Сьогодні організаційно-методичну основу розробки стандартів як міжнародних, так і національних, створює Міжнародна організація з стандартизації (ISO, 1947р.). ISO - це 160 країн-учасниць, близько 3000 структурних підрозділів - 190 технічних комітетів; 650 підкомітетів; 2188 робочих груп; це - понад 15000 опублікованих стандартів.
Крім ISO, стандартизація впроваджується багатьма міжнародними і регіональними організаціями: Європейським комітетом з стандартизації (CEN), Міжнародною організацією з стандартизації тестування (ISTO), Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС), Міжнародною організацією законодавчої метрології (ОІМІ), Міжнародною спілкою електрозв'язку (ITU) та ін.
Європейський комітет зі стандартизації
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Європейський комітет зі стандартизації (фр. Comité Européen de Normalisation, CEN) | |
|
Члени |
33 країни |
|
Заснована |
1961 |
|
Офіційна/і мова/и |
англійська, французька танімецька |
|
Штаб-квартира |
|
|
Поточний голова |
Friedrich Smaxwil (президент) |
|
Веб-сайт |
http://www.cen.eu// |
Бельгія, Брюссель
члени
асоційовані члени
партнери
Європе́йський коміте́т зі стандартиза́ції (фр. Comité Européen de Normalisation, CEN) — міжнародна неприбуткова організація, основною метою якої є сприяння розвитку торгівлі товарами та послугами через розробку та запровадження європейських стандартів (євронорм, EN).
Поруч з цим CEN сприяє спільному застосуванню в країнах-членах міжнародних стандартів ISO та IEC. На цьому базується один з найважливіших принципів роботи CEN — обов'язкове використання міжнародних стандартів ISO, як основи для розробки євронорм або доповнення тих результатів, які вже досягнуті в ISO. Наприклад, так були затверджені європейські стандарти серії 29000, що по суті є стандартами ISO серії 9000, і які були прийняті так званим «методом обкладинки».
Зміст
[сховати]
1 Загальна інформація
2 Члени
3 Структура та організація роботи
4 Примітки
Загальна інформація[ред. • ред. Код]
Європейський комітет зі стандартизації (до 1970 р. — Європейський комітет з координації стандартів) було засновано в 1961 р. на засіданні представників Європейської економічної спільноти (ЄЕС) та Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA). Датою офіційного створення організації у сучасному вигляді вказується 30 жовтня 1975 року. CEN є офіційно визнаним органом зі стандартизації у Європейському Союзі (ЄС); іншими офіційними органами зі стандартизації є Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) та Європейський інститут телекомунікаційних стандартів (ETSI)[1][2].
Члени[ред. • ред. Код]
Станом на 2012 рік членами CEN є усі члени ЄС: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Данія, Естонія, Греція, Ірландія,Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина,Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швеція; три члени EFTA: Ісландія, Норвегія, Швейцарія та дві інших країни: Хорватія, Туреччина.[3]
Асоційованими членами є Албанія, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Боснія і Герцоговина, Єгипт, Грузія, Ізраїль, Йорданія,Ліван, Лівія, Македонія, Молдова, Чорногорія, Марокко, Сербія, Туніс та Україна.[4]
Партнерами є Австралія, Монголія.[5]
Структура та організація роботи[ред. • ред. Код]
Найвищий орган CEN — Генеральна асамблея, в яку входять представники національних організацій з стандартизації, державні органи країн-членів CEN, а також EEC i EFTA. Генеральна асамблея вибирає Адміністративну раду, яка серед інших має такі основні функції:
встановлює правила і способи застосування національних стандартів і міжнародних стандартів при розробці євронорм;
визначає можливість прямого використання національного стандарту або міжнародного нормативного документу як європейського стандарту;
координує роботи з національної стандартизації в межах регіону.
Політика в галузі стандартизації визначається в CEN колегією директорів — представників національних організацій і затверджується Генеральною асамблеєю. Технічна робота з стандартизації в організації виконується технічними комітетами, діяльність яких координує Технічне бюро.
Європейські стандарти та стандарти Європейського комітету зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) повинні обов'язково застосовуватися на національному рівні в країнах-членах CEN. Відповідно євронорма має статус національного стандарту й виключає застосування будь-якого іншого стандарту, що суперечить їй.
Прийнятий CEN європейський стандарт видається в двох варіантах: як євронорма і як національний стандарт в країнах-членах CEN. В другому випадку стандарт може містити додатки для рекомендацій і пояснень, які сприяють його розумінню і застосуванню. Крім європейських стандартів, CEN також розглядає й приймає документи з гармонізації (HD), попередні (тимчасові) стандарти (ENV) та звіти CEN/CENELEC. Ці документи спрямовані на ліквідацію технічних бар'єрів в торгівлі, на прискорення впровадження прогресивних технічних вимог у виробництво нових товарів.
Міжнародна організація зі стандартизації (англ. International Organization for Standardization, ISO) — міжнародна організація, метою діяльності котрої є ратифікація розроблених спільними зусиллями делегатів від різних країн стандартів.
Організація ISO була заснована 23 лютого 1947 двадцятьма п'ятьма національними організаціями з стандартизації, як координуючий орган.
Зміст
[сховати]
1 Завдання ISO
2 Напрями діяльності ISO
3 Назва
4 Склад ISO
5 Організаційна структура ISO
6 Генеральна асамблея
7 Рада
8 Див. також
9 Примітки
10 Посилання