- •Національна академія статистики, обліку та аудиту
- •Тематичний план дисципліни
- •Зміст курсу та методичні вказівки
- •Тема 1 Суть та основні поняття вибіркового спостереження
- •1 Суть, мета та завдання вибіркового спостереження
- •2 Переваги та недоліки вибіркового спостереження
- •3 Основні поняття вибіркового методу
- •Тема 2 Етапи проведення вибіркового спостереження
- •1 Етапи вибіркового обстеження
- •2 Планування вибіркового обстеження
- •3 Збір та обробка даних
- •4 Розповсюдження результатів та оцінка якості
- •Тема 3 Впровадження вибіркового обстеження в практику державної статистики
- •1 Передумови проведення вибіркового обстеження
- •2 Проведення робіт з впровадження вибіркового обстеження
- •3 Аналіз основи вибірки
- •Аналіз основи вибірки без проведення вибіркового обстеження
- •Аналіз основи вибірки за допомогою формування “штучних” вибірок
- •Тема 4 Види вибірок та відборів
- •1 Види вибірок
- •2 Види відборів
- •Тема 5 Побудова дизайну вибірки
- •1 Вивчення основних характеристик сукупності
- •2 Стратифікація генеральної сукупності
- •3 Дизайн вибірки
- •Тема 6 Обчислення обсягу вибірки
- •1 Проблеми, що виникають при визначенні обсягу вибірки
- •2 Вимоги до мінімального обсягу вибірки
- •3 Формули обчислення обсягу вибірки Формули обчислення обсягу вибірки через абсолютні величини
- •Тема 7 Виявлення та врахування нетипових одиниць
- •1 Види екстремальних елементів
- •Екстремальні елементи у вибірковому обстеженні
- •2 Методи виявлення екстремальних елементів
- •3 Особливості нетипових одиниць у обстеженні підприємств
- •Тема 8 Імпутація часткових невідповідей
- •1 Проблеми, пов’язані з пропусками у даних
- •2 Методи зменшення рівня невідповідей
- •3 Види часткових невідповідей
- •4 Методи оброблення часткових невідповідей
- •Класифікація методів обробки даних з невідповідями
- •Тема 9 Компенсація повних невідповідей
- •1 Методи компенсації повних невідповідей
- •2 Зважування даних
- •3 Обчислення ваг та вагових коефіцієнтів
- •Тема 10 Розповсюдження результатів вибіркової сукупності
- •1 Етапи обробки та аналізу результатів вибіркового обстеження
- •2 Обчислення оцінок показників генеральної сукупності за вибіркою
- •Тема 11 Обчислення похибок репрезентативності
- •1 Види похибок у вибірковому спостереженні
- •2 Обчислення похибок репрезентативності
- •Класи точності вибіркових даних
- •Класи надійності вибіркових даних
- •Тема 12 Оцінка якості результатів вибіркового спостереження
- •1 Поняття якості
- •2 Критерії якості результатів вибіркового спостереження
- •3 Компроміс між якістю та витратами на обстеження
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Вказівки до виконання контрольних робіт для студентів стаціонару
- •Зміст контрольних робіт
- •Вказівки до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Державний комітет статистики України
- •Варіант 2 Задача 1
- •Задача 2
- •Варіант 3 Задача 1
- •Задача 2
- •Варіант 4 Задача 1
- •Задача 2
- •Варіант 5 Задача 1
- •Задача 2
- •Варіант 6 Задача 1
- •Задача 2
- •Варіант 7 Задача 1
- •Задача 2
- •Варіант 8 Задача 1
- •Задача 2
- •Варіант 9 Задача 1
- •Задача 2
- •Варіант 10 Задача 1
- •Задача 2
- •Запитання до іспиту
- •Список рекомендованої літератури
Тема 4 Види вибірок та відборів
Перелік запитань
1 |
Види вибірок |
2 |
Види відборів |
Методичні вказівки
1 Види вибірок
Основні види вибірок:
1) Проста випадкова вибірка [simple random sample]– вибірка, що складається із випадково відібраних одиниць сукупності, у якій кожна одиниця має однакову ймовірність бути включеною до вибірки. Ця вибірка базується на випадковому відборі одиниць спостереження. Застосовується тоді, коли досліджувана сукупність є однорідною.
2) Систематична вибірка [systematic sample]– вибірка, що базується на систематичному відборі із генеральної сукупності (через певний інтервал). При цьому генеральна сукупність може бути впорядкованою або невпорядкованою. Також застосовується тоді, коли досліджувана сукупність є однорідною.
3) Стратифікована вибірка [stratified sample]– вибірка, що передбачає попереднє розшарування генеральної сукупності на однорідні групи (страти) [strata], з яких буде проводитись відбір одиниць. Є ефективною лише тоді, коли страти є однорідними всередині і значно відрізняються між собою. Для формування вибірки зі страт використовують три види відбору: 1) відбір пропорційний обсягу страт; 2) відбір непропорційний обсягу страт; 3) відбір пропорційний варіації ознаки у страті. Застосовується тоді, коли досліджувана сукупність є неоднорідною. Таким чином для того, щоб отримати точні результати, необхідно спочатку поділити цю сукупність на групи, кожна з яких є однорідною.
4) Кластерна вибірка [cluster sample]– вибірка, що передбачає попередній поділ сукупності на групи(кластери) [clusters], які суттєво не відрізняються один від одного, та відбір кластерів у вибірку за допомогою випадкового або систематичного відбору. Є ефективною лише тоді, коли кластери подібні між собою, але одиниці всередині кластерів відрізняються. Застосовується зазвичай для неоднорідної сукупності, яка складається із природних підсукупностей схожих між собою, але неоднорідних всередині. Таким чином, кожна підсукупність є типовою для всієї сукупності і організаційно більш ефективно обстежувати лише певну їх кількість.
Описані вище вибірки відрізняються за видом відбору, що застосовується для формування вибіркової сукупності. Проте є і інші ознаки, за якими розрізняють вибіркові обстеження.
Наприклад, за кількістю одиниць у вибірковій сукупності вибірки бувають малі та великі. Малою [small sample]зазвичай вважається вибірка, у якій менше 30 одиниць,великою [big sample]– більше 30 одиниць.
2 Види відборів
За кількістю ступенів відбору вибірки бувають одноступінчасті і багатоступінчасті. Одноступінчаста [one-stage sample]– це вибірка, за якої випадковим чином відбирають одиниці (кластери) і всі елементи кластера підлягають обстеженню.Багатоступінчаста [multistage sample]– це вибірка, процес формування якої відбувається у кілька послідовних етапів. Спочатку з генеральної сукупності відбирають групи, потім з груп підгрупи і т.д. і вкінці з підгруп відбирають окремі одиниці.
Приклад. Припустимо, що необхідно спостереження за успішністю учнів одинадцятих класів м. Києва. У цьому випадку будується багатоступінчаста вибірка, формування якої відбувається наступним чином: на першому ступені випадковим чином відбирають райони Києва, де буде відбуватись обстеження (кластерна вибірка, тому що райони Києва приблизно однакові щодо успішності учнів), на другому – школи відібраних районів (стратифікована вибірка, тому що сукупність шкіл є неоднорідною), на третьому – одинадцяті класи (стратифікована вибірка) і на четвертому – учні в цих класах (проста випадкова або систематична вибірка). Отже маємо чотириступінчасту комбіновану вибірку.
Одиницею спостереження є учень. Одиницею відбору є: на першому ступені формування вибірки – район, на другому – школа, на третьому – клас, на четвертому – учень.
Комбінована вибірка [combined sample] – вибірка, заснована на комбінації різних видів вибірки.
За кількістю фаз розрізняють одно- та багатофазні вибірки. Однофазною [one-phase sample] називається вибірка, при якій усі необхідні дані збирають по усім без виключення одиницям вибірки. Багатофазною [multiphase sample] називається вибірка, коли для різних ознак формують вибірки різного обсягу. Зазвичай формується вибірка максимального розміру, а далі з неї відбираються підвибірки менших розмірів. Утворення початкової вибірки називають першою фазою вибірки, першої підвибірки – другою фазою і т.д.
Приклад.Припустимо, що необхідно вивчити основні показники діяльності малих підприємств певного регіону. При цьому проведені розрахунки показали, що обсяг вибірки, необхідний для того, щоб дослідити оборот підприємств, дорівнює 100, щоб дослідити фонд заробітної плати – 50; кількість працівників на підприємствах – 20.
У цьому випадку будується багатофазна вибірка таким чином: спочатку відбирається 100 підприємств (перша фаза), потім з них 50 (друга фаза), потім з 50 відбирається 20 (третя фаза).
Отже, маємо трьохфазну вибірку.
Крім того розрізняють відбір повторний та безповторний. Безповторний відбір гарантує більш точні результати, оскільки він виключає можливість обстеження одних і тих самих одиниць генеральної сукупності. Повторний відбір застосовується на практиці у тих випадках, коли обсяг генеральної сукупності заздалегідь невідомий.