- •3.Екологічна частина
- •7.1. Визначення факторів забруднення навколишнього середовища
- •Аналіз і оцінка впливу техногенних чинників на навколишнє середовище Оцінка впливу на повітряне середовище
- •Оцінка впливу на геологічне середовище та ґрунт
- •Оцінка впливу на водне середовище
- •7.4. Методи та засоби захисту навколишнього середовища від впливу технологічних чинників
- •3.1. Висновки
- •(Пояснювальна записка)
- •7. Екологічна частина Охорона навколишнього середовища
- •8. Охорона праці
- •Аналіз умов праці архітектора
- •1.2 Перелік шкідливих факторів
- •2. Мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря,теплове випромінювання
- •Розробка заходів з охорони праці
- •2.1 Захист від виробничого шуму
- •2.2 Нормалізація повітря робочої зони
- •2.3 Виробниче освітлення
- •2.4 Ергономіка та організація робочого місця архітектора
- •3. Пожежна безпека
- •Висновок
3. Пожежна безпека
Приміщення архітектурного бюро знаходиться в будівлі, виконаної із сандвіч-панелей. В одній зі стін розташоване вікно з залізною рамою, інші обклеєні паперовими шпалерами.
Приміщення архітектурного бюро обладнано меблями, які виготовлені з дерева та тканини. Зважаючи на спеціалізацію робочого місця, у приміщенні присутня велика кількість паперових виробів: папір для друку, креслення, документація, книги, тощо.
Згідно ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва» за нормованими значеннями випливає, що за вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення архітектурного бюро відноситься до категорії Д: горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Приміщення відноситься до класу П-ІІа за вибухо- та пожежонебезпечністю приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок: зони приміщень, в яких є тверді або волокнисті горючі речовини, горючий пил і волокна не виділяються. Можливі місця загоряння в приміщенні архітектурного бюро - місця неякісної ізоляції проводів мережі електроживлення.
Пожежно-охоронна сигналізація.
Слід зазначити також, що проектом передбачено встановлення пожежно-охоронної сигналізації на всіх поверхах будівлі.
Зважаючи на причину загоряння, для гасіння пожежі використовуються один вуглекислотний вогнегасник ВВК-5. Місце встановлення вогнегасника відмічене відповідним умовним позначенням.
Для попередження про пожежу в приміщенні архітектурного бюро встановлено комбінований (тепло-димовий) індикатор КІ-1.
Рис.2 Комбінований (тепло-димовий) індикатор КІ-1
Евакуація здійснюється через хол і одразу на головний вхід. Двері евакуаційних виходів відкриваються назовні по ходу руху, ущільнені в притулах, обладнані пристроями для самозачинення рис.3. Шляхи евакуації складають не більше 30 м.
рис.3 Фрагмент плану. Схема евакуації з приміщення архітектурного бюро.
Висновок
При виконанні розділу охорона праці було проведено дослідження і виявлено, що показники (температура приміщення, природне та штучне освітлення та виробничий шум) знаходиться не в межах норми, тому були прийняті заходи до врегулювання показників.
Для покращення температури в приміщенні архітектурного бюро прийнято рішення застосовувати в теплу пору року системи кондиціонування з меншою швидкістю руху повітря завдяки чому температура повітря зменшиться з 38С до 25С, а в холодну пору року реконструкція системи опалення.
Виявлено, за порівнянням фактичних даних та нормованих величин освітленості робочого місця архітектора, що є необхідним покращення природного освітлення, для цього потрібно змінити робочі місця працівників, покращити їх розташування.
Врегулювання показників шуму досягнуто завдяки акустичній обробці приміщення, заміні матричного принтера лазерним.
Також в розділі з охорони праці розглянуто вплив негативних факторів на архітектора та шляхи вирішення ситуації, що склалися, детально розглянуто вплив мікроклімату, освітлення, шуму на працездатність і здоров`я відвідувачів та персоналу. Було проведено аналіз кожного окремого фактору і знайдено шляхи їх урівноваження.