Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Leschinsky_Ekonometriya.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
3.36 Mб
Скачать

7.2. Оцшювання параметр1в

дистрибутивно-лагових моделей

Для оцiнювання паpаметpiв дистрибутивно-лагових моделей зви-чайно застосовують два можливих шдходи: послiдовне оцiнювання i апpiоpне оцшювання.

1дея першого пiдходу полягае в тому, щоб поступово дослщ-жувати вплив зашзнених змiнних на залежну змшну. Другий шдхщ базуеться на припущенш, що параметри моделi мають пев-ну закономipнiсть, тобто пов'язаш мiж собою деякими спiввiдно-шеннями.

Посл!довне оц!нювання параметр!в виконуеться так: спочатку бу-дують регрес!ю залежно! та незалежно! зм!нних в один ! той самий момент часу, пот!м до модел! додають ще одну зм!нну — незалежну зм!нну в попередн!й момент часу, тобто розглядають залежн!сть по-казника в!д двох зм!нних. Дал! в регрес!ю вводиться ще одна зм!нна — у момент часу, зсунутий на два попередн!х пром!жки, ! т. д. Кожна з моделей досл!джуеться на адекватн!сть ! значущ!сть !! параметр!в. Процедура зак!нчуеться, коли параметри при лагових зм!нних почи-нають бути статистично незначущими та (або) коеф!ц!ент хоча б одн!е! зм!нно! зм!нюе св!й знак.

Такий метод хоч ! повний, однак мае певн! недол!ки. По-перше, те, що нев!домою е максимальна тривал!сть лага, а це не дае змоги перед-бачити, ск!льки зм!нних ув!йде в модель. По-друге, м!ж посл!довними значеннями зм!нних здеб!льшого спостер!гаеться висока кореляц!я, що породжуе проблему мультикол!неарност! в модел!. Кр!м того, через зменшення ступен!в свободи в таких моделях оц!нки стають дещо не-певними, що також знижуе !х як!сть.

Наявн!сть мультикол!неарност! м!ж лаговими зм!нними усклад-нюе побудову модел!. Щоб усунути мультиколшеаршсть, на коеф!-ц!енти при лагових зм!нних накладають додатков! обмеження (апр!-орне оц!нювання), а саме вибирають !х так, щоб вплив лага на досл!джуваний показник був "односпрямований" (тобто коеф!ц!енти були б однакового знака) ! зменшувався з кожним наступним кро-ком у минуле. Так! припущення реал!зують, як правило, у моделях, де параметри зм!нюються в геометричн!й прогрес!!. Кр!м того, не-ск!нченна сума член!в спадно! геометрично! прогрес!! е ск!нченною величиною, що дае змогу узагальнити модель з к!нцевим лагом ! зас-тосовувати однаков! методи оц!нювання параметр!в.

Однак ! в цьому раз! залишаеться велика к!льк!сть оц!нюваних па-раметр!в.

Уведення в модель лагово! залежно! зм!нно! yt-1 (затримка на один пер!од), в!доме як перетворення Койка, значно спрощуе модель:

yt = w(1 - X)xt + Xyt-1 + (ut - Xut^) , (7.2)

де w = X aj (ск!нченне число), 0 <X < 1.

j=1

Така модель м!стить не лише поточн!, а й попередн! значення за-лежно! зм!нно!, тобто е авторегресшною.

Замша незалежних лагових змшних xt-1, xt... однiею залежною змшною yt-1 зменшуе кiлькiсть оцшюваних паpаметpiв i усувае проблему мультиколшеарносп, однак призводить до нових труд-нощiв. Hаявнiсть у моделi лагово'1 залежно'1 змшно'1 потребуе пере-вipки передумови про незалежнiсть змiнних i залишкiв при застосу-ваннi звичайного МНК. Кpiм того, залишки моделi vt = ut + Xut-1 часто виявляються сеpiйно корельованими, а тому при дослвдженш !х на автокорелящ'ю необхiдно використати спецiальнi тести.

Отримана алгебра'!чним способом модель Койка позбавлена тео­ретичного обгрунтування i фактично е послгдовною моделлю.

З певних економiчних мipкувань можна отримати модели що зовнi нагадують модель Койка, але з шшою штерпреташею коефiцiентiв лагових змiнних. Такими моделями е модель адаптивних споддвань

yt = а(1 -X) + в(1 - X)xt + Xyt-1 + ut (1 - Xut-1) (7.3)

та модель часткового коригування

yt =ay + pyxt + (1 -Y)yt-1 + U, 0 <y< 1. (7.4)

Щ моделi вДдрДзняються вДд моделi Койка наявшстю вДльного чле­на, але при цьому pеалiзують рДзнД где! щодо економiчноl дДяльностД. У пеpшiй моделi вiдобpажено думку про те, що люди навчаються з попереднього досввду, причому нещодавшй досвДд мае бшыпий вплив, анiж попеpеднiй; друга базуеться на тому, що через шертшсть економiчноl системи змiна одного економiчного показника не одразу впливае на змшу Дншого i вгдповгдний piвень залежно'1 змДнно'! дося-гаеться через певний час.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]