Тема 1 “Стратегія підприємства: поняття, еволюція, концепції”

1.1. Сутність стратегії підприємства

Метою дисципліни є: вивчення теоретичних засад, інструментарію та методів розроблення стратегій підприємств.

Завдання дисципліни: опанування методології розроблення стратегій підприємства, вибору стратегічних альтернатив; набуття навичок стратегічного мислення та практичного застосування методологічного апарату дисципліни, оволодіння методом кейс-аналізу, навичками аналітичного обґрунтування розв’язання стратегічних проблем.

На поточному етапі стратегічне управління являє собою теоретично розроблену науку, яка не має загально визнаної теорії, а існуючі суперечливі концептуальні підходи обумовлюють різне тлумачення категорій стратегічного управління. Вагомий внесок у розвиток стратегічного управління зробили такі вчені: Д.Аекер, І.Ансофф, Х.Віссєма, У.Кінг, Д.Кліланд, Г.Міцберг, А.Дж.Стрі-кленд, О.С.Віханський, В.А.Винокуров, А.П.Градов, П.В.Забєлін, Г.Б. Клейнер, М.І.Круглов, В.Д.Маркова, В.С.Єфремов, В.А.Біло-шанка, В.Г.Герасимчук, А.П.Наливайко, В.С.Понамаренко, О.І.Пу-шкер, О.М.Тридід, М.В.Туленков, З.Є.Шершньова, В.І.Щелкунов та ін.

Зарубіжна та вітчизняна література виділяє наступні підходи до визначення стратегії підприємства:

• Процесний;

• Функціональний;

• Інституціональний;

• Концептуальний.

У відповідності до процесного підходу стратегія підприємства – це сукупність дій і рішень у процесі розв’язання стратегічних проблем підприємства, що дає змогу визначити його технологію.

Функціональний підхід визначає стратегію підприємства як сукупність видів діяльності, спрямованих на забезпечення досягнення визначених орієнтирів підприємства, тобто це діяльність по вибору сфери і способу дій щодо досягнення довгострокових цілей організації в постійно мінливих умовах зовнішнього середовища.

Інституціональний підхід – стратегія підприємства це система з безліччю елементів, що дозволяє уявити його структурну побудову.

Прихильник цього підходу Х.Віссєма визначає стратегію підприємства як стиль управління (мотивований споживачами, орієнтований на майбутнє, спрямований на конкуренцію) і методи комунікації, передачі інформації, прийняття рішень і планування, за допомогою яких апарат управління і лінійні керівники вчасно приймають і конкретизують рішення, які стосуються цілей підприємницької діяльності.

Концептуальний підхід з’явився наприкінці 90-х років. У відповідності до нього стратегія підприємства – це програмний спосіб мислення і управління, що забезпечує узгодження цілей, можливостей підприємства й інтересів працівників і акцентує на підвищення мотивацій, зацікавленості всіх працівників у його реалізації.

Таким чином, стратегія підприємства у вузькому розумінні – це процесний, функціональний та інституціональний підходи, а в широкому – концептуальний підхід.

Таким чином, стратегія підприємства – це діяльність що ґрунтується на стратегічній орієнтації, як компоненті філософії підприємства та має спрямованість на досягнення цільових орієнтирів у перспективі, забезпечення конкурентоспроможності, стійкості конкурентних позицій та довготривалого успіху підприємства.

1.2. Еволюція концепції стратегії підприємства

Виникнення та становлення стратегії підприємства обумовлено об’єктивними вимогами й умовами і є результатом еволюційного розвитку підходів до управління підприємством. Елементи стратегічного управління були описані ще в перших наукових працях з управління підприємством Г.Емерсоном, Ф.Тейлором, А.Фойолем, а впровадження стратегічного підходу до управління підприємством розпочалося ще в першій половині 20-го сторіччя. У цей період домінувало довгострокове планування і стратегічний підхід до управлінням підприємствам використовувався не системно.

Таблиця 1