- •4. Ресурси державного та місцевих бюджетів.
- •3. Ризики пов’язані із заходами державного регулювання іпотечного житлового ринку.
- •4. Ризики, пов’язані із загальноекономічною кон’юнктурою
- •1. Поняття та методи оцінки
- •1. Метод валового доходу
- •2. Метод прямої капіталізації
- •3. Метод відшкодування інвестованого капіталу (витратні методи)
- •4. Метод повернення капіталу по фонду відтворення за ставкою доходу на інвестиції (метод Інвуда)
1. Метод валового доходу
- вартість нерухомості базується на прямій залежності між ціною продажу та доходом, що отримується від нерухомості (оренда)
Для оцінки вартості об’єкта використовуються такі показники:
- мультиплікатор валових рентних платежів - відношення ціни покупки (продажу) до рентного доходу
- ставка валової дохідності
Наприклад, об’єкт нерухомості продали за 100 000 грн., а величина дійсного валового доходу становила 12 500 грн.
- величина мультиплікатора становитиме 100 000 : 12 500 = 8,0,
- ставка валової дохідності — 12 500 : 100 000 = 0,125.
Приклад 1. На продаж виставлено об’єкт нерухомості, дійсний валовий дохід якого становить
225 000 грн. За яку ціну повинен бути проданий даний об’єкт?
За угодами з нерухомості, які раніше були укладені в цьому регіоні маємо такі дані.
-
Об’єкт
Ціна продажу, грн..
Дійсний валовий дохід, грн
Ставка валової дохідності
1
2 200 000
275 000
0,125
2
2 118 000
305 000
0,144
3
1 826 000
210 000
0,115
Для визначення вартості об’єкта спочатку вирахуємо середню ринкову ставку доходу:
= 0,13
або (0,125+0,144+0,115) /3 = 0,13
Порівнюючи всі якісні параметри та місцезнаходження об’єктів, приймаємо рішення, що найкраще значення валової ставки доходу — 13 %. У цьому випадку вартість об’єкта, що продається, становитиме:
(Валовий дохід) 225 000 : ставку валової доходності (0,13) = 1 730 769 грн.
Недолік методу: не враховує різниці в операційних витратах різних об’єктів нерухомості, а також особливостей їх фінансування, ціни можливого перепродажу, розмірів і часу одержання майбутніх доходів.
2. Метод прямої капіталізації
Капіталізація – це визначення величини поточної вартості майбутнього потоку доходів і вигід, одержаних у результаті володіння об’єктами нерухомості
- визначення поточної вартості грошового потоку з урахуванням його вартості, яка прогнозується на майбутнє
Вартість нерухомості визначається за формулою:
V = NOI : K ,
де V — вартість нерухомості;
NОІ — чистий операційний дохід;
К — коефіцієнт капіталізації.
Одним з найважчих питань у процесі оцінки дохідності нерухомості є розрахунок коефіцієнта капіталізації.
Інвестуючи капітал у дохідну нерухомість, інвестор бажає отримати дохід не тільки на вкладений капітал, а й повністю відшкодувати сам капітал. Відшкодування інвестованого капіталу можливе або шляхом перепродажу об’єкта нерухомості, або шляхом одержання доходу, величина якого забезпечує одержання не тільки відсоткового доходу на капітал, а й поступове його відшкодування за певний період часу. Показником, який характеризує цей процес, є коефіцієнт капіталізації.
Для розрахунку коефіцієнта капіталізації використовують таку формулу:
К = М · і2 + (1 – М) · і1,
де К — коефіцієнт капіталізації;
М — відношення величини кредиту до вартості нерухомості;
і1 — відношення величини грошових надходжень до виплати податків до суми вкладених коштів (ставка капіталізації на власний капітал) – планований дохід на вкладені інвестиції
і2 — відношення щорічних виплат з обслуговування боргу до основної суми іпотечної позики – відсоток за кредитом .
Приклад 2. Інвестор планує одержати 20 % доходу на свої інвестиції в об’єкт нерухомості. Для фінансування угоди є можливість отримати кредит у розмірі 80 % від вартості цього об’єкта нерухомості під 12 % річних. Визначимо ставку капіталізації і вартість об’єкта нерухомості за умови, якщо чистий операційний дохід від нього становить 50 000 грн.
К = 0,8 · 0,12 + (1 – 0,8) · 0,2 = 0,136,
Вартість об’єкта становить V = 50 000 : 0,136 = 367 647 грн.