8.2.8. Обґрунтування розвитку природоохоронних, рекреаційних, науково-дослідних, естетичних та інших природних комплексів і об'єктів

У межах перспективного соціального планування народного господарства регіону, як і України в цілому, визначають три ступені територіальних соціальних проблем:

1. підвищення рівня життя населення, виходячи із умов соціаль­но економічного стану держави;

2. створення матеріальної бази для вирівнювання територіальних відмінностей у сфері соціального розвитку, а саме формування соціально-економічної інфраструктури, яка відповідала б спектру потреб;

3) Цілеспрямований розвиток таких співвідношень у рівні життя Населення, які забезпечили б оптимальні умови для розв'язання економічних проблем з урахуванням територіальних особливостей.

Основна мета цього підрозділу полягає у визначенні раціонального масштабу розвитку суспільних відносин щодо організа­ції охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів для підвищення працездатності, здоров'я і культурно-естетичного рівня населення, тобто виконання соціальної проблеми третього ступеня. Для досягнення поставленої мети потрібно:

• зробити кількісний і якісний аналіз розвитку оздоровчих галу­зей у регіоні за кілька років, стану природоохоронної справи;

• виявити тенденції впливу різних чинників на рівень життя насе­лення, його здоров'я і побудувати необхідні формалізовані залежності;

• зіставити нормативи потреби рекреаційних ресурсів із їх наяв­ністю і обсягом;

• обґрунтувати цільові орієнтири і прогноз розвитку природо­охоронних, рекреаційних, естетичних та інших комплексів і об'єктів;

• визначити розміри відповідних основних фондів, капітальних вкладень, обсяги будівельно-монтажних робіт, потрібних для ство­рення природного парку;

♦ дати синтез гіпотез і визначити діапазон най вірогідніших рішень у сфері прогнозу перспектив розвитку індустрії оздоровлення і відпочинку населення.

По науково-дослідних об'єктах розглядають проблеми розвитку І

розміщення стаціонарів моніторингу навколишнього природного середовища, який є системою спостережень, збирання, обробленні передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

На території національних природних парків спостерігають за:

• станом і забрудненістю поверхневих вод;

• станом ґрунтів і рослинного покриву;

• станом лісів;

• станом фауни парку;

• станом ландшафтів;

• станом пам'яток природи, історії і культури;

• станом і змінами у рекреаційних ресурсах.

Організація і ведення моніторингу навколишнього природного середовища на території парку полягає в:

• розробленні (визначенні) переліку показників для діагності пси стану довкілля;

• визначенні мережі пунктів контролю (ПК) і точок спостереження за раціональним використанням і охороною природних ресурсів;

• визначенні територій (ділянок), які потребують ведення оперативного (кризового) моніторингу природних ресурсів;

• нанесенні даних моніторингу довкілля на картографічні маїс ріали і вироблення управлінських рішень;

• розробленні техніко-економічною обґрунтування витрат на ор­ганізацію і ведення моніторингу.

По всіх комплексах та об'єктах розробляють схеми розвитку будів­ництва і капітальних вкладень.