Види фондових інструментів Загальні положення про цінні папери

Товариство може залучати необхідні фінансові ресурси шляхом випуску та реалізації цінних паперів на фондовому ринку. Цінні папери є грошовими документами, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка випустила ці документи, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

У господарському обігу цінні папери мають певну вартість і разом з грошима є засобом обігу та платежу, виконують роль кредитного інструменту та забезпечують спрощену передачу прав на різноманітні блага.

Цінні папери поділяються на такі групи:

— пайові цінні папери (акції);

— боргові цінні папери (облігації, векселі, ощадні сертифікати тощо);

— похідні цінні папери (фондові деривативи);

— приватизаційні папери (приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки, земельні бони).

Широкий випуск цінних паперів, створення та розвиток їх ринку мають велике значення для розвитку приватного сектора. Разом з іншими джерелами (бюджетом, власними коштами підприємств, кредитом) ринок цінних паперів дозволяє забезпечити альтернативне фінансування різних галузей економіки.

Цінні папери — це фондовий інструмент, за допомогою якого можна одержати доступ до реальних цінностей або забезпечити перехід цих цінностей від одного суб'єкта до іншого.

Правове поняття цінних паперів — це грошові документи, що засвідчують право володіння відносинами позики та визначають відносини між емітентом та власником цінного папера.

Крім того, цінні папери — це документи, які передбачають виплату дивідендів, або відсотків, а також можливість передання грошових або інших прав, що випливають із володіння іншими особами.

Цінні папери — це сукупність економічних, юридичних та технічних вимог.

Цінні папери — це майнове зобов'язання, зафіксоване у вигляді документа.

З економічного погляду, цінні папери — це особлива інвестиційна вартість, яка відображає майнові, позичкові та зобов'язувальні відносини між учасниками фондового ринку.

Якщо поєднати правове та економічне поняття цінних паперів, то можна визначити цінні папери як документовану інвестиційну вартість або документовані інвестиції.

Цінні папери використовують для здійснення розрахунків, як заставу для забезпечення платежів і кредитів.

Вони мають бути випущені у формі строгих документів (контракт, договір, сертифікат), що означає виконання встановленої форми посвідчення відповідних прав, тобто цінні папери повинні бути визначені нормативними актами.

Технічні вимоги: певний формат випуску цінного папера, чіткість зображення, розмір полів, якість паперу, спосіб друку, розміщення реквізитів, ступінь захисту.

Обов'язкові реквізити цінних паперів: назва, серія та номер, назва емітента, назва власника або тримача цінного папера, номінал, дата передання прав, відсоток виплат, підпис і печатка емітента.

Цінний папір перестає бути таким при відсутності обов'язкових реквізитів або при їх невідповідності встановленим формам.

Властивості цінних паперів:

1. Вільно обертатися та мати власний курс.

2. Властивість ліквідності, надійності та дохідності.