Т е м а 39 Відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки

семінарське заняття

2 години

ПЛАН

1. Поняття джерела підвищеної небезпеки.

2. Види джерел підвищенох небезпеки.

3. Права обов’язки сторін.

4. Особливості відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

5. Підстави звільнення власника джерела підвищеної небезпеки від відшкодування шкоди.

6. Відшкодування шкоди заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки.

практичне заняття

2 години

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: зобов’язання, недоговірні зобов’язання, причинний зв'язок,делікт, протиправність поведінки, солідарна відповідальність, часткова відповідальність, субсидіарна відповідальність, джерело підвищеної небезпеки, ядерна шкода..

Практичне завдання

1. Андрєєва була збита автомашиною. В результаті переломів рук і ніг потерпіла на довгий час втратила працездатність. позов про відшкодування заподіяної шкоди був пред'явлений Андрєєвой до тресту – власнику автомашини. Суд, що розглядав справу, встановив, що Андрєєва не порушила правил переходу вулиці. Відповідач, возражая проти позову, посилався на те, що шофер автомашини не винний в що трапився. Раптовий серцевий напад позбавив його можливості різко загальмувати і зупинити машину, перед якою виявилася Андрєєва. Раптовість серцевого нападу була підтверджена довідкою з лікарні, куди був доставлений шофер.

Які умови необхідні для встановлення відповідальності в даному випадку? Чи обґрунтовані доводи відповідача?

2. У результаті зіткнення трамвая з вантажним автомобілем, що належить автокомбінату, Зарован, що стояв на задньому майданчику трамвая, був викинутий на мостову і одержав перелом обох ніг. При виході з лікарні він звернувся до суду з позовом до Управління пасажирського транспорту, вимагаючи відшкодувати збитки, що зазнали їм. Як було встановлено судом, причиною зіткнення послужила та обставина, що біля вантажівки, що перетинала вулицю, несподівано затихнув двигун, і він зупинився на трамвайних коліях. Тому управління возражало проти позову, указуючи, що нещасний випадок, що відбувся із Зарован, з'явився слідством порушення водієм вантажівки правил дорожнього руху. Представник автокомбінату, привернутого судом як співвідповідач, також возражал проти позову, посилаючись на відсутність в справі даних, що свідчать про допущене водієм порушення правил.

Хто є суб'єктом відповідальності за шкоду, заподіяний Заровану?

Чи підлягає ця шкода відшкодуванню за відсутності вини в діях водіїв трамвая і вантажівки?

Яке рішення повинен ухвалити суд?

3. Дмитро Кружкин з сином Васею восьми років, тримаючи на руках кицю, в парку зустріли з Русланом Наріним, що прогуляв на довгому повідці бійцівського собаку без намордника. Котеня зашипіло на собаку і та, кинувшись на нього вчепилася в руку Васи, якої він прикривав котеня. Батько вихопив з кишені складаний мисливський ніж, завдав їм декількох удару собаці. Руслан Нарін кинувся на нього і, віднімаючи у нього ніж, поранив собі руку. Розсердившись Руслан Нарін став бити Кружкина кулаками, а коли той впав – ногами. В результаті цього інциденту у Дмитра Кружкина виявилося зламаним ребро, у Васи – прокушена рука до кістки, а собака загинув.

Кружкин пред'явив позов до Руслана Наріну, в якому зажадав відшкодування шкоди, заподіяне здоров'ю сина і його. Руслан Нарін подав стрічний позов, в якому зажадав відшкодування вартості дорогого убитого собаки.

Які об'єм і характер відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням здоров'я Кружкина Русланом Наріним, а також Васе собакою?

Чи правомірна вимога Руслана Наріна до Кружкину про відшкодування вартості убитого собаки при вказаних в задачі обставинах?

Яку ухвалу повинен винести суд по кожному з вказаних в задачі позовів?

4. Демидова йшла парком. На неї напала собака породи бультерьев, що належала Самойлову, пошкодила на ній пальто і покусала. пальто ремонту не підлягало, а ушкодження від укусів були значними. Демидова пройшла курс лікування в лікарні впродовж трьох тижнів. Після цього Демидова звернулася до власника собаки з вимогою відшкодувати їй шкоду в сумі 30 000 грн. (таку суму становила сукупна вартість пальто, черевиків, а також перебування в лікарні та моральна шкода). Самойлов відмовився відшкодувати шкоду.

Що належить до джерел підвищеної небезпеки?

Визничити розмір, підстави та умови відповідальності.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

2. Цивільне право України: Підручник/ За ред. Я.М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 2 – 520 с.

3. Гражданское право: В 2-х т. Том 2: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., пере раб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.

4. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.

5. Антимонов Б. С. Гражданско-правовая ответственность за вред, причиненный источником повышенной опасности. — М., 1952.

6. Белякова А. М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда: те­ория и практика. — М., 1986.

7. Гавзе Ф. И. Возмещение ущерба причиненного здоровью работника. — Минск, 1977.

8. Жуковская О. Л. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности. — М., 1994.

9. Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности. – М., 1966.

10. Красавчиков А.О. Категории науки гражданского права: Избранные труды: в 2-х т. Т. 2., М., 2005 – 494 с. (классика российской цивилистики)

11. Покровский Й.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. М.: «Статут», 2001. – 354 с. (классика российской цивилистики)

12. Берестова І. Безпідставне збагачення в системі недоговорених зобовязань// Підприємство, господарство і право. – 2003. - № 11.

13. Богдан В.В. Гражданско-правовые способы защиты прав потребителей в сфере торговли и услуг// Юрист. – 2003. - № 7. – С. 11.14.

14. Ігнатенко В. Заповідальний відказ і заповідальне покладання як види позадоговірних зобовязань // Підприємство, господарство і право. – 2003. - № 8.

15. Русу С. Історія розвитку деліктних зобов'язань в Україні // Право України. - 2001.- № 2 .- С. 120.

16. Мельник М.Відшкодування моральної (немайнової) шкоди // Закон і бізнес. – 2001. - № 16, 21-27 квітня. – С. 30.

17. Осетинська Г. Деякі проблеми відповідальності за завдання моральної шкоди споживачам у сфері надання послуг// Юридична Україна. – 2004. - № 12. – С. 52-58.

18. Паліюк В.П. Деякі проблемні питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди// Адвокат. – 2001. - № 3. – С. 45-46.

19. Рабинович П. Моральна шкода та право на її компенсацію загальнотеоретичний підхід// Право України. – 2002. - № 4. – 100-103.

20. Рабінович П. Моральна шкода та право на її компенсацію: загальнотеоретичний підход// Право України .- 2002.- № 4 .-С. 100.

21. Сиротенко С. Деякі особливості застосування норм про компенсацію моральної (немайнової) шкоди стосовно суб’єктів господарювання //Вісник Академії правових наук України. – 1999. - № 1. – С. 210-216.

22. Сліпченко О.І. Визначення розміру компенсації моральної шкоди// Вісник Верховного суду України. – 2001. - № 2 (24). – С. 45-48.

23. Солодко Е. Как компенсировать моральный ущерб// Бизнес. – 2000. - № 27 (3 июля). – С. 32-33.

24. Эрделевский А.М. Проблемы компенсации морального вреда в зарубежном и российском законодательстве и судебной практике// Государство и право. – 1997. - № 10. – С. 22-32.

25. Практикум по гражданскому праву: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Коваленко Н. И.- М.: Бек, 2000. Ч. 2- 2-е изд., перераб. и доп. - 2000.

26. З практики Верховного Суду України (Рішення у цивільних справах)// Право України. – 2005. - № 2 . – С. 127.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.

2. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. -Ст. 356.

3. Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О.М./ Х.: Одисей. – 2003.

4. Гражданский процессуальный кодекс Украины// Голос Украины. – 2004. - № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.

5. Закон України „Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” від 13.12.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2002. - № 2. – Ст. 46.

6. Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 08.02.1995 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 12. – Ст. 81.

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” № 3 від 31 березня 1989 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 481.

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27 березня 1992 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 110.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31 березня 1995 г. – Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 66.

10. Лист Міністерства юстиції України № 35-13/797 від 13.05.2004 р. Методичні рекомендації „Відшкодування моральної шкоди”.

11. Судова практика. Апеляційний суд м. Києва. Справи про відшкодування шкоди. Відшкодування щкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки// Юридичний Вісник України. – 2004. - № 52 (496). – 25-31 грудня.