Рукавичка

Ішов дід лісом та й загубив рукавичку.

От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже:

— Тут я буду жити!

Коли це жаба плигає та й питає:

— А хто, хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка. А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

— Іди!

От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:

— А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

— Іди!

От уже їх троє. Коли це біжить лисичка — та до рукавички:

— А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?

— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!

— Та йди!

Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовк та й собі до рукавички, питається:

— А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

– Я вовчик-братик! Пустіть і мене!

– Та вже йди!

Вліз і той, – уже їх п’ятеро. Де не взявся, біжить кабан:

– Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?

— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!

— Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?

— Та вже влізу, пустіть!

— Та що вже з тобою робити, йди!

Вліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщить кущами, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:

— А хто тут, хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

— Та якось будемо.

— Та вже йди, тільки скраєчку!

Вліз і той,— семеро стало. Та так уже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься...

! Шкрябо'тушка, скрекоту'шка, скрає'чку, розі'рветься.

? Хто обрав собі за житло дідову рукавичку?

Підготуйся прочитати казку в особах, правильно передаючи слова кожного з героїв.

Як у казці названо мишку? Жабку? Зайчика? Кабана? Ведмедя? Поясни чому.

Лисиця та Їжак

Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде солодкими оченятами позирає.

Назустріч їжак.

– Здоров був, їжаче!

– Здоровенькі й ви будьте, – відповів їжак і згорнувся клубочком.

–Як здоров’ячко?

–Спасибі!

–А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємося.

Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.

– Не можу, – відповідає. – Я ще не вмивався.

– А знаєш, – каже лисиця, – я тепер уже не їм м’яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж !

– Та що ви кажете?! А я оце хотів сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться.

– Де це? – так і підскочила лисиця.

– За струмочком, праворуч. Та куди ж ви?

– Побіжу, ніколи…

І лисиці як і не бувало.

Розгорнувся їжак:

– Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш…

! Пояснити значення слів та словосполучень: позирає, солодкими оченятами.

?Прочитайте казку мовчки. Підготуйтеся до читання в особах. Подумай, які почуття потрібно передати голосом, читаючи слова лисиці та їжака.

Закінчить речення: Лисиця _____, _____, а їжак ________, _______.