околиці будинку, мікрорайону, установи для поліпшення якості життя живуть чи працюють у ньому;

-оцінювати і творчо використовувати ресурси установи та соціальних комунікацій. ⁷

Соціальний працівник повинен володіти чималим арсеналом професійних умінь, навичок, володіти глибокими знаннями в галузі наук про людину: психології, акмеології, соціології, педагогіки, права, щоб виступати гідним реалізатором цілей соціальної роботи. Знання та вміння соціального працівника в поєднанні з відповідними особистісними якостями підлягають оцінці за допомогою відповідних методів, що сприяє більш ефективному виконанню професійної діяльності.

І.Мета.

Навчальна мета даної лекції передбачає формування у студентів:

-уявлень про етичні аспекти соціальної роботи;

-особистісного ставлення до проблем клієнтів.

Успішне засвоєння даної теми допоможе при підготовці до наступних семінарів і загального розвитку студента.

Виховна мета: виховання етичних принципів соціального працівника,зацікавлення до вивчення психологічних,педагогічних та особистісних рис соціального працівника.

Розвивальна мета: розвиток логічного мислення,розвиток у них умінь і навичок потрібних для подальшої професійної діяльності.

Діагностично-корекційна мета : контроль за оволодінням студентами навчального матеріалу.

ІІ.Методи, прийоми,засоби.

Під час лекції застосовуються наступні методи: розповідь,бесіда,аналіз,синтез,порівняння.

ІІІ. Наочність.

Презентація таблиць та схеми.

Технічні засоби навчання:діапроектор.