Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Интердип-0662.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
192.51 Кб
Скачать

1.1. Зміст основних теми дослідження

Психологічний аналіз - різновид наукового аналізу, подібного філософського, математичного. Характерною особливістю психологічного аналізу є те, що об'єктом його вивчення є психічна реальність, психічні процеси, стани, властивості людини. А також різні соціально-психологічні явища, що виникають у групах, колективах: думки, спілкування, взаємини, конфлікти, лідерство. Методологічною основою психологічного аналізу можуть виступати філософські системи, загальнонаукові принципи пізнання, а також общепсихологические положення про суб'єкта, зв'язку внутрішнього і зовнішнього, специфічності психологічних закономірностей, яким підпорядкований той чи інший вид діяльності. Наприклад, психологічний аналіз самоосвіти передбачає вивчення цілей, мотивів, способів самостійної роботи з придбання, поглибленню, розширенню та вдосконаленню знань, навичок, умінь, а також її особливостей в умовах загальної і спеціальної освіти [2].

Пілоти - це висококваліфіковані спеціалісти, що здійснюють польоти з перевезення вантажів та пасажирів, опилення посівів, гасіння пожеж, охорони кордонів. На борту великого літака працює екіпаж, який складається з першого та другого пілотів, бортінженера, штурмана. Кожен з них має свої чіткі обов'язки. Злітання та приземлення є найскладнішими частинами польоту і тому вимагають скоординованих дій першого та другого пілотів. Коли літак набирає швидкість для зльоту, перший пілот концентрує свою увагу на злітній смузі, а другий - уважно стежить за пультом управління [3].

Авіадиспетчер. Безпека сучасних авіаперевезень багато в чому залежить від ефективності роботи авіадиспетчерів. Незважаючи на те, що небо нібито велике і там повинно вистачати місця для всіх літаків, вони все ж таки час від часу зіштовхуються. Найчастіше такі катастрофи відбуваються в районі аеропортів та повітряних коридорах, що виділяються для польотів цивільної авіації. Для запобігання зіштовхуванню літаків при кожному аеродромі працюють диспетчерські пункти. що керують польотами літаків. У масштабах країни діє служба управління повітряним рухом, що контролює маршрути усіх літальних апаратів у повітряному просторі країни. Диспетчери диспетчерських пунктів підходу керують курсом літаків у повітряному просторі аеродрому (зона зльоту та посадки, зона очікування). Вони визначають інтервали руху, ставлять екіпажам режими та траєкторії польоту, інформують їх щодо метеорологічних умов. У випадку закриття аеродрому спрямовують літаки на запасні посадочні смуги. Диспетчери аеродромних диспетчерських пунктів контролюють підготовку екіпажів до польотів, своєчасність забезпечення польотів різними аеродромними службами. Вони дають вказівки щодо зльоту та посадки літаків, оформлюють дозвіл на зліт. Вони передають відповідним службам повідомлення про рух польотів, отри мують від диспетчерів інших аеродромів плани вильотів, повідомлення про закриття та відкриття аеропортів, інформацію про скасування або затримку рейсів [4].

1.2. Особливості професійної діяльності авіаційних диспетчерів

Щоб зрозуміти стани напруження у авіаційних диспетчерів,треба спочатку визначити тип професійної діяльності диспетчера. Діяльність працівника авіаційної галузі напрочуд важка. Диспетчер керує рухом літаків у визначеній зоні повітряного простору, забезпечує безпеку і точність польоту. Для успішного виконання цієї функції авіадиспетчер використовує знання повітряної навігації, авіаційної метеорології, а також строго встановлені правила та інструкції, які регламентують детальним чином всі аспекти його діяльності. Наприклад, для забезпечення безпечного розбіжності повітряного судна у повітрі авіадиспетчер застосовує правила вертикального, бічного і поздовжнього ешелонування (розосередження повітряних суден на безпечні відстані в горизонтальній і вертикальній площинах) [5].

Основне завдання авіадиспетчера - безперервний контроль за повітряною обстановкою і керування повітряним рухом у межах зони його відповідальності [6]. Для виконання цього завдання авіадиспетчер використовує радіотехнічні засоби, засоби радіозв'язку з екіпажами повітряних суден, а також електрозв'язку з суміжними секторами та іншими фахівцями. Робоче місце авіадиспетчера обладнується моніторами відображення повітряної обстановки, метеообстановки, різними сигнальними табло, довідковою інформацією, засобами зв'язку. Контроль за рухом повітряного судна здійснюється від моменту покидання їм стоянки перед зльотом на аеродромі вильоту до заруліванія на стоянку після посадки на аеродромі призначення.