Телемедицина

Телемедицина - це галузь сучасної медицини, яка розвивалася паралельно вдосконаленню знань про тіло і здоров'я людини разом з розвитком інформаційних технологій. Сучасна медична діагностика передбачає отримання візуальної інформації про здоров'я пацієнта. Тому для формування телемедицини необхідні були інформаційні засоби, що дозволяють лікарю «бачити» пацієнта. В даний час клінічні телемедичні програми існують в багатьох інформаційно розвинених країнах світу.

Комп'ютерна томографія

Метод вивчення стану організму людини, при якому проводиться послідовне, дуже часте вимірювання тонких шарів внутрішніх органів. Ці дані записуються в комп'ютер, який на їх основі конструює повне об'ємне зображення. Фізичні основи вимірювань різноманітні: рентгенівські, магнітні, ультразвукові, ядерні та пр.

Використання нових інформаційних технологій в сучасних медичних центрах дозволить легко вести повний облік всіх наданих послуг, зданих аналізів, виписаних рецептів. Також при автоматизації медичної установи заповнюються електронні амбулаторні карти і історії хвороби, складаються звіти і ведеться медична статистика. Автоматизація медичних закладів - це створення єдиного інформаційного простору ЛПУ, що, в свою чергу, дозволяє створювати автоматизовані робочі місця лікарів, організовувати роботу відділу медичної статистики, створювати бази даних, вести електронні історії хвороб і об'єднувати в єдине ціле всі лікувальні, діагностичні, адміністративні, господарські та фінансові процеси. Використання інформаційних технологій в роботі поліклінік або стаціонарів значно спрощує ряд робочих процесів і підвищує їх ефективність при наданні медичної допомоги жителям нашого регіону.

2.2. Вплив інформаційних технологій в авіаційній сфері

Інформатизація авіаційної галузі включає комплекс взаємопов’язаних організаційно-правових, фінансово-економічних, наукових, технічних та інші процесів, які спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб структурних підрозділів і окремих працівників авіапідприємств, громадян, суспільства та державних органів на основі здобутків інформатики. Інформатизація авіаційної галузі є однією із провідних складових удосконалення і розвитку автоматизації інформаційного забезпечення діяльності структурних підрозділів, які забезпечують діяльність авіації на основі комп’ютерних технологій. Для забезпечення успішного функціонування і розвитку систем інформації, інформаційної діяльності в авіації, правового їх регулювання здійснюються: науковий супровід і відповідні фундаментальні та прикладні наукові, науково-технічні, науково- дослідно-конструкторські роботи. Фундаментальні наукові дослідження інформатизації авіаційної галузі здійснюються за рахунок державного бюджету. Прикладні наукові дослідження здійснюються за замовленнями суб’єктів авіаційної галузі, їх структурних підрозділів, уповноважених на то органів державної влади на госпрозрахунковій основі. Підтримка, охорона та захист інформаційної безпеки у авіації є однією із найважливіших функцій держави, справою всіх, хто залучений до діяльності авіаційної галузі. Безпека інформаційних систем в авіації включає комплекс суспільних відносини стосовно встановлення і дотримання правил, вимог, визначених законодавством України, у підзаконних нормативно-правових, нормативно-технічних та інших актах, а також у державних технічних стандартах, що спрямовані на підтримання належного функціонування, охорони та захисту інформаційних систем у авіаційній галузі. Охорона і захист інформаційних систем в авіації гарантується державою відповідно до законодавства та заснованих на ньому підзаконних нормативно-правових актів уповноважених на то органів державної виконавчої влади України. Структурні підрозділи діяльності авіації, які впроваджують, застосовують та удосконалюють власні інформаційні системи, зобов’язані вживати заходи спрямовані на попередження, запобігання, усунення порушень функціонування цих систем і наслідків таких порушень. Забороняється вчиняти дії, спрямовані на порушення функціонування інформаційних систем в авіації, у тому числі комп’ютерних. Скоєння протиправних діянь стосовно інформаційних систем в авіації тягне дисциплінарну, цивільну, кримінальну чи адміністративну відповідальність порушника згідно чинним законодавством України. Авіапідприємства, аеропорти та органи, уповноважені здійснювати державне управління у сфері авіації, для удосконалення інформаційного забезпечення своєї діяльності мають право впроваджувати здобутки інформатики відповідно до Конституції України, чинного законодавства України про інформацію, інформатизацію, охорону і захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та іншого законодавства України. Правове регулювання інформатики стосовно державної та військової авіації здійснюється інформаційним законодавством України, окремими законодавчими та, на його основі, підзаконними нормативно-правовими актами уповноваженими на те органами виконавчої влади. Інформатика в авіаційній галузі є діяльністю уповноважених на те суб’єктів, яка спрямована на створення, розвиток та застосування в різних сферах функціонування авіапідприємств, аеропортів, установ, організацій інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі сучасної електронно - обчислювальної (комп’ютерної) та електронно-комунікаційної техніки.

2.3 Вплив інформаційних технологій у сфері освіти

Невід’ємною частиною науково-технічного прогресу є комп’ютеризація та інформатизація освіти. Входження України до загальноєвропейського та світового освітніх просторів неминуче вимагає й уходження нашої держави до міжнародного інформаційно-освітнього простору. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці, що пов’язані із внесенням коректив у зміст технологій навчання, які повинні бути адекватними сучасним технічним можливостям, сприяти гармонійному входженню студента в постіндустріальне суспільство. Інформаційно- комп’ютерні технології, відтак, мають стати не додатком у навчанні, а невід’ємною частиною цілісного освітнього процесу, що значно підвищує його ефективність.

Проникнення сучасних інформаційних технологій у сферу освіти дозволяє педагогам якісно змінити зміст, методи і організаційні форми навчання. Метою цих технологій в освіті є посилення інтелектуальних можливостей учнів у інформаційному суспільстві, а також гуманізація, індивідуалізація, інтенсифікація процесу навчання та підвищення якості навчання на всіх щаблях освітньої системи. І.В. Роберт виділяє такі основніпедагогічніцілі використання засобів сучасних інформаційних технологій: 1) Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу за рахунок застосування засобів сучасних інформаційних технологій: -Підвищення ефективності та якості процесу навчання; -Підвищення активності пізнавальної діяльності; -Поглиблення міжпредметних зв'язків; -Збільшення обсягу та оптимізація пошуку потрібної інформації. 2)Розвитокособистості учня, підготовка індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства: -Розвиток різних видівмислення; -Розвиток комунікативних здібностей; -Формування умінь приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти вирішення в складній ситуації; -Естетичне виховання за рахунок використання комп'ютерної графіки,технології мультимедіа; -Формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації; -Розвиток умінь моделювати завдання чи ситуацію; -Формування вмінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність. 3)Роботана виконання соціального замовлення суспільства: -Підготовкаінформаційнограмотної особистості; -Підготовка користувача комп'ютерними засобами; -Здійсненняпрофорієнтаційноїроботи в області інформатики. Беручи до уваги величезний вплив сучасних інформаційних технологій на процес освіти, багато педагогів все з більшою готовністю включають їх у свою методичну систему. Проте, процес інформатизації шкільної освіти не може відбутися миттєво, згідно якої-небудь реформу, він є поступовим і безперервним. У концепції інформатизації освіти охарактеризовано кілька етапів цього процесу: 1 етап характеризується наступними ознаками: -Початок масового впровадження засобів нових інформаційних технологій і в першу чергу комп'ютерів; -Проводитьсядослідницька роботапо педагогічному освоєння засобів комп'ютерної техніки і відбувається пошук шляхів її застосування для інтенсифікації процесу навчання; -Суспільство йде по шляху усвідомлення суті і необхідності процесів інформатизації; -Відбувається базова підготовка в галузі інформатики на всіх щаблях безперервної освіти; 2 етап характеризується наступними ознаками: -Активне освоєння і фрагментарне впровадження засобів НІТ у традиційні навчальні дисципліни; -Освоєння педагогами нових методів таорганізаційнихформ роботи з використанням комп'ютерної техніки; -Активна розробка і початок освоєння педагогами навчально-методичного забезпечення; -Постановка проблеми перегляду змісту, традиційних форм і методів навчально-виховної роботи; 3 етап характеризується наступними ознаками: -Повсюдне використання засобів сучасних ІТ в навчанні; -Перебудова змісту всіх ступенів безперервної освіти на основі його інформатизації; -Зміна методичної основи навчання та освоєння кожним педагогом широкого кола методів і організаційних форм навчання, підтримуванихвідповіднимизасобами сучасних інформаційних технологій. Практична реалізація комп'ютерних технологій та перехід на наступні етапи інформатизації пов'язана з відбором змісту окремих предметів з метою створення комп'ютерних програм.Програмне забезпеченняповинно відображати діючийнавчальний плані бути зв'язаним в часі з навчальним планом школи. Таким чином, однією з провідних науково-методичних проблем у цьому випадку стає створення методології проектування сучасних навчальних (інформаційних) технологій стосовно до шкільної освіти.

Комп'ютерні навчальні програми заявили про себе, як про засіб навчання, на початку 70-х років в період появиперсональнихкомп'ютерів, але до цих пір не мають загальновизнаного і «узаконеного» назви. Найбільш часто зустрічаються такі формулювання, як: програмно-методичний комплекс, навчальні програми,програмні засоби навчального призначення, контролюючого-навчальні програми та ін Найбільш широким з них єпоняття- програмний засіб навчального призначення.

3. Поняття та сутність інформації, наукові погляди на правову природу

нформація– це фактичний засіб комунікації людей, який виступає об’єктом їх діяльності.

Ознаки інформації:

· Фізична субстанція, є вторинною в порівнянні з суттю.

· Незалежно від структури сприйняття та виду джерела її мета однакова (в даному випадку мета – це категорія знань)

· Інформація виступає структурним і головним елементом діяльності людини.

· Є ключовим поняттям в багатьох галузях знань

· Суспільні відносини, як предмет регулювання права пов’язані з інформацією.

Інформація – (у широкому змісті який відображає використання даного поняття у загальній системі суспільних відносин) різноманітні відносини, повідомлення, процеси навколишнього світу, що відбиваються в знаннях про них. В цьому аспекті інформація має декілька рівнів функціонування:

А) в неживій природі

Б) в кібернетичних системах (управлінні)

В) у живих організмах (генетична інформація)

Д) суспільна інформація.

У вузькому змісті інформація (відображає особливості інформації, як елементу виключно правовідносин) – даний аспект інформації визначається наступними категоріями:

· В інформації є чітка мета або спрямованість на результат;

· Виступає об’єктом діяльності або результатом діяльності;

· Має фізичний носій (субстанцію, який є її складовою частиною і без неї не може існувати)

· Має легітимність, яка набувається за домовленістю людей.

Ознаки інформації в широкому розумінні:

—будь-які відомості про раніше невідомі події;

—відображення реальності у свідомості людини, представлену на її мові;

—основний зміст відображення;

—семантику або прагматику синтаксису мови представлення даних;

—змістовний опис об'єкта або явища;

—результат вибору;

—зміст сигналу, повідомлення;

—відображену розмаїтість або її міру;

—міру складності структур або організації;

—продукт наукового пізнання, засіб вивчення реальної дійсності;

—обов'язкову субстанцію живої матерії, психіки, свідомості;

—нескінченний процес триєдності енергії, руху і маси з різною густиною кодових структур безмежного Всесвіту;

—вічну категорію, що утримується в усіх без винятку елементах і системах матеріального світу, що проникає в усі сфери життя людей і суспільства;

властивості матерії, її атрибут, певну реалію, що існує поряд з матеріальними речами або в самих речах тощо.

Ознаки інформації у вузькому змісті:

- виступає як категорія соціуму (вид соціумного життя)

- знання повідомлення, відомостей про соціальні форми буття людей

- переміщення матерій в її видах між собою та одночасний результат цього переміщення.

Дефініції інформації – це тлумачення і визначення , її представлення в системі людського буття.

Дефініція інформації включає в себе два аспекти:

1) гносеологічний аспект

2) онтологійний аспек

гносеологічний аспект: інформація розглядається як відомості, як якісне значення змісту повідомлення (семантичний, якісний аспект інформації). Звідси можна говорити про те, що інформація — це відомості про дійсність на основі мислення і висновків людей або вирішення завдань засобами, що наділені «інтелектуальними» можливостями.

онтологічний аспект: інформація розглядається як кількісне значення міри пропускної здатності каналу зв'язку (визначеності й упорядкованості (інтенсивності) потоку повідомлення в мережах передачі даних, що зветься «трафік») і упорядкування повідомлень (організація процесу кодування/декодування і передачі/прийому інформації). Інформація в даному аспекті розглядається як упорядкована субстанція, яку можна описати математично. При цьому під системою упорядкування розуміється будь-яка алгоритмізована система з об'єктивно заданим алгоритмом, що може бути розпізнаний.