- •1.1Фітопланктон прісних водойм
- •1.2 Загальна характеристика каскаду Горіхувастих ставків
- •1.3 Особливості видового складу фітопланктону каскадів Горіхувастих ставків
- •2.1. Визначення повного обсягу ставка
- •2.2 Визначення прозорості ставка
- •2.3 Відбір проб
- •2.4 Консервація проб
- •2.5 Згущення проб
- •2.6 Камеральне опрацювання проб
- •2.7 Визначення чисельності і біомаси
- •2.8. Визначення первинної продукції фітопланктону і деструкції органічних речовин
- •2.9. Оцінка різноманітності фітопланктону
- •3.2 Визначення прозорості ставка
- •3.3 Визначення чисельності і біомаси
- •3.4Оцінка різноманітності фітопланктону
- •4.1 Глобальні процеси фотосинтезу у світовому океані
- •4.2 Квоти на викид парникових газів
- •5.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі в біохімічній лабораторії.
- •5.2. Технічні та організаційні заходи для зменшення рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при роботі в біохімічній лабораторії.
- •5.3. Забезпечення пожежної і вибухової безпеки при роботі в біохімічній лабораторії.
4.2 Квоти на викид парникових газів
Таблиця 4.1
Певні кількісні забов`язання в відсотках відносно базового періоду сторон Кіотського протоколу
Сторона |
Певні кількісні забов`язання в відсотках відносно базового періоду |
Австралія |
108 |
Австрія |
29 |
Бельгія |
29 |
Болгарія* |
29 |
Венгрія* |
49 |
Германія |
29 |
Греція |
29 |
Данія |
29 |
EC |
29 |
Ірландія |
29 |
Ісландія |
110 |
Іспанія |
29 |
Італія |
29 |
Канада |
49 |
Латвія* |
29 |
Литва* |
29 |
Ліхтенштейн |
29 |
Люксембург |
29 |
Монако |
29 |
Нідерланди |
29 |
Нова Зеландія |
100 |
Норвегія |
101 |
Польша* |
49 |
Португалія |
29 |
Россія* |
100 |
Руминія* |
29 |
Словакія* |
29 |
Словенія* |
29 |
Великобританія |
29 |
США |
39 |
Украіна* |
100 |
Фінляндія |
29 |
Франція |
29 |
Хорватія* |
59 |
Чешска Республіка* |
29 |
Швейцарія |
29 |
Швеція |
29 |
* Сторони, що переходять до ринкової економіки. |
Для України базовим періодом являється 1990 рік. Тобто квота на викид парникових газів в еквіваленті СО2 не повинна перевищувати 100% від визначених викидів в 1990 році. Квоти Кіотського протоколу можуть продаватися іншим країнам світу за визначеною на біржі ціною за одну тонну СО2. Враховуючи занепад виробництва спричинений розпадом СССР у 1991 році для України це насамперед означає наявність значного надлишку квот на викиди парникових газів, що можуть бути продані іншим сторонам Кіотського протоколу.
Показово, що на європейському ринку вартість однієї тонни викидів знаходиться в межах € 20-21, але пропозиція для РФ значно нижче світового ринкового - на рівні € 5-15. Високі інвестиційні ризики вимагають «страховки» у вигляді заниженої ціни. Разом з тим у компанії розраховують, що після реєстрації першого проекту, коли інвестори переконаються в надійності своїх партнерів, ціни значно зростуть.
Потрібно відзначити, що інтерес країн Євросоюзу до купівлі одиниць скорочень викидів (ОСВ) підстьобують вводяться з 2008 року штрафи за перевищення ліміту викидів парникових газів, які складуть близько € 100 за 1 т. Щоб уникнути в майбутньому гігантських виплат, європейські країни активізувалися як на внутрішньому , так і на зовнішньому ринку ОСВ. Основні принципи та критерії співпраці між вуглецевими «донорами» і «реципієнтами» сформульовані у Кіотському протоколі - базовому документі, підписаному в 1997 році в Кіото.
Станом на 2012 рік Україна має надлишок викидів СО2 приблизно на 2,3 млрд тонн. Тобто теоретично ми можемо непогано заробити на цьому обсязі, і навіть після падіння цін на ринку квот до 3 євро за 1 тонну виходить дуже солідна сума в 6,9 млрд дол..[40]
РОЗДІЛ V
ОХОРОНА ПРАЦІ