Розділ іі. Характеристика групових результатів діагностики мотивації

Методики Х.Хекхаузена та Елерса спрямовані на дослідження мотивів досягнення успіху. Завдання полягає в тому, що треба порівняти результати діагностики мотивів досягнення успіху за даними методиками на групових результатах. За допомогою статистичного пакету SPSS будемо встановлювати кореляції між результатами цих методик.

Для визначення коефіцієнта кореляції спочатку визначимо тип розподілу даних за шкалами цих методик за допомогою непараметричного критерію Колмогорова — Смірнова (див. додаток 4). Для кращого перегляду результатів, то було побудовано таблицю математиної обробки за даним критерієм (табл. 1.7).

Таблиця 1.7

Показники математичної обробки за критерієм Колмогорова-Смірнова

Шкала	Показник значущості
elers	0,943
aleksev1	0,081
aleksev2	0,093
aleksev3	0,067
aleksev4	0,207
aleksev5	0,022
aleksev6	0,488
aleksev7	0,107
aleksev8	0,048
xekxnu	0,461
xekxcn	0,236
xekxzm	0,051
xekxchm	0,096
credball	0,159
sumalex	0,772

Згідно наведеної таблиці можна сказати, що результати за всіма шкалами, крім «aleksev5» та «aleksev8» мають нормальний розподіл, тому що показники більше 0,05. Далі для шкал з нормальним розподілом буде застосовуватися критерій Пірсона, а для шкал з ненормальним розподілом («aleksev5», «aleksev8») буде застосований критерій Спірмена.

Після цього був проведений кореляційний аналіз результатів за тестом Елерса та методикою Х. Хекхаузена. Так як показники за даними методиками мають нормальний розподіл, будемо застосовувати математичний критерій Пірсона (див. додаток 5).

Таблиця 1.8

Кореляційні зв’язки між показниками за тестом Елерса та Х. Хекхаузена

За критерієм Пірсона		xekxnu	xekxcn	xekxzm	xekxchm
Основний показник	Показник значимості	0,860	0,264	0,870	0,581
	Показник кореляції	-0,025	0,158	0,023	-0,078

Згідно таблиці мона сказати, що за шкалами «надія на успіх» та «чиста надія» та тестом Елерса проявився дуже виражений обернений зв’язок, а за шкалою «загальна мотивація» теж є зв'язок, але не настільки виражнеий. Були визначені такі результати, тому що показники значущості більше 0,05, а показники кореляції менше 0,01. Зв’язку не існує за шкалою «страх невдач» та тестом Елерса, бо показник кореляції і показник значущості більше 0,05. Таким чином можна свідчити про те, що загалом у респондентів даної групи мотивація уникнення невдач ніяким чином не пов’язана зі страхом невдач, але одночасно пов’язана з «надією на успіх», «чистою мотивацією», дещо слабше, але все ж таке не пов'язана «загальна мотивація». Отже, можна сказати, що у досліджувані прагнуть уникати будь-які невдачі для того, щоб досягнути успіх, не застосовуючи великих зусиль.

Після цього було проведено кореляційний аналіз за показниками методики М.І. Алексєєвої та загальною успішністю у навчанні (див. додаток 6) Далі було побудовано таблицю, де показано результати за шкалами 1,2,3,4,6,7 методики Алексєєвої, буде застосовано математичний критерій Пірсона, так як мають нормальний розподіл (табл. 1.9).

Таблиця 1.9

Показники за допомогою кореляційних зв'язків за шкалами методики Алєксєєвої та середнім балом успішності навчання

За критерієм Пірсона		credbal	Alexsev1	Alexsev2	Alexsev3	Alexsev4	Alexsev6	Alexsev7
Основний показник	Показник значимості	-	0,349	0,033	0,010	0,561	0,034	0,320
	Показник кореляції	1,000	-0,132	0,296	0,356	0,082	0,295	-0,141

Таким чином можна сказати, що кореляційні зв’язки між середнім балом успішності та шкалами методики діагностики учбової мотивації проявилися за всіма шкалами, крім шкал «aleksev1» (ідейно-політичні мотиви) та «aleksev7» (інтенсифікація), адже показники кореляції саме за цими шкалами були нижчими від 0,01. Це можна пояснити таким чином, що успішність навчання студентів ніяким чином не залежить від політичних ідей та інтенсифікації, тобто від тиску, який здійснюють люди, які оточують респондентів для того, щоб виконати те чи інше завдання. Разом з тим можна сказати, що успішність навчальної діяльності тісно пов’язана із пізнавальними мотивами, соціального престижу, комунікативності, самовиховання та утилітарними мотивами,-це все значно впливаю у нашому випадку на навчальну діяльність. Це можна пояснити тим, що респонденти прагнуть отримувати нові знання, проявляють великий інтерес до нових цікавих фактів, явищ, інтерес до істотних властивостей явищ, щоб розумово збагачуватися, цікавляться конкретною справою, престижністю, популярністю, щоб досягнути професійного зростання, виходячи з цього досліджувані прагнуть бути повноцінним членом суспільства, досягти вершин в професії, мати друзів, легко почувати себе в будь якому колективі.

Після цього було здійснено кореляційний аналіз за показниками методики М.І.Алексєєвої та загальною успішністю навчання шкал «aleksev5» та «aleksev8», оскільки вони мають певне відхилення від норми, тому будемо використовувати критерій Спірмена (див. додаток 7).

Таблиця 1.10

Показники за допомогою кореляційних зв'язків за шкалами методики Алєксєєвої та середнім балом успішності навчання

За критерієм Спірмена		credball	аlexsev5	аlexsev8	sumalex
Основний показник	Показник значимості	-	0,387	0,240	0,445
	Показник кореляції	1,000	0,122	0,166	0,108

Спираючись на дані, які наведені у вище вказаній таблиці можна зазначити, що існує прямий кореляційний зв’язок між результатами за методикою М.І. Алексєєвої, бо показники значимості та показники кореляції за всіма результатми дорівнює більше, ніж 0,05. Таким чином, можна свідчити про те, що загальна успішність навчання безпосередньо пов’язана з загальними мотивами учбової діяльності, іншими словами можна сказати, що в загальному мотивації до навчальної діяльності вагомо впливають на навчальний процес і розвиток інтелекту досліджуваних.