- •Міністерство освіти та науки україни
- •2007 Вступ
- •Вибір варіанту роботи і оформлення пояснювальної записки
- •Національний авіаційний університет
- •Київ –2007
- •Завдання
- •--------------------------------------------------------------------------------------------------
- •1. Тепловий розрахунок, Робочі процеси і характеристики двигуна
- •1.1. Паливо та хімічні реакції
- •1.2. Процес впуску.
- •1.3. Процес стискання.
- •1.7. Ефективні показники двигуна.
- •1.8. Основні розміри циліндрів двигуна.
- •1.9. Побудова індикаторної діаграми.
- •Індикаторна діаграма бензинового двигуна
- •2. Кінематика кривошипно-шатунного механізму
- •2.1. Переміщення поршня.
- •2.2. Швидкість поршня
- •2.3. Прискорення поршня
- •3. Динамічний розрахунок двигуна і Динаміка кривошипно-шатунного механізму
- •3.1. Сили тиску газів
- •3.2. Приведення мас частин кривошипно-шатунного механізму
- •3.3. Сили інерції
- •3.4. Сумарні сили, що діють у кривошипно-шатунному механізмі
- •3.5. Сили, що діють на шатунні шийки
- •Система для розробки і аналізу
- •2. Система живлення – карбюратор
- •Підвищення обертів примусового холостого ходу
- •5. Література
3. Динамічний розрахунок двигуна і Динаміка кривошипно-шатунного механізму
Динамічний розрахунок кривошипно-шатунного механізму полягає у визначенні сумарних сил і моментів, що виникають від тиску газів і сил інерції. По цих силах розраховують основні деталі на міцність і знос, а також визначають нерівномірності обертового моменту двигуна. Результати динамічного розрахунку зводять у таблицю.
3.1. Сили тиску газів
Силу тиску газів, що діє на, поршень, можна визначити по індикаторній діаграмі, побудованій на підставі теплового розрахунку.
Перебудування індикаторної діаграми в розгорнуту по куту повороту колінчатого вала звичайно здійснюють по методу професора Ф.А.Брікса [1]. Для цього під індикаторною діаграмою будують допоміжне півколо радіусом R. Далі від центра півкола (точка О) у бік НМТ відкладають поправку Брікса, рівну R( λ/2 ) . Півколо поділяють променями з центра 0 на кілька частин, а з центра Брікса (точка О1) проводять лінії, паралельні цим променям. Точки, отримані на півколі, відповідають визначеним кутам (φ).З цих точок проводять вертикальні лінії до перетинання з лініями індикаторної діаграми й отримані значення тисків відкладають на вертикалі відповідних кутів (φ). Розгортку індикаторної діаграми звичайно починають від ВМТ у процесі ходу впуску. Сила тиску газів Рг (МН) на поршень :
Pг = ( Pг - Р0 ) F
де F -площа поршня, м ;
Pг і Р0 - тиск газів у будь-який момент часу й атмосферний.
F = πD2/ 4 = 3,14. 942 /4 = 0,0069362 м2.
3.2. Приведення мас частин кривошипно-шатунного механізму
Для спрощення динамічного розрахунку дійсний кривошипно-шатунний механізм заміняється динамічно еквівалентною системою зосереджених мас.
При розрахунках можна приймати масу шатуна, зосереджену на осі поршневого пальця, рівною:
m ш.п = 0,275 m ш , m ш.п = 0,275 . 0,69362 = 0,19 кг;
і масу шатуна, зосереджену на осі кривошипа, рівною:
m ш.к. = 0,725 m ш , mш.к = 0,725. 0,69362=0,503 кг
Для наближеного визначення значень маси поршня mп , маси шатуна mш і маси кривошипа mк можна використовувати конструктивні маси :
m΄= m / F, кг/м2.
mп = m’п . Fп = 80 . 0,0069362= 0,55 кг;
mш = m’ш. Fш = 100 . 0,0069362=0,69362 кг;
mк = m’к . Fп = 150 . 0,0069362=1,04 кг;
У прийнятій системі, що динамічно заміщає кривошипно-шатунний механізм, сили інерції зводяться до двох сил : сили інерції Рj, мас, що поступально рухаються і відцентровій силі інерції Pr мас, що обертаються.
3.3. Сили інерції
Сили інерції мас, що рухаються поступально:
Рj = - mj . j = - mj Rω2 ( cosφ + λ cosφ),
mj = mп + m ш.п.- маса частин кривошипно-шатунного механізму, що відбувається зворотно-поступальний рух.
Центральна сила інерції обертових мас К= -mR r ω2 постійна по величині (при (ω=соnst), діє по радіусу кривошипа і спрямована від осі колінчатого вала . Маса частин, що здійснюють обертальний рух (mR):
для рядних двигунів mR = mk + m ш.к.
mj = 0,825 кг ,
mR = 1,765 кг.