5.5. Освітлення

Одним з факторів, що визначають сприятливі умови праці, є раціональне освітлення робочої зони і робочих місць. При правильно розрахованому і підібраному освітленні виробничих приміщень очі працюючого протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети і знаряддя праці. Такі умови сприяють зниженню виробничого травматизму і професійного захворювання очей.

Незадовільне освітлення виробничої зони може призвести до погіршення якості виконуваних робіт, наприклад, можуть залишитися непоміченими розриви, що з'явилися, потертості, витік палив і олій, механічні домішки в паливі й інше, що, у свою чергу, призводить до зниження безпеки праці.

Раціональне освітлення повинно задовольняти ряд вимог і умов:

• достатнім, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі, що розглядаються;

• стабільним – для цього напруга в електричній мережі не повинна коливатися більше ніж на 4%;

• рівномірно розподіленим по робочих поверхнях, щоб очам не доводилося потрапляти з дуже темного місця у світле і навпаки

• таким, що не викликає сліпучої дії на око людини як самого джерела світла, так і від відбиваючих поверхонь, що знаходяться в полі

зору робітника.

Зменшення відзеркалювання джерел світла досягається шляхом застосування світильників;

• таким, щоб не викликали різкі тіні на робочих місцях, у проїздах, проходах. Цього можна уникнути при правильному розташуванні світильників та прожекторів;

• безпечним – не призводити до вибуху, пожежі у виробничих приміщеннях.

Освітлення робочої зони і робочих місць може бути природним і штучним [66]/

5.6. Пожежна безпека

Пожежна безпека – стан об’єкту, при якому з встановленою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі і дії на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечення захисту матеріальних цінностей.

Пожежна профілактика – комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Фактором пожежі, дія якого призводить до травми, отруєння чи загибелі людей, а також до матеріальних збитків.

Неорганізоване неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності називається пожежею. Температура у вогнищі пожежі досягає 700 – 900 °C. Особливістю пожеж, що розпочинаються у приміщенні із закритими дверима та вікнами, є порівняно повільний розвиток горіння протягом перших 30-40 хвилин через недостатню кількість повітря в зоні горіння. Займання речовин можливе не лише при піднесенні до неї полум’я, а і внаслідок нагрівання зовнішнім джерелом тепла, відкритим полум’ям чи розжареними продуктами горіння, які стикаються з речовиною, що

загорається.

Існує 5 класів пожеж:

- клас А – пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супровождується тлінням (деревина, текстиль, папір);

- клас В – пожежі горючих рідин або твердих речовин;

- клас С – пожежі газів;

- клас Д – пожежі металів та їх сплавів;

- клас (Е) – пожежі, пов’язані з горінням електроустановок.

Крім перерахованих параметрів, також береться до уваги категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Особливо потрібно відмітити небезпеку, які виникають при використанні кисню. Пожежо- і вибухонебезпека речовин у атмосфері кисню суттєво зростає, так як знижується температури спалаху, займання, самозаймання, мінімальна енер­гія займання, значно разширюються межі займання (в основному верхній) і детонації, зростає швидкість разповсюдження полум`я, тиску вибуху, середня і максимальна швидкість зростання тиску.

Важкогорючі і багато негорючих речовин у кисні стають го­рючими. Насичений газоподібним киснем одяг спалахує від будь-якого джерела вогню. Промаслений одяг в атмосфері кисню спалахує у відсутності джерела вогню.

Найбільшу небезпеку в процесі утилізації є процеси газифікації, таи як при порушенні режиму у даному процесі можливе виділення у рабочу зону водню, оксидів азота і вуглецю та інших горючих і токсичних газів. При недостатній герметичності апаратури і комунікацій, а також при аварійному викиді таких газів у атмосферу, як правило, може виникнути сильна загазованість робочих приміщень і найближчих територій. Тому герметизації апаратури і очищенню утворенних газів потрібно приділяти особливу увагу [44].

Одним з важливих показників, які необхідно враховувати при експлуатації діючих процесів, а також при розробленні і проектуванні нових технологічних процесів, являються вибухонебезпечні характеристики речовин.

Вибухонебезпека підприємств утилізації ТПВ методом газифікації у значній мірі залежить від водню, який утворюється у процесі газифікації, який має широкі межі спалахування, високу швидкість розповсюдження полум`я і малу енергію спалахування.

Особлива пожежо- і вибухонебезпека є порушення герметичності ущільнень, руйнування апаратури, трубопроводів, що призводять до витікання водню і утворення воднеповітряних сумішей [27].