3. Питання другої групи

2. Теорія допустимого ризику

За ступенем припустимості ризик буває знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний.

• Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебу­ває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

• Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

• Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат. Надвірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманні­стю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтуваний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концеп­ція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (до­пустимого) ризику.

• Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику поля­гає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки.

Прийнятний ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспек­ти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Розмір прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний ме­ханізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтри­мувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушен­ня балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.

На рис. 1.4. наведено графік, який ілюструє спрощений приклад визначення прийнятного ризику. З цього графіка видно, що із збільшенням витрат на забезпечення безпеки технічних систем технічний ризик зменшується, але зростає соціально-економічний.

Витрачаючи надмірні кошти на підвищення безпеки технічних систем в умовах обмеженості коштів, можна завдати збитків соціальній сфері, наприклад, погіршити медичну допомогу.

4. Задача № 1

В приміщенні знаходяться N₁ персональних комп'ютерів (ПК) у яких вентилятори створюють рівні шуму β₁ = 57 дБ та N₂ ПК, вентилятори котрих шумлять з рівнем β₂ = 59 дБ. Крім того в приміщенні знаходяться N₃ принтерів, що утворюють шум з рівнем β₃ = 63 дБ та N₄ – з рівнем β₄ = 68 дБ.

Визначити загальний рівень шуму β_о в приміщенні від усіх джерел шуму та порівняти його з нормованим β_н для даного приміщення. Розрахувати рівень шуму L біля відкритих вікон житлової будівлі дитячого будинку, розташованого на відстані r від даного приміщення, для випадків коли вікна в останнього закриті (L_в.з.) та коли вони відкриті (L_в.в.). Переважаюча частота загального шуму становить f, а фактор його направленості G.

Порівняти розраховані в обох випадках рівні шуму біля вікон дитбудинку з максимально допустимими рівнями (L_Адоп) для житлової забудови в денний час.

Таблиця 1

 

Дані для розрахунків	Друга цифра номера варіанту
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
N1, шт.	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1
N2, шт.	3	2	1	2	3	3	2	1	2	3
N3, шт.	2	3	2	3	1	2	3	3	3	2
N4, шт.	2	1	3	2	2	1	3	2	1	3
f , Гц	125	250	125	250	63	125	500	63	250	500
r , м	22	26	27	24	29	28	21	23	25	20
G	20	25	30	15	10	15	30	10	20	25