2. Структура інформаційних правовідносин. Права та обов’язки суб’єктів.

Елементами (складовими частинами) інформаційних правовідносин є: суб'єкти (учасники), об'єкти (те, з приводу чого виникли відносини) і зміст правовідносини (юридичні факти). Суб'єктом інформаційно-правового відносини називається той, хто наділений інформаційними правами і обов'язками.

Виходячи із загальної теорії права суб'єктами інформаційних правовідносин є фізичні, юридичні особи і держава (ст. 7 Закону України "Про інформацію").

Фізична особа — суб'єкт інформаційних правовідносин - це конкретна людина (наприклад, автор програми, головний редактор газети, телеведучий, підприємець, просто читач, глядач та ін.), яке бажає і може брати участь в інформаційних правовідносинах. Залежно від складності і змісту відносин число суб'єктів може бути саме різне, але, не менше двох, оскільки будь-які правовідносини - це відносини між конкретними особами, що працюють з інформацією, або даними і, отже, тут, як мінімум, повинно бути дві сторони, які здійснюють свої права і обов'язки в інформаційній сфері. Причому правове положення вказаних суб'єктів тут може бути далеко не ідентичним: одні можуть виступати в ролі керівників ЗМІ, інші в ролі авторів, які мають бажання передати свої твори останнім, одні можуть здійснювати права рекламодавця, інші - вимагати розмістити їх рекламу, треті робити і те і інше. Тому громадяни, які в цьому випадку користуються встановленими в інформаційному законодавстві правами і несуть обов'язки, є суб'єктами інформаційного права.

У системі інформаційно-правових відносин обов'язки і права тісно пов'язані один з одним: праву відповідають обов'язки, а обов'язку відповідає право, хто користується правами - несе і певну відповідальність, на кого покладаються обов'язки - одержує і певні права.

Слід підкреслити, що суб'єкт інформаційного права може стати суб'єктом інформаційних правовідносин тільки тоді, коли він володіє інформаційною правоздатністю й інформаційною дієздатністю.

Інформаційна правоздатність - це здатність суб'єкта інформаційних правовідносин (журналіста, автора програми для ЕОМ, держслужбовця тощо) мати інформаційні права і обов'язки.

Деякі інформаційні права належать громадянам через Конституцію України і для їх набуття не потрібно здійснювати будь-які дії. Такі права на свободу слова, думки і на отримання інформації. Але в інших випадках, для того щоб придбати певні інформаційні права, громадянин повинен змінити свій статус або стосовно нього повинні бути зроблені певні юридичні дії. Наприклад, коли особа позбавляється права заснувати ЗМІ у зв'язку з тим, що відбуває пока­рання в місцях позбавлення волі по вироку суду: для того, щоб одержати назване право, лю­дина повинна вийти на свободу і приступити до нормального життя.

Інформаційна дієздатність - це здатність суб'єкта інформаційних правовідносин впроваджувати своїми діями в життя інформаційні права та зобов'язання.

На відміну від правоздатності, дієздатність в інформаційній сфері виникає не у кожної людини. Дієздатність виникає у тих осіб, які через свою підготовку, здібності, посади, здо­ров'я та ін. дістають за інформаційним законодавством можливість особисто використовувати свої права і брати на себе зобов'язання. Проте, наприклад, права психічно хворих в інформа­ційній сфері можуть здійснювати за них родичі, близькі, органи, під опікою яких вони знахо­дяться. У всіх інших випадках, коли дієздатність громадянина не обмежена за інформаційним | законодавством, дієздатність зливається з правоздатністю і правоспроможна особа є одночас­но по-своєму і дієздатною.

Юридична особа - суб'єкт інформаційних правовідносин - це організація, створена і зареєстрована у встановленому порядку (ст. 80 Цивільного кодексу України), здатна набувати різ­них інформаційних прав і зобов'язання в інформаційній сфері в. Суб'єктами інформаційних правовідносин можуть бути підприємства, установи, організації, банки тощо. Вони є суб'єктами права у всіх тих інформаційних правовідносинах, в яких вони здійснюють свої інформаційні права й інтереси.

Юридичні особи в інформаційній сфері також наділяються правоздатністю і дієздатністю. Межа і зміст правоздатності юридичної особи визначаються інформаційним законо­давством, його статутом, положенням та ін., на основі яких вона здійснює інформаційно-правову діяльність. Проте дієздатність юридичної особи має свою специфіку і виражається у тому, що юридичні особи в інформаційній сфері часто діють через своїх керівників або як колективні органи управління. Наприклад, акціонерне товариство - газета реалізує багато своїх інформаційних прав через генерального директора, головного редактора або правління газети.

Важливим суб'єктом інформаційних правовідносин є держава, що має певні органи державної влади і управління, засоби масової інформації (газети, журнали, видавництва, телебачення, агентства, їх об'єднання тощо), архіви, культурні фонди, бібліотеки, банки даних та ін. Дер­жава, виступаючими як власник основних інформаційних ресурсів і технологій, формує ін­формаційну політику країни, забезпечує її єдиний інформаційний простір, вирішує багато проблем у міжнародному інформаційному обміні.

Узагальнюючи сучасні погляди щодо визначення основних категорій суб'єктів правовідносин в інформаційній сфері, можна виділити такі основні категорії:

• виробники інформації, інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів, інформаційних послуг, а також інформаційних систем, технологій і засобів їх забезпечення;

• власники інформації, інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів, інформаційних послуг, а також інформаційних систем, технологій і засобів їх забезпечення;

• споживачі інформації, інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів, інформаційних послуг.

Об'єкти інформаційного права - це все ті матеріальні, духовні й інші соціальні блага, явища та процеси, з приводу яких суб'єкти інформаційного права вступають в інформаційно-правові відносини, що є предметом їх інтересів, прав і обов'язків.

В інформаційних правовідносинах об'єктами права, насамперед, є інформація, дані, бази даних, різноманітні інформаційні ресурси, програми, друкарські твори, тиражі газет, книг, журналів, аудіо- і аудіовізуальні матеріали, рекламні продукти, самі комп'ютери, інформаційні системи, засоби інформатизації і зв'язку і багато іншого. Саме ці об'єкти права часто потрапляють у поле зору інформаційних договорів, угод, суперечок тощо.

Також в інформаційних правовідносинах об'єктом права є певні дії, вчинки і поведінка суб'єктів права. При цьому дії, поведінка можуть бути об'єктом інформаційного права в дуже широкому спектрі різноманітних правовідносин. Так органи державної влади і управління, органи місцевого самоврядування не повинні втручаються в творчу діяльність громадян і їх об'єднань, недержавних організацій культури за винятком, коли така діяльність веде до пропаганди війни, насильства, жорстокості, расової, національної, релігійної, класової і іншої ви­нятковості або нетерпимості, порнографії.

Зміст інф. правовідносин складають юридичні факти-поведінка ( дії, бездіяльність) суб'єктів при здійсненні ними інформаційних правовідносин (наприклад, придбання виключних прав, передача майнових прав, купівля-продаж інформаційних об'єктів, тиражування та розповсюдження інформаційних об'єктів та інші аналогічні дії);