Тема 8. Культурне життя України у другій половині 1940-х – першій поло-вині 1980-х рр. (2 год.)

1. Літературна творчість в українському суспільстві.

2. Архітектура і образотворче мистецтво.

3. Розвиток українського кіномистецтва.

Методичні рекомендації

При опрацюванні теми рекомендуємо звернути увагу на наступне:

1-е питання:

• Домінування «соціалістичного реалізму» в літературі післявоєного часу.

• Зміни на краще в літературному процесі в Україні в зв’язку з потеплінням суспільної атмосфери після смерті Сталіна.

• Літературне новаторство шістдесятництва в українській поезії. Українсь-ку історичну прозу, малу прозу, «химерну прозу».

2-е питанння:

• Відбудову міст і сіл України у повоєнні роки. «Сталінський ампір» і мо-дернізовану класику з елементами українського стилю радянського часу в архітектурі повоєнних років.

• Боротьбу з «надмірностями» в архітектурі в хрущовську добу. Перехід до індустріальних методів будівництва у 1960–80-х рр. Оновлення архітек-туних форм через поєднання національних традицій і світового досвіду.

• Особливості повоєнного живопису. Тему Великої Вітчизняної війни у творчості художників. Шевченківську тему в образотворчому мистецтві.

• Інтерес до народної творчості. Освоєння сучасної тематики. Поєднання в українському живописі національних і європейських художніх традицій.

3-є питання:

• Кризу виробництва на українських кіностудіях в повоєнні роки.

• Масове кіновиробництво в Україні за хрущовської доби. Урізноманітнен-ня жанрової спрямованості кінематографа.

• Своєрідність творчого обличчя української кінематографії, діяльність різ-них поколінь в кінорежисурі.

• Відродження і розвиток українського поетичного кіно у 1960–1980-х рр.

Література:

• Безклубенко С. Д. Українське кіно. Начерк історії. – К., 2004.

• Госейко Л. Історія українського кінематографа: 1896–1995. – К., 2005.

• Історія української культури. Збірник матеріалів і документів / За ред. С. М. Клапчука і В. Ф. Остафійчука. – К., 2000.

• Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука і В. Ф. Остафійчука. – К., 1999, 2002, 2004.

• Капельгородська Н. Кіномистецтво України в біографіях.. – К., 2004.

• Красильникова О. В. Історія українського театру ХХ ст. – К., 1999.

• Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво. У трьох част. – Ч. 3. – [Середина XVI – ХХ ст.]. – Львів, 2005.

• Культура українського народу / В. М. Русанівський, Г. Д. Вервес, М. В. Гон-чаренко та ін. – К., 1994.

• Мєднікова Г. С. Українська та зарубіжна культура ХХ століття. – К., 2002.

• Попович М. В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

• Україна: друга половина ХХ століття: Нариси історії. / П.П. Павленко, М. Р. Плющ та ін. – К., 1997.

• Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник / За ред. Черепано-вої С. О. – Львів, 1994.

• Українська та зарубіжна культура / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

7. САМОСТІЙНА РОБОТА (завдання для самостійного опрацю-вання частини програмового матеріалу)

До розділу: Культура давнього населення України (від найдавніших часів до початку ХІІІ ст.).

1. Духовна культура давніх слов’ян на території України (у дохрист. часи).

2. Писемність, освіта, наукові знання у Київській Русі.

3. Музика і театральні видовища Київської Русі.

Методичні рекомендації

При опрацюванні питань рекомендуємо звернути увагу на наступне:

1-е питання:

• Розуміння під духовною культурою дав­ніх слов’ян комплексу їх релігій-но-міфологічних уявлень, який отримав назву слов’янсько­го язичництва.

• Обожнення при­роди як важливу складову язичництва (приписування особливої животворності воді, обожнювання вогню, землі, місяця, зірок, вітру, дерев, священних тварин, сакральних каменів тощо).

• Достатню розвинутість слов’янської демоноло­гії.

• Формування у слов’ян системи божеств з визначенням їх основних функ-цій. Трансформацію на стадії пе­реходу до державних форм правління племінних і міжплемінних богів і культів у державні.

2-е питання:

• Виникнення слов’янської і східнослов’янської писемності. Головні чин-ники, які сприяли виникненню писемності у східних слов’ян.

• Розвиток освіти у Київській Русі в різних її формах: початкова освіта, «книжне навчання» та ін.

• Наукові знання у Київській Русі: загальні тенденції розвитку та приклади розвитку окремих наукових знань (математика, хімія, астрономія, гео-графія, біологія, медицина, філософія).

• Літописання, як історико-літературне явище.

3-є питання:

• Народну музику і театралізовані обряди-ігрища.

• Професійну інструментальну музику.

• Християнські церковні співи.

Література:

• Історія української культури. Схеми, таблиці, ілюстративні матеріали. Час-тина І. Від давніх часів до кінця ХVІІІ ст. / Авт.-укл.: В. Г. Грінченко. – Кіро-воград, 2007.

• Історія української культури: Побут. Письменство. Мистецтво. Театр. Му-зика / За загальною редакцією І. Крип’якевича. – К., 1994.

• Історія української культури: У 5-ти т. – Т. 1. – Історія культури давнього на-селення України / Асєєв Ю. С., Баран В. Д., Баранов І. А., Белозор В. П., Бес-сонова С. С. та ін. – К., 2001.

• Культура українського народу / В. М. Русанівський, Г. Д. Вервес, М. В. Гон-чаренко та ін. – К., 1994.

• Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К., 1993.

• Попович М. В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

• Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник / За ред. Черепано-вої С. О. – Львів, 1994.

• Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. – К., 1993.

• Українська та зарубіжна культура / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

• Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української культури: Навч. посіб. – К., 2006.

• До 1-го питання рекомендуємо також використати текст викладача (див. у додатках до НМК).

До розділу: Культура України ХІІІ – першої половини ХVІІ ст.).

1. Освіта і наукові знання в Україні (ХІІІ – перша половина ХVІ ст.).

2. Музика і театральні елементи в культурі України (ХІІІ – перша половина ХVІ ст.).

3. Виникнення друкарства, освіта і наукові знання в Україні у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

4. Музика і театр в Україні у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

Методичні рекомендації

При опрацюванні теми рекомендуємо звернути увагу на наступне:

1-е питання:

• Розвиток освіти в українському середовищі (родинна освіта, освіта при православних цервах і монастирях, князівських дворах, приватна освіта, латиномовні католицькі школи, навчання в університетах за кордоном).

• Поширення наукових знань в Україні: астрономія, фізика, хімія, біологія, медицина та ін.

2-е питання:

• Пісенний фольклор.

• Інструментальну музику.

• Церковний спів.

• Театральні елементи в іграх та обрядах.

• Діяльність скоморохів.

• Церковне літургійне театралізоване дійство.

3-є питання:

• Висвітлення різних концепцій виникнення друкарства в Україні (російсь-ка (радянська) концепція, західна концепція, концепція Івана Огієнка, концепція Ореста Мацюка і Якима Запаска).

• Загальні тенденції розвитку освіти в тогочасній Україні, діяльність Ост-розької академії, братських шкіл, Києво-Могилянського колегіуму.

• Наукові знання у даний період: розвиток граматики, риторики і поетики, математики, діалектики, астрономії та ін.

4-е питання:

• Розвиток інструментальної музики.

• Церковний спів. Професійну хорову музику.

• Народну музичну творчість.

• Шкільний театр.

• Народно-ярмарковий та містеріальний театр, вертеп.

Література:

• Історія української культури. Схеми, таблиці, ілюстративні матеріали. Час-тина І. Від давніх часів до кінця ХVІІІ ст. / Авт.-укл.: В. Г. Грінченко. – Кіро-воград, 2007.

• Історія української культури: Побут. Письменство. Мистецтво. Театр. Му-зика / За загальною редакцією І. Крип’якевича. – К., 1994.

• Історія української культури: У 5-ти т. – Т. 2. Українська культура ХІІІ – першої половини ХVІІ ст. / Александрович В. С., Балушок В. Г., Боянівська М. Б., Войтович Л. В., Голик Р. Й. та ін. – К., 2001.

• Культура українського народу / В. М. Русанівський, Г. Д. Вервес, М. В. Гон-чаренко та ін. – К., 1994.

• Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. – К., 2003.

• Огієнко І. Історія українського друкарства. – К. 1994.

• Павленко Ю. В., Руда С. П., Хорошева С. А., Храмов Ю. О. Природознавст-во в Україні до початку XX ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах. – К., 2001.

• Попович М. В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

• Тимошик М. С. Історія видавничої справи. – К., 2003.

• Українська культура : Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. – К., 1993.

• Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник / За ред. Черепано-вої С. О. – Львів, 1994.

• Українська та зарубіжна культура / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

• Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української культури: Навч. посіб. – К., 2006.

До розділу: Українська культура другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

1. Розвиток освіти в Україні у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

2. Надбання у сфері наукових знань в Україні у другій полов. ХVІІ – ХVІІІ ст.

3. Музичне і театральне мистецтво в Україні у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

Методичні рекомендації

При опрацюванні теми рекомендуємо звернути увагу на наступне:

1-е питання:

• Загальні тенденції розвитку освіти в Україні. Діяльність Києво-Могилян-ського колегіуму (академії), Чернігівського, Харківського, Переяславсь-кого колегіумів.

2-е питання:

• Розвиток наукових знань: історичної думки, філософії, етики, мовознавст-ва, фізико-математичних і технічних знань, медицини, астрономії, геогра-фічних знань та ін.

3-є питання:

• Народну музичну творчість.

• Музику в містах, козацьких, магнатських та інших осередках.

• Розвиток музичної освіти.

• Оперу та інструментальну музику у творчості українських композиторів.

• Шкільну драму (шкільний театр).

• Вертеп і балаган як форми народного театру цього періоду

• Гетьманський, російський, польський, австрійський театри в Україні.

Література:

• Історія української культури. Збірник матеріалів і документів / За ред. С. М. Клапчука і В. Ф. Остафійчука. – К., 2000.

• Історія української культури. Схеми, таблиці, ілюстративні матеріали. Час-тина І. Від давніх часів до кінця ХVІІІ ст. / Авт.-укл.: В. Г. Грінченко. – Кіро-воград, 2007.

• Історія української культури: Побут. Письменство. Мистецтво. Театр. Му-зика / За загальною редакцією І. Крип’якевича. – К., 1994.

• Історія української культури: У 5-ти т. – Т. 3. Українська культура другої по-лов. XVII – XVIII ст. / Александрович В. С., Борисенко В. Й. та ін. – К., 2003.

• Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. – К., 2003.

• Павленко Ю. В., Руда С. П., Хорошева С. А., Храмов Ю. О. Природознавст-во в Україні до початку XX ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах. – К., 2001.

• Попович М. В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

• Українська культура : Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. – К., 1993.

• Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник / За ред. Черепано-вої С. О. – Львів, 1994.

• Українська та зарубіжна культура / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

• Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української культури: Навч. посіб. – К., 2006.

До розділу: Українська культура періоду національно-культурного від-родження (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

1. Розвиток освіти і науки в Україні у першій половині ХІХ ст.

2. Театр і музичне мистецтво в Україні у першій половині ХІХ ст.

3. Розвиток освіти і науки в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

4. Театральне і музичне мистецтво в Україні у другій половині ХІХ – на почат-ку ХХ ст.

Методичні рекомендації

При опрацюванні теми рекомендуємо звернути увагу на наступне:

1-е питання:

• Початкову та середню освіту в Україні.

• Розвиток вищої освіти в Україні.

• Розвиток науки в університетах України.

2-е питання:

• Початки нового театру в Україні – професіонального і аматорського. Російські й польські професіональні трупи і палацово-поміщицькі театри в Україні. Російсько-українські та польсько-російсько-українські профе-сіональні трупи.

• Постановку на сцені полтавського вільного театру в 1819 р. «малороссий-ских опер» «Наталка-Полтавка» і «Москаль-чарівник» І. Котляревського та значення цього для історії українського театру. Українські вистави на сценах імператорських театрів Москви і Петербурга.

• Музику в театральній драматургії першої половини ХІХ ст.

• Хорову музику.

3-є питання:

• Початкову та середню освіту, недільні школи для дітей і підлітків, профе-сійно-технічну освіту в Україні.

• Розвиток вищої освіти в Україні.

• Науку в університетах і вищих технічних школах України.

• Діяльність наукових і краєзнавчих товариств в Україні.

4-е питання:

• Український професіональний і аматорський театр на східноукраїнських та західноукраїнських землях.

• Золоту добу українського театру реалістичного спрямування (80-90 рр. ХІХ ст.).

• Зародження модерного українського театру на початку ХХ ст.

• Музично-культурну ситуацію в тогочасній Україні.

• Творчість С. Гулака-Артемовського та його оперу «Запорожець за Ду-наєм».

• Хоровий рух в Україні.

• Феномен українського музично-драматичного театру.

• Творчість Миколи Лисенка. Започаткування і розвиток національної ком-позиторської школи.

Література:

• Історія української культури. Збірник матеріалів і документів / За ред. С. М. Клапчука і В. Ф. Остафійчука. – К., 2000.

• Історія української культури. У 5-ти томах. – Т. 4. Кн. 2. Українська культу-ра ХІХ ст. / Бондар М. П., Загайкевич М. П. та ін. – К., 2005.

• Історія української культури: Побут. Письменство. Мистецтво. Театр. Му-зика / За загальною редакцією І. Крип’якевича. – К., 1994.

• Красильникова О. В. Історія українського театру ХХ ст. – К., 1999.

• Культура українського народу / В. М. Русанівський, Г. Д. Вервес, М. В. Гон-чаренко та ін. – К., 1994.

• Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. – К., 2003.

• Онопрієнко В. І. Історія української науки ХІХ – ХХ століть. – К., 1998.

• Павленко Ю. В., Руда С. П., Хорошева С. А., Храмов Ю. О. Природознавст-во в Україні до початку XX ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах. – К., 2001.

• Попович М. В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

• Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник / За ред. Черепано-вої С. О. – Львів, 1994.

• Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. – К., 1993.

• Українська та зарубіжна культура / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

• Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української культури: Навч. посіб. – К., 2006.

До розділу: Новітня українська культура (ХХ – початок ХХІ ст.).

1. Розвиток освіти і науки в Україні у 1920–1930-х рр.

2. Театр і музика в Україні у 1920–1930-х рр.

3. Науковий та освітній процеси в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.

4. Театр і музика в Україні у другій полов. 1940-х – першій полов. 1980-х рр.

5. Освіта і наука в Україні у другій половині 1980-х рр. – на початку ХХІ ст.

6. Мистецьке життя в Україні у другій половині 1980-х рр. – на початку ХХІ ст.

Методичні рекомендації

При опрацюванні теми рекомендуємо звернути увагу на наступне:

1-е питання:

• Розбудову системи освіти в радянській Україні у 1920–1930-х рр. Вплив політики українізації на народну освіту.

• Організаційну структуру науки в радянській Україні у 1920–1930-х рр.

• Розвиток української науки між світовими війнами: доробок українознав-чих студій; здобутки фундаментальних і технічних наук.

• Політизацію та ідеологізацію науки в радянській Україні (кінець 1920-х – 1930-і рр.). Репресії проти вчених і наукових напрямів.

2-е питання:

• Традиційний реалістичний і модерний український театр у 1920–30-х рр.

• Творчість Леся Курбаса з його авангардистським розумінням театру як найвизначнішого українського режисера-новатора в міжвоєнний пе­ріод.

• Новаторські пошуки в українській музиці, орієнтацію на поєднання на-ціональних традицій і досягнень європейської музичної культури (Б. Ля-тошинський, М. Вериківський та ін.).

• Всебічний розвиток української музичної культури – від обробки народ-них пісень до створення модерної української музики.

3-є питання:

• Радянську систему освіти в Україні у другій половині 1940 – першій по-ловині 1980-х рр.: здобутки і проблеми розвитку.

• Розвиток науки в Україні у другій половині XX ст.: зростання наукового потенціалу; досягнення фундаментальних і прикладних наук, досягнення гуманітарних і соціальних наук.

4-е питання:

• Негативні тенденції розвитку театрального процесу в Україні у повоєн-ний період: соціальну заангажованість, схематизм, агітковий примітивізм.

• Новий етап у розвитку української сценографії в хрущовську добу, акти-візацію творчих пошуків, свіжі режисерські й акторські трактування віт-чизняної та зарубіжної класики.

• Творчі пошуки українського театру другої половини 1960–1980-х рр., звернення до спадщини минулого, кращих зразків зарубіжного мистецтва.

• Складні умови для розвитку української музики у післявоєнний період, позбавлення композиторів індивідуальності, права на художній експери-мент. Розквіт пісенної творчості в українській музиці 1950-х рр.

• «Офіційну музику» і український музичний авангард 1960–1980-х рр. Збагачення усіх жанрів українського музичного мистецтва.

• Розквіт та світове визнання української виконавчої культури (оперний спів, хореографія, диригентське мистецтво).

5-е питання:

• Тенденції і проблеми розвитку освіти в період здобуття незалежності і розбудови української держави.

• Наслідки панування «радянської» моделі науки і перспективи її транс-формації в сучасній Україні. Проблеми і здобутки в різних галузях науки незалежної України.

6-е питання:

• Розвиток мистецтва в період здобуття незалежності і розбудови українсь-кої держави (література, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, театр, кінематограф).

Література:

• Безклубенко С. Д. Українське кіно. Начерк історії. – К., 2004.

• Історія української культури. Збірник матеріалів і документів / За ред. С. М. Клапчука і В.Ф. Остафійчука. – К., 2000.

• Історія української культури: Побут. Письменство. Мистецтво. Театр. Му-зика / За загальною редакцією І. Крип’якевича. – К., 1994.

• Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука і В. Ф. Остафійчука. – К., 1999, 2002, 2004.

• Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво. У трьох част. – Ч. 3. – [Середина XVI – ХХ ст.]. – Львів, 2005.

• Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. – К., 2003.

• Мєднікова Г. С. Українська та зарубіжна культура ХХ століття. – К., 2002.

• Онопрієнко В. І. Історія української науки ХІХ – ХХ століть. – К., 1998.

• Попович М. В. Нариси історії культури України. – К., 1998.

• Стріха М. Українська наука на роздоріжжі між небуттям і відродженням // Сучасність. – 2004. – № 5. – С. 139–150.

• Україна: друга половина ХХ століття: Нариси історії / П. П. Павленко, М. Р. Плющ та ін. – К., 1997.

• Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник / За ред. Черепано-вої С. О. – Львів, 1994.

• Українська та зарубіжна культура / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

• Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української культури: Навч. посіб. – К., 2006.

8. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ Не передбачено.

9. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Лекції, семінарські заняття, самостійна робота.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ, ВИНЕСЕНИХ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ

Основною метою підготовки до семінарів чи виконання завдань, що ви-несені на самостійне опрацювання, є вироблення вмінь та навичок пошуку й опрацювання необхідної літератури, сприйняття та засвоєння передбаченої ін-формації. Перед початком підготовки слід обрати літературу з рекомендова-ного до теми списку таким чином, щоб отримати принаймні основні відомості з усіх запланованих питань.

У процесі опрацювання навчального матеріалу важливо не лише прочи-тати відповідну літературу. Необхідно виділити головні думки, положення, сформулювати їх своїми словами і записати. Саме процес переформулювання авторського тексту підвищує рівень оволодіння новими знаннями, розвиває вміння й навички творчого, критичного мислення.

Робота студента має полягати в усвідомленні та письмовій фіксації на-вчального матеріалу за двома етапами: І – читання й відбір (виділення голов-ного); ІІ – переформулювання і запис.

Спосіб фіксації необхідної інформації може бути найрізноманітнішим: план, схема, опорні слова, опорні фрази, повний детальний запис. Головне, щоб потім ви могли відтворити матеріал без істотних втрат. Вміння скорочу-вати почуте чи прочитане – також одне з найважливіших вмінь.

При опрацюванні навчального матеріалу слід звертати на увагу на роз-криття сутності й фіксацію в конспекті ключових понять до кожної з тем.

Семінарське заняття, демонструє здатність студента до самоосвіти. На таких заняттях викладач організовує процес обговорення питань тем, ви-значених навчальною програмою. Семінари проводитимуться у формі бесіди, доповідей, дискусій, виконання різнопланових письмових завдань тощо. Вони покликані сприяти розвитку творчої самостійності студентів, поглиблювати інтерес до наукових досліджень, виховувати педагогічний такт, розвивати культуру мовлення, вміння та навички публічних виступів, участі в дискусії. Повідомлення та доповіді окремих виступаючих мають доповнюватися іншими, викликати додаткові питання.

При підготовці до семінарських занять (чи виконанні завдань винесених на самостійне опрацювання) з курсу «Історія української культури», радимо студентам звернути увагу на такі загальні положення:

• аналіз і узагальнення культурно-історичних подій та явищ, визначення їх сутності, причинно-наслідкових зв’язків між ними;

• врахування складності національної специфіки і змістовної своєрідності української культури, відображення у ній культурних досягнень світового масштабу, оригінальні інтерпретації загальнолюдських проблем;

• необхідність формулювання висновків щодо значимості того чи іншого культурного явища у вітчизняному, європейському, світовому контексті;

• визначення провідних тенденцій розвитку тих чи інших галузей українсь-кої культури у певний історичний період, характеристику конкретних най-більш типових прикладів, які ілюструють ці тенденції, пояснення спе-цифіки проявів цих галузей культури в різних регіонах України;

• з’ясування різних точок зору на певну історико-культурну проблему (якщо питання, яке слід розкрити, носить дискусійний характер).

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль навчальних досягнень студента спрямовується на розвиток твор-чих здібностей студентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності, формування навичок практичного застосування набутих знань.

При вивченні навчальної дисципліни здійснюється:

• Оцінювання активності і знань студентів на семінарських заняттях (поточне оцінювання): розгорнуті та стислі усні відповіді, доповіді, виступи в диску-сіях, виконання поточних письмових робіт за змістом семінарських занять, експрес-контроль у вигляді тестів тощо.

• Поточний контроль самостійної роботи (програмового матеріалу винесено-го на самостійне опрацювання) через перевірку відповідних конспектів, зроблених студентами.

• Узагальнююче оцінювання знань студентами програмового матеріалу зміс-тових модулів (лекційного курсу, семінарських занять, питань самостійного опрацювання) при написанні відповідних модульних контрольних робіт.

• Проведення екзамену (за програмовим змістом курсу в цілому) з викорис-танням комплексних екзаменаційних завдань.

При оцінці знань студентів враховується:

• розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними історико-культурними явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізу-вати, узагальнювати, критично оцінювати відповідні факти;

• самостійність і креативність мислення;

• використання різноманітних джерел, розуміння їх особливостей, уміння їх характеризувати й оцінювати;

• логічність і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих вис-новків та власних оцінок;

• мовна і термінологічна грамотність.

Поточне оцінювання усних відповідей студентів на семінарських заняттях здійснюється на трибальною шкалою:

3 бали – оцінка «відмінно» – студент вільно володіє програмовим матеріа-лом, логічно і творчо викладає його в усній чи письмовій формі; вміє узагаль-нити матеріал, формулює власні висновки; відповідь є чіткою і завершеною.

2 бали – оцінка «добре» – студент в цілому володіє програмовим матеріа-лом, при викладі його допускається незначних помилок; формулює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації допускає окремі недоліки.

1 бал – оцінка «задовільно» – студент виявляє загальне розуміння та ре-продуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, порушує логі-ку викладу; мова спрощена і недостатньо фахова.

0 балів – оцінка «незадовільно» – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не розпізнає історико-культурні явища і факти; не мо-же правильно застосовувати відповідні спеціальні поняття.

Суттєве доповнення, зроблене студентом на семінарському занятті, оціню-ється в один бал.

Оцінювання письмових робіт на семінарських заняттях, модульних конт-рольних робіт, екзаменаційних робіт здійснюється з тією загальною кількістю балів, яка відповідає характеру і обсягу завдань.

Студент, який з поважних причин, підтверджених документально, не мав можливості брати участь у формах поточного контролю на семінарських занят-тях, має право на його відпрацювання на консультаціях викладача (у термін ви-значений викладачем).

Студент, який отримав незадовільну оцінку (0 балів) на семінарських за-няттях має право один раз відпрацювати її на консультаціях викладача (у тер-мін визначений викладачем).

Студент, який не з’явився на модульний контроль (модульну контрольну роботу), має право один раз повторно пройти модульний контроль на консуль-таціях викладача (у термін визначений викладачем).

Студент, який отримав малу кількість балів за модульну контрольну робо-ту, має право один раз перескласти її на консультаціях викладача (у термін ви-значений викладачем).

11. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Поточне оцінювання та модульні контрольні роботи

Екза-мен

Су-ма

Модуль 1 [28 балів] 12 балів – поточне оцінювання на семінарських заняттях з тем 3, 4, 5, 6 (з розрахунку 3 бали за один усний виступ на семінарському занятті – хоча б один раз для кожного студента) і 9 балів за письмову роботу за узагальненим змістом семінарсь-ких тем 3, 4, 5, 6) та 16 балів – оцінка за модульну контрольну роботу №1

Модуль 2 [32 бали] 12 балів – поточне оцінювання на семінарських заняттях з тем 7, 8, 10, 12 (з розрахунку 3 бали за один усний виступ на семінарському занятті – хоча б один раз для кожного студента) і 9 балів за письмову роботу за узагальненим змістом семінарських тем 7, 8, 10, 12) та 20 балів – оцінка за модульну контрольну роботу №2

Т 1

Т 2

Т 3

Т 4

Т 5

Т 6

МКР 1

Т 7

Т 8

Т 9

Т 10

Т 11

Т 12

Т 13

МКР 2

–

–









16





–



–



–

20

40

100