Досвід педагогів-корифеїв, великих майстрів своєї справ, є дуже важливим для мене. Творчість І.Г.Ткаченка, В.О.Сухомлинського настільки багатогранна, що цей цінний досвід я як вчитель-словесник можу використовувати на кожному уроці мови та літератури.

Значна частина висловів педагога містять глибокий зміст і стали дійсно крилатими.Їх можна застосовувати під час проведення різних етапів уроку.

Я використовую речення та невеликі тексти, взяті з тво­рів В.О. Сухомлинського, для формування високих моральних рис, працелюбності, героїзму, любові до Батьківщини, матері, намагаюся розвивати поетичність у поглядах на природу. Та виховна робота не є основною. Матеріали використовуються також для мовно-граматичних завдань і призначені для роботи з синтаксису і стилістики в 5-му класі.

П’ятикласники – це особливий тип учнів. Їм, як нікому іншому, перший семестр несе багать випробувань: нелегко пристосуватися до умов «старшої» школи. Зміна викладацького складу, різноманітність предметів – це є новим для учнів. Вони стають розгубленими. Важливо сконцентрувати увагу дитини в цей час у потрібному напрямі. Навчити її зорієнтуватися у ситуації, не залишивши сильних позицій.

На уроках української мови я намагаюся підібрати вислови, які б несли у собі і виховне навантаження, а разом з тим дитини уміла правильно використовувати вивчені орфограми і пунктограми, правильно розставляти розділові знаки в кінці речення, при звертанні, однорідних членах речення, виправляти та знаходити орфографічні і пунктуаційні помилки. Складати усні й письмові висловлювання на певну соціокультурну тему з використанням власного життєвого досвіду відповідно до визначеної комунікативної мети.

Наприклад, під час повторення вивченого у 4 класі вчитель може використати казку В. О. Сухомлинського «Втрачений день».

Втрачений день

В одного батька троє синів - маленьких хлоп'ят. - Розкажіть, як ви сьогодні прожили день.

Юрко відповів: - Я сьогодні посадив дерево.

Батько сказав: - Ти сьогодні добре прожив день.

Миколка відповів: - Я сьогодні зайчика намалював. - Ти теж непогано прожив день, - сказав батько.

Петрик відповів: - Я сьогодні у м'яча грав... І морозиво з'їв. - У тебе сьогодні втрачений день, - посмутнів батько

Діти читають текст, пояснюють, як вони розуміють значення вислову «втрачений день», визначають частини мови.

Можна запропонувати учням виписати іменники та визначити рід, число, відмінок.Пояснити написання великої букви. Визначити дієвідміни дієслів та пояснити написання знака м’якшення.

Виховання почуття патріотизму – дуже важливе завдання на даному етапі. В.О.Сухомлинський писав, що Батьківщина — це ласкава і вимоглива мати. Батьківщині, як рідній матері, боляче, коли ти не станеш справжньою людиною. Живи і працюй так, щоб Батьківщина гордилась тобою.

Ці рядки спонукають любити Вітчизну. Бути вірним її сином.

Разом з цим вони цікаві і в аналітичному сенсі. Під час вивчення теми «Словосполучення» я пропоную дітям виписати поширені та непоширені словосполучення, зробити їх розбір: визначити головне та залежне слово. Можна запропонувати учням визначити мікротему висловлювання та почути їх міркування щодо цієї теми.

Під час вивчення теми «Речення» я пропоную прочитати речення та передати своїми словами розуміння його змісту,робити синтаксичний розбір речення.

«Життя повинне переконувати, що лінощі й недбальство зачиняють двері для того, що доступне працьовитому й старанному.

Під час вивчення теми «Фонетика» використовую казку «Як ріка розгнівалась на Дощика».

Загордилася Ріка:

–Дивіться, яка я широка,повновода,які в мене зелені береги. І сонечко в

мені відбивається, як у дзеркалі, і дерева високі, і небо блакитне.Коли це небо

затяглося хмарами й пішов сірий дощик. День іде, другий, третій. Стала сіраРіка, сірі стали береги. Посірів увесь світ. Розгнівалась Ріка:

–Доки ти хлюпотітимеш, нещасний? Через тебе я стала потворна.

Дощик і каже:

–Якби не я, сіренький, не була б ти широка, повновода.

Ось так і нам не треба забувати, звідки ми течемо.

Діти визначають основну думку та тему казки. Пояснюють орфограми та роблять фонетичний розбір слів «дощик, дзеркалі, день, дивіться, сіренький».

Пояснюють написання великої букви, розділові знаки між однорідними членами речення.

Часто даю завдання дітям дібрати прислів’я та приказки до певного уривка чи тексту. Наприклад , підібрати три-чотири прислів’я (приказки), які виражають основну думку оповідання «Ґавеня і Соловей».

Вивела Ґава одне-єдине пташеня –Ґавеня. Вона любила своє дитя панькала його смачненьким.Та ось пол..тіла Ґава по їжу й пропала. Уже й сон..чко піднялося вище за дер..во, на якому вони жили, а матері все нема. Плаче

Ґавеня, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок пр...тихло, жаль їм бідолашного малого.

Почув Соловей плач Ґавеняти. Затр..мтіло із жалощів солов’їне серце. Залишив своє гніздо Соловей пр..летів до гавиного гнізда, сів поруч із пташ..ням і заспівав свою чудову пісню. Аж вітер пр..тих заслухався.

А Ґавеня, мов і не чує солов’їного співу, реве плачем зал..вається.

Та ось почуло воно –десь удал..ні пролунав материн голос: кра, кра...

Умить пер..стало плакати й каже:

-Чуєш, це моя мама співає! Замовкни, будь ласка, не пищи!

-Кра, кра-кра... -пролунало поблизу, і Соловей замовк. Він пер..летів на

сусіднє дер..во й задумався...

Того вечора ліс не чув солов’їного співу.

Безліч текстів з творів В.О.Сухомлинського можна використовувати як диктанти, що перевіряють рівень засвоєння вивченого матеріалу. Наприклад,

«Ластівки прощаються з рідним краєм»

Багато років під стріхою однієї хатини ластівки жили.

Весною вони поверталися з вирію, ластів’ят виводили, а восени відлітали у

теплі краї.

У хатині жили батько, мати і дівчинка Оленка. Вона з нетерпінням чекала

того дня, коли з’являться ластівки. Це було справжнім святом.

Влітку дівчинка любила дивитись, як ластівки годують пташенят, вкладаються спати. А восени, коли вони відлітали, Оленці ставало сумно.

Перед відльотом ластівки сідали на телеграфних дротах навпроти двору

й довго там сиділи. Оленці здавалося, що вони сумують. Вона прислухалась до

їхнього

тривожного

щебетання

й

думала:

«Чому

це

вони

так

довго

сидять?»

І

маму питала:

-

Чому ?

-

Вони прощаються з рідною землею.

Оленка

підходила

до

зграйки

ластівок.

Їй

дуже

хотілося,

щоб

птахи

і

з

нею

попрощалися.

За В.Сухомлинським

No 3.

118 слів. Можна використати у 5

–

6

–

7

класах.

Орфограми:

а)ненаголошені е, и;

Пунктограми:

а)розділові знаки при прямій мові.

Врятував сонечко

Цілий день пекло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ.

Під

високою

гіллястою

шовковицею

сидів

хлопчик

Василько.

Він

не

боявся

зливи.

Його

захищало

від

неї

густе

листя.

Під

деревом

було

сухо.

А

поруч

текли

струмки.

Василько

побачив,

як

один

струмок

поволеньки

почав

заповнювати

невеличку

заглибину.

Утворювалось

озерце.

На

середині

цього

озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало.

Раптом

хлопчик

побачив на острівці комашку, маленьке

червоне сонечко.

Воно

бігало

від

одного

краю

острівця

до

другого.

«Чому

воно

не

летить?»

-

подумав Василько. Йому стало жаль сонечка.

Острівець

ставав

усе

меншим.

Ось

він

уже

не

більший

від

копійки.

Сонечко сиділо непорушно.

Василько

побіг

під

дощ.

І

зразу

ж

змок

до

нитки.

Та

він

устиг

врятувати

сонечко.

За В.Сухомлинським

No4.