Організаційна структура iso[ред. • ред. Код]

Організаційно в ISO входять керуючі і працюючі органи. Керуючі органи: Генеральна асамблея (найвищий орган), Рада, Технічне керуюче бюро. Робочі органи — технічні комітети (ТК), підкомітети, технічні консультативні групи (ТКГ).

Генеральна асамблея[ред. • ред. Код]

Генеральна асамблея — це зібрання керівних осіб і делегатів, призначених комітетами-членами. Кожний комітет-член має право представити не більше трьох делегатів, але їх можуть супроводжувати спостерігачі. Члени-кореспонденти і члени-абоненти беруть участь як спостерігачі.

Рада[ред. • ред. Код]

Рада керує роботою ISO у перервах між сесіями Генеральної асамблеї. Рада має право, не скликаючи Генеральну асамблею, направити в комітети-члени опитування для консультації або доручити комітетам-членам їх вирішення. На засіданнях Ради рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні комітетів-членів Ради. У період між засіданнями і при необхідності Рада може приймати рішення шляхом переписки.

Раді ISO підпорядковується сім комітетів: PLACO (технічне бюро), STACO (комітет з вивчення наукових принципів стандаризації); CASCO (комітет з оцінювання відповідності); INFCO (комітет з науково-технічної інформації і послуг); DEVCO (комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються); COPOLCO (комітет із захисту інтересів споживачів); REMCO (комітет зі стандартних зразків).

Міжнародна електротехнічна комісія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

IEC/МЕК Міжнародна електротехнічна комісія
Типи членів	члени, асоційовані члени, спостерігачі
Члени	82 країни
Заснована	26 червня 1906
Офіційна/і мова/и	англійська
Штаб-квартира	Швейцарія, Женева
Веб-сайт	http://www.iec.ch/
Членство в МЕК

Міжнаро́дна електротехні́чна комі́сія (МЕК; англ. International Electrotechnical Commission, IEC) — міжнародна організація із стандартизації у сфері електричних,електронних і суміжних технологій. Деякі із стандартів МЕК розробляються спільно з Міжнародною організацією із стандартизації (ISO).

Зміст

  [сховати] 

• 1 Склад і структура

• 2 Завдання та функції

• 3 Члени

• 4 Див. також

• 5 Примітки

• 6 Посилання

Склад і структура[ред. • ред. Код]

Початком міжнародного співробітництва з електротехніці вважається 1881, коли відбувся перший Міжнародний конгрес з електрики. Пізніше, у 1904 р., урядові делегати чергового конгресу вирішили, що необхідна спеціальна організація, яка б займалася термінологією в галузі виробництва електричних машин і стандартизацією їх параметрів. МЕК була заснована в 1906 році і складалась з представників національних служб стандартів. Це перша, дійсно міжнародна організація з стандартизації, яка виникла в той час, коли окремі держави світу ще не мали своїх централізованих органів, які б займалися стандартизацією. Спершу до складу МЕК увійшли 13 країн світу а на початок 2013 році в її складі були 82 країни^[1].

Після Другої світової війни, коли була створена ISO, МЕК стала автономною організацією в її складі. Але організаційні, фінансові питання й об'єкти стандартизації були чітко розділені між ними — МЕК займається стандартизацією в галузях електротехніки, електроніки, радіозв'язку, телекомунікацій і приладобудування і, відповідно, ці галузі не входять у сферу діяльності ISO.

Спочатку комісія була розташована в Лондоні, з 1948 року має штаб в Женеві. Вищий керівний орган МЕК — Рада, у якій мають представництво усі національні комітети. Бюджет МЕК формується із внесків країн - членів цієї організації і надходжень від продажі міжнародних стандартів. Структура технічних органів МЕК: технічні комітети, підкомітети і рабочі групи. В МЕК працює 175 комітетів і підкомітетів (TC/SC) та 442 робочі групи^[2] частина з яких розробляє міжнародні стандарти загальнотехнічного і міжгалузевого характеру, а інша — міжнародні стандарти на конкретні види продукції (побутова радіоелектронна апаратура, трансформатори, вироби електронної техніки).