Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовая работа по ОМА 1.docx
Скачиваний:
121
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
78.29 Кб
Скачать

2.3 Розгляд аудитором діяльності внутрішнього контролю підприємства

Одним з важливих заходів захисту майнових прав власника є оцінка функціонування внутрішнього контролю з боку інших суб`єктів контролю, а саме з боку аудиту.

Здійснення аудиту починається з планування. Одним з елементів планування аудиту є ознайомлення з системою внутрішнього контролю. Послідовність оцінки системи контролю з боку аудиту найчастіше має наступну послідовність: визначення мети, загальне ознайомлення з системою внутрішнього контролю, перевірка відповідності, оцінка контролю, оцінка заходів контролю, складання та реалізація програми перевірки, надання рекомендацій, перевірка виконання раніше наданих рекомендацій. На підставі оцінки контролю у аудитора виникає можливість скоротити контрольні процедури, звернути увагу на “слабкі” місця в діяльності підприємства.

Аудитор несе відповідальність за перевірку систем внутрішнього контролю і моніторинг їх функціонування, а також передбачає надання рекомендацій для їх удосконалення. Завдання аудиту полягає в об`єктивній оцінці системи внутрішнього контролю з точки зору надійності, якості, ступеню довіри та визнання ризику.

Для виконання своїх функцій аудитор отримує необхідні документи як бухгалтерського, так й управлінського обліку від підрозділів та посадових осіб, зведені регістри, довідки, роз`яснення, спрямовує спеціалістів служби аудиту для перевірки наданих рекомендацій та пропозицій.

Аудитор повинен отримати достатне розуміння функціонування внутрішнього контролю, оскільки це допоможе йому в плануванні аудиту й розробці ефективного аудиторського підходу.

Ефективна система внутрішнього контролю часто дає змогу змінювати характер, визначати час, а також зменшувати обсяг процедур, що їх виконує аудитор, але це не може їх повність виключити. Проте іноді, розглянувші діяльність внутрішнього контролю, аудитор може вирішити, що внутрішній контроль не вплине на процедури аудиту.

  1. АУДИТ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Аудит фінансових результатів та фінансового стану підприємства

Стосовно доходу при проведенні аудиту встановлюється вiдповiднiсть ведення облiку вимогам ПСБО “Доход”:

  • визнання доходу за 4 умовами;

  • вiдокремлення доходу вiд реалiзацiє, iнший операцiйний доход, доход вiд участi в капiталi, iншi фiнансовi доходи, iншi доходи, надзвичайнi доходи;

  • формування кiнцевого фiнансового результату на рахунку 79 “ Фінансові результати‘ та нерозподiленого прибутку на рахунку 44 “Нерозподiлений прибуток”;

  • вiдокремлення доходу вiд реалiзацiї послуг;

  • оцiнка доходу в бухгалтерському облiку;

  • коректнiсть надання iнформацiї про доход у Примiтках до фiнансової звiтностi.

В таблицi 3.1 наведенi варiанти врахування доходiв в бухгалтерському облiку.

Таблиця 3.1

Основні елементи облікової політики підприємства стосовно доходів

ЕЛЕМЕНТИ ОБЛIКОВОЇ ПОЛIТИКИ

МОЖЛИВI ВАРIАНТИ ВЕДЕННЯ ОБЛIКУ

1. Метод визначення доходу вiд надання послуг

- вивчення виконої роботи

- визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязi послуг, якi мають бути наданi,

- визначенням питомоi ваги витрат, яких зазнає

пiдприємство у зв”язку їз наданням послуг, у загальнiй очикуванiй сумi таких витрат

2. Методи визначення доходу вiд реалізації продукцiї (товарiв, робiт, послуг)

- за податковим облiком (перша подiя)

- за касовим методом (бухгалтерський облiк) та методом нарахування (податковий облiк)

Інвестиційна привабливість або взагалі “економічний паспорт” окремого підприємства може мати такий вигляд:

  1. Загальна характеристика виробництва: характери технології; наявність сучасного устаткування, у тому числі іноземного; екологічна шкідливість виробництва; складське господарство; наявність власного транспорту; географічне розташування; наближення до транспортних комунікацій.

  2. Характеристика технічної бази підприємства: технології; вартість основних фондів; коефіцієнт зношення.

  3. Номенклатура продукції, що випускається: обсяг виробництва; експорт; імпорт сировини та матеріаллів; зв'язки з іншими підприємствами; постачальники та споживачі; оцінювання стабільності збуту (попиту).

  4. Виробнича потужність, можливість нарощування виробництва.

  5. Місце підприємства в галузі, на риннку; рівень монопольності стану підприємства.

  6. Характеристика дирекції; схеми управління; чисельність персоналу, його структура, заробітня плата.

  7. Статутний фонд; власники підприємства; номінал і ринкова ціна акції, розподіл пакета акцій.

  8. Структура витрат на виробництво, в тому числі за основними видами продукції. їх рентабельність.

  9. Обсяг прибутку та його використання за звітній період.

10. Фінанси підприємства ( мал 3.1.):

- склад дебіторської та кредиторської заборгованності; її аналіз за часом виникнення та характеристикою боржників;

- показники фінансової стабільності та ліквідності; аналіз платоспромож-ності;

- оцінка прибутковості.

11.Загальний висновок.

Мал. 3.1. Структура фінансового аналізу підприємства

При проведенні аудиту фінансових результатів здійснюється тестування оцінки СВК фінансових результатів; проводиться інвентаризація з розрахунків фінансових результатів; встановлюється тотожність записів у фінансової звітності (форма № 2 “Звіт про фінансові результати”) та записам на рахунках 79, 44 та у регістрах бухгалтерського обліку, звертається увага на відокремлення результатів операційної, фінансової та інших видів діяльності; перевіряється правильність застосування підприємством вимог П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”; досліджується наявність та правильність оформлення первинних документів; встановлюється використання відповідних методичних прийомів - перерахунок, звіряння розрахунків, проведення обчислення аудитором розрахунків підприємства; перевірка формування нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та окремих його складових, правильність розподілу прибутку, правильність заповнення розділу ІІІ форми № 2 “Звіт про фінансові результати”; правильність формування та сплати податку на прибуток підприємства за податковим обліком; проведення аналізу показників пробутку (збитку) та рентабельності з встановленням факторів, що мали вплив на показники; визначення резервів збільшення прибутку та рентабельності, розробка заходів щодо реалізації резервів тощо.

Виконання аналітичних операцій є важливим заходом отримання аудиторських доказів. Вивчення економічного потенціалу підприємства, динаміки його розвитку дозволяє аудитору висловити думку щодо фінансового стану підприємства та розробити обґрунтовані пропозиції з поліпшення фінансового становища та платоспроможності підприємства.

Міжнародним аудиторським стандартом “Аналітичні процедури” передбачені сутність та мета аналітичних операцій (процедур), зміст аналітичних операцій при плануванні аудиту та перевірці на суттєвість тощо. В Україні існує нормативна база щодо визначення змісту та розрахунку показників, що використовуються при проведенні фінансового аналізу. При проведенні аудиту нормативна база широко застосовується. Отже, аудитори аналізують не лише фінансову звітність, але вивчають також всю господарську діяльність підприємства. Власникам та адміністрації підприємства необхідно знати складові потенціалу свого підприємства, тенденції розвитку (або спаду), структуру економічного потенціалу, можливі підприємницькі та фінансові ризики тощо.

Під економічним потенціалом підприємства розуміють сукупну здатність підприємства здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати продукцію, товари, надавати послуги, задовольняти запроси населення та суспільства, загальні потреби, забезпечувати розвиток виробництва та споживання. Прийнято відокремлювати наступні складові економічного потенціалу: технічний, технологічний, науковий, виробничий, ресурсний, людський, інформаційний, управлінський тощо. Поняття економічного потенціалу відноситься до фінансових категорій, під потенціалом розуміють здатність підприємства генерувати доходи, своєчасно погашати зобов`язання та забезпечувати зростання капіталу.

Для характеристики, наприклад, виробничого потенціалу використовуються наступні показники:

наявність, динаміка і питома вага виробничих активів в загальній вартості активів,

наявність, динаміка і питома вага основних засобів в загальній вартості активів,

коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів,

середня норма амортизації,

наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень та її співвідношення з фінансовими вкладеннями.

З точки зору аналізу під економічним потенціалом розуміють сукупність наявних засобів, коштів, яку підприємство може мобілізувати для здійснення господарської діяльності; сума необоротних та оборотних активів; як правило - підсумок Активу чи Пасиву балансу; “валюта балансу”, рядки 280 або 640 форми 1 Баланс.

При проведенні аналітичних операції здійснюється аналіз взаємозв`язків між даними різних форм фінансової звітності та синтетичних рахунків, а також між даними фінансової звітності та позафінансовою інформацією (запланованими показниками діяльності та їх виконанням), порівнюються фактичні дані з даними за минулі періоди. Виконання економічного аналізу передбачає здійснення оцінки економічного потенціалу підприємства (його виробничій, фінансової, податкової політики, наявності “хворих” статей у звітності тощо), результативності фінансово-господарської діяльності - прибутковість або збитковість, розрахунки динамічності, ефективності використання економічного потенціалу тощо.

Основними факторами, що зумовлюють підвищення ролі аналізу в проведенні аудиту економічного потенціалу можна вважати наступні:

- необхідність зниження витрат на проведення аудиту при збереженні якості аудиту,

- необхідність виявлення помилок при складанні фінансової звітності,

- встановлення резервів зростання потенціалу,

- контроль за реалізацією резервів підвищення ефективності використання потенціалу на підприємстві. Такими факторами обумовлюється розвиток аналізу, як супутніх аудиту послуг.