5.3. Забезпечення пожежної і вибухової безпеки при роботі в біохімічній лабораторії.

Причини пожеж і загорянь в біохімічній лабораторії можуть бути такі:

- несправний пристрій, чи порушення режиму роботи систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря;

- несправний пристрій, чи перевантаження електричних установок і мереж (неправильний вибір перетинів чи проводів підбор електроустаткування, несправність засобів захисту мереж від перевантажень і ін.);

- самозапалювання і самозаймання речовин і матеріалів при неправильному їхньому збереженні чи застосуванні;

- необережне поводження з вогнем (паління в невстановлених місцях, недбале проведення вогневих робіт, залишення без догляду електронагрівальних приладів і т.п.).

До небезпечних факторів пожежі відносяться:

- відкритий вогонь чи іскри;

- підвищена температура повітря, предметів і т.п.;

- токсичні продукти горіння;

- дим (високодисперсна аерозоль із твердими частками);

- знижена концентрація кисню;

- вибух.

Загальні вимоги до систем запобігання пожеж і пожежного захисту регламентується міждержавними стандартами системи стандартів безпеки праці ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76 і спеціальною нормативно-технічною документацією.

Залежно вiд обставин гасiння пожежі можна досягти слідучими методами:- усунути доступ у зону горіння окислювача;

- охолодити зону горіння нижче темпеpатуpи самозагорання;- розмішати гоpючі речовин негоpючими;

- інтенсивно гальмувати швидкость хiмiчних pеакцій у полум’ї;

- механiчно відірвати полум’я стpуєю газів та води.Hа цих пpинципах і заснованi засоби гасiння пожеж. Всі підприємства згiдно пpавил повинні бути забезпеченi первинними засобами гасiння, внутрішніми пожежними кpанами, ручними вогнегасниками, дiжками з водою, скриньками з пiском, ручним пожежним інстpументом та пожежним інвентаpем.Вогнегасники по виду вогнегасячої рiдини дiляться на хiмiчнi, пiннi, повiтряпiннi, вуглекислотнi, жидкісні, аеpозольні та поpошкові. Використовуються стаціонарні автоматичні установки пожежогасіння, які дiляться на аеpозольні, рідинні, воднi (спpинклеpні та дpенчаpні) та парові. –

- Спринклерні голiвки виконують склянi або металевi з легкоплавкого замка. Пpи температурі 72 - 1820С замок pазплавляється і голiвка, яка постiйно заповнена водою, відкривається.

- Дpенчаpна система - подiбна спpинклеpній, але дpепчаpні голiвки постійно відкриті, вода подається пpи спрацюванні датчика.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Основу видового багатства фітопланктону водойм НПП «Голосіївський» складають Chlorophyta (121 вид - 126 в.в.т.) або 44,4% загального числа виявлених таксонів видового і внyтрівидового рангу), Bacillariophyta (52 види або 19,1%), Cyanoprocaryota (29 видів - 31 в.в.т. або 10,7%) та Еuglеnophyta (27 видів - 30 в.в.т. або 9,9%). Інші відділи представлені 5-13 видами.

Відділи Chlorophyta та Basilariophyta викликають процес цвітіння на протязі усьго досліджуваного періоду часу.

Співвідношення кількості клітин (млн.\дм3) до біомаси фітопланктону (мг\л) та концентрації клітин водоростей у заданому об`эмі води. Відслідковування динаміки цих параметрів є схожими за своею динамікою

кількість клітин водоростей а також їх біомаса відповідає рівням гіперцвітіння та інтенсивного цвітіння з наведеної вище класифікації. Останні відмітки на початку та в кінці вересня свідчать про зниження рівня евтрифікації в каскаді ставків

Процеси фотосинтезу в світовому океані відіграють важливу економічну роль зважаючи на положення Кіотського протоколу.

Станом на 2012 рік Україна має надлишок викидів СО2 приблизно на 2,3 млрд тонн. Тобто теоретично ми можемо непогано заробити на цьому обсязі, і навіть після падіння цін на ринку квот до 3 євро за 1 тонну виходить дуже солідна сума в 6,9 млрд дол

Задля контролю над рівнем фітопланктону, за будь якою моделлю потрібно контролювати лімітуючий фактор розмноження.

Рівні біомаси фітопланктону можуть бути використані як індикатор антропогенного впливу на середовище.

Високий рівень біомаси фітопланктону в період цвітіння гарний показник для будь якої водної екосистеми, проте процеси евтрифікації слід вважати загрозливими.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Апонасенко А. Д., Франк Н. А., Сидько Ф. Я. Дифференциальный спектрофотометр для гидрооптических исследований // Океанология. – 1976. – 1, в. 5. – С. 924–927.

2.Василевич В. И. Статистические методы в геоботанике. – Л.: Наука, 1969. – 144 с.

3.Вислоух С. М. Биологический анализ вод // Руководство по теоретической и практической медицине. – 1916. – 7–8. – С. 225–304.

4.Гольд В. М., Попельницкий В. А. Определение фотосинтеза фитопланктона флуоресцентным методом // Методические вопросы изучения первичной продукции планктона внутренних водоемов. – СПб.: Гидрометеоиздат, 1993. – С. 25–29.

Дацко В. Г. О некоторых изменениях в процессах продуцирования органического вещества в Азовском море после зарегулирования стока Дона // Гидрохим. материалы. – 1957. – 26. – С. 49–64.

5.Карабашев Г. С., Соловьев А. Н. О возможности индикации изменчивости качественного состава фитопланктона в море по характеристике флуктуаций интенсивности флуоресценции хлорофилла // Докл. АН СССР. – 1975. – 220, 4. – С. 958–960.

6.Киселев И. А. Планктон морей и континентальных водоемов. – Л.: Наука, 1969. – 657 с.

Коновалов Б. В., Мордасова Н. В. Методы и приборы современных океанологических иследований. – М.: ЦНИИ информ. и техн.-экон. исслед. рыб. хоз-ва, 1970. – 40 с.

7.Копелевич О. В., Маштаков Ю. Л., Русанов С. Ю. Аппаратура и методика исследования оптических свойств морской воды // Гидрофизические и гидрооптические исследования в Атлантическом и Тихом океанах. – М.: Наука, 1974. – С. 97–107.

8.Минеева Н. М., Попельницкий В. А. Определение фотосинтеза фитопланктона Рыбинского водохранилища флуоресцентным и кислородным методами // Биология внутренних вод: Информ. бюл. – Л., 1990. – № 88. – С. 20–24.

9.Одум Ю. Экология. – М.: Мир, 1986. – Т. 1. – 328 с.

10.Оксиюк О. П., Жданова Г. А., Гусынская С. И. и др. Оценка состояния водных объектов Украины по гидробиологическим показателям. 1. Планктон // Гидробиол. журн. – 1994. – 30, № 3. – С. 26–31.

Определение содержания хлорофилла в планктоне пресных водоемов / Сост. Л. А. Сиренко, А. В. 11.Курейшевич – Киев: Наук. думка, 1982. – 52 с.

12.Пырина И. Л. Свет как фактор продуктивности фитопланктона во внутренних водоемах: Автореф. дис. ... докт. биол. наук: – СПб., 1995. – 47 с.

13.Романенко В. И. Микробиологические процессы и их роль в биопродуктивности экосистем и самоочищении водохранилищ // Водохранилища и их воздействие на окружающую среду. – М.: Наука, 1986. – С. 138–149.

14.Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и донных отложений. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – С. 87–91.

15Топачевский А. В., Масюк Н. П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. – Киев: Вища шк., 1984. – 333 с.

16.Щербак В.И. Изучение суточной динамики образования первичной продукции фитопланктона // Гидробиологичесикие исследования водоемов юго-западной части СССР. – Киев: Наук. думка, 1982. – С. 131–132.

17.Щербак В.И. Метод авторадиографии в гидробиологических исследованиях // Вопросы гидробиологии водоёмов Украины. – Киев: Наук. думка, 1988. – С. 106–110.

18. Щербак В. И. Скляночные методы определения первичной продукции водорослей планктона и бентоса // Тр. IV Поволж. конф. – – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1991. – Т 1. – С. 59–66.

19.Щербак В. И. Определение первичной продукции отдельных видово водорослей авторадиографическим методом // Методические вопросы изучения первичной продукции планктона внутренних водоемов. – СПб., 1993. – С. 47–51.

20.Щербак В. И. Продукционные характеристики доминирующих видов фитопланктона днепровских водохранилищ // Альгология. – 1998. – 8, № 3. – С. 286–294.

21,Щербак В. И. Фотосинтетическая активность доминирующих видов днепровского фитопланктона // Гидробиол. журн. – 1998. – 34, № 5. – С. 11–22

22.Щербак В. И. Влияние продолжительности экспозиции на показатели первичной продукции фитопланктона евтрофных водоемов при использовании скляночного метода в кислородной модификации // Там же. – 2000. – Т 36, № 1. – С. 97–102.

23.Щербак В. І. Методи досліджень фітопланктону // Методичні основи гідробіологічних досліджень водних екосистем. – К., 2002. – С. 41–47.

24.Starmach K. Metody botania plankton. – Warszawa, 1956. – 135 s.

Tyler I.E. Un sity detection and estimation of chlorophull and atheir pigments in the ocean // Proc. Nat. Acad. Sci. USA. – 1961. – 47, N 11. – p. 1082–1090.

Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council – Offic. J.U 327/1.

25.Василевич В. И. Статистические методы в геоботанике. – Л.: Наука, 1969. – 144 с.

26.Владимирова К. С. Методика изучения первичной продукции донных водорослей // Гидробиол. журн. – 1969. – Т. 5, №4. – С. 128-130.

27.Владимирова К. С. Фитомикробентос Днепра, его водохранилищ и Днепровско-Бугского лимана. – К.: Наук. думка, 1978. – 232 с.

28.Гурвіч В. В., Цееб Я. Я. Мікробентометр для взяття кількісних проб мікробентосу // ДАН УРСР. – 1958. – 10. – С. 21-24.

29.Топачевский А. В., Масюк Н. П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. – К.: Вища школа, 1984. – 333 с.

30.Травянко В. С., Евдокимова Л. В. Микробентометр БМ-ТЕ // Гидробиол. журн. – 1968. – Т. 4, №1. – С. 94-95.

31.Оксиюк О. П., Зимбалевская Л. И., Протасов А. В. Оценка состояния водных объектов Украины по гидробиологическим показателям // Гидробиол. журн. – 1994. – Т. 30, №4. – С. 31–35.

32.Щербак В. И. Скляночные методы определения первичной продукции водорослей планктона и бентоса // Труды IV Поволжской конференции. – Т. 1. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1991. – С. 59–66.

33.Щербак В. І. Гідроекологічні аспекти вирішення проблеми оцінки та зниження загроз біорізноманіттю континентальних водойм України // Оцінка і напрямки зменшення загроз біорізноманіття України. – К.: Імджест. – 2003. – С. 237–348.

34.Клоченко П.Д., Царенко П.М., Иванова И.Ю. Особенности видового состава фитопланктона водоёмов национального природного парка «Голосеевский»// Гидробиол. журн. — 2010. — Т. 46, №1. – С.36-46

35.Клоченко П.Д., Горбунова З.Н., Харченко Г.В. и др. Особливості екологічного стану Горіховатських ставків // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту. — 2006. — Bип. 95 , ч. 1. — С. 54-65.

36.Клоченко П.Д, Царенко П.М. Фітопланктон як показник екологічного стану Китаївських ставків // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту. — 2007. — Bип. 107. — С. 66-72.

37. Щербак В.И., Семенюк Н.Е. Сравнительная характеристика фитопланктона водоёмов различных районов г. Киева// Гидробиологический журнал.-2005. – Т.41, №2. – С.29-34.

38. Лушпа В.І. Водяний латук (Pistia stratiotes L.) у Голосіївському ставку м. Києва// Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2009. Вип. 134. Ч. 1.-С.147-

39.Волковский П.А., Розова А.А. Практикум по сельскохозяйственным ме- лиорациям, - М.: Колос, 1980, - 239 с.

40.Ерхов Н.С., Мисенев В.С. Практикум по сельскохозяйственной мелиора-ции и водоснабжению. -М: Колос, 1977. -144 с.