Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТРЕТЯК(1-528).doc
Скачиваний:
178
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
14.87 Mб
Скачать

8.2.4. Оцінювання стану земель сільськогосподарського призначення і пропозиції щодо їх використання

Мета розроблення цього підрозділу — охарактеризувати сучасний стан використання сільськогосподарських та інших угідь, які входить у межі природного парку і використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. Основою проектних пропозицій є вимоги щодо обмежень та обтяжень у використанні земель і правах земле власників і землекористувачів, землекористування яких внесено до складу природного парку. Оцінюються наслідки проведення меліоративних робіт на меліорованих і прилеглих землях.

8.2.5. Землекористування об'єктів туризму, відпочинку і санаторного лікування

Аналіз сучасного стану мережі місць відпочинку і курортно-рекреаційних закладів передбачає натурне обстеження окремих об'єктів, вибіркове анкетування різних груп населення, а також ви­вчення матеріалів статистичної звітності обласних організацій те­риторіальних рад з питань туризму і екскурсій, курортів та інших організацій за формою табл. 8.3 - 8.5.

Таблиця 8.4. Характеристика існуючих зон відпочинку

Таблиця 8.3. Сучасний стан системи рекреаційного обслуговування

Виявлену у такий спосіб наявність місць відпочинку зіставляють з нормативною (можливою). Для більш наочного стану використан­ня рекреаційних ресурсів аналогічні розрахунки проводять по обла­сті.

Таблиця 8.5. Характеристика існуючого рівня розвитку короткочасного відпочинку

Нормативну потребу населення області в різних видах і формах рекреації розраховують, визначаючи кількість жителів усіх міських поселень, які одночасно відпочивають, на основі укрупнених показ­ними (табл. 8.6), а також коливань інтенсивності рекреаційної діяльності за часом року (табл. 8.7). Одержаний результат збільшують II коефіцієнт К (характеризує співвідношення міського і сільського населення), який рекомендується для довгочасного відпочинку: влітку К = 1,2, взимку К- 2; для короткочасного відпочинку незалежно від сезону К= 1,15.

Таблиця 8.6. Диференційовані укрупнені показники потреби міського населення у видах і формах рекреації

таблиця 8.7. Прогноз сезонних змін потреби в рекреаційному обслуговуванні

8.2.6. Природоохоронне і рекреаційне оцінювання природних

ресурсів та пропозиції щодо їх використання Комплексне оцінювання землекористування. Оцінювання земель може бути зокремленим або комплексним. Зокремлене оцінювання проводять в інтересах одного виду використання земель, а загальне — всіх можливих видів господарського використання. Тобто оцінюється придатність земель для найефективнішого викорис­тання з погляду суспільства.

Комплексне оцінювання території в техніко-економічному обґрунтуванні — це порівняльне оцінювання окремих ділянок землі за комплексом природних і антропогенних чинників, які впливають на певне функціональне призначення цих ділянок у складі національного природного парку порівняно з іншими напрямами викорис­тання. В техніко-економічному обґрунтуванні завдання комплексного оцінювання земель різного призначення зумовлені проблемами, які вирішуються на цій стадії передпроектних робіт і по­мигають у тому, щоб:

  • виявити властивості території, які обмежують і ускладнюють (розвиток природоохоронних, оздоровчих, наукових, рекреаційних, Історико-культурних природних комплексів та об'єктів) ;

  • знайти територіальні ресурси для встановлення диференційованого режиму охорони, відтворення та використання природних комплексів та об'єктів;

визначити види та режими господарської діяльності на території парку.

Комплексне оцінювання земель національних природних парків проводять за природними і антропогенними чинниками. До природних чинників належать: фізико-геологічні, ґрунтово-рослинні кліматичні умови, водні, лісові, мінерально-сировинні ресурси та ін

Антропогенними чинниками є: забезпеченість території транспортними та інженерними мережами і спорудами; транспортна доступність місць відпочинку і туризму, адміністративно-господарських і культурних центрів; санітарно-гігієнічні умови і вимоги охорони природи; архітектурно-ландшафтні переваги (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Склад і послідовність робіт, пов'язаних із комплексним оцінюванням земель природно-ресурсного потенціалу національних природних парків

Комплексне оцінювання земель різного призначення можна проводити на основі простого і диференційованого бального, вартісного змішаного оцінювання. Найточніше — вартісне оцінювання, яке ґрунтується на визначенні понесених суспільством витрат на освоєння (відтворення) земельних ділянок, найкращих за природними і антропогенними умовами або за ефективністю господарського вико­ристання. За В.П. Руденком, з усіх критично проаналізованих пока­зників (диференційна рента, диференційний дохід, продуктивність витрат, валова продукція, чистий дохід) вартісному комплексному оцінюванню земель найбільше відповідає валова продукція, виражена в єдиних загальнодержавних або (якщо їх немає) регіональ­них кадастрових цінах.

Кількісне вираження природного ресурсу території (земельної ділянки) визначається його загальною (сумарною) цінністю за всіма програмами використання. Вона є сумою добутків оціненої споживної вартості одиниці ресурсу на продуктивність ресурсу всієї території, придатного для експлуатації за кожним із напрямів його використання, з урахуванням коефіцієнтів якості. Щоб скоротити трудомісткість обчислень, рекомендується використовувати проіндексовані середні дані по адміністративних районах.

Оцінювання земель рекреаційного призначення та планування їх використання. Рекреація — вид діяльності, що здійснюється у вільний від роботи час, пов'язаний із виконанням важливих соціально-економічних функцій, які забезпечують відтворення фі­не і них і розумових сил і сприяють розширенню духовного багатства людини.

Основні форми рекреаційної діяльності — курортне лікування, оздоровчий відпочинок і туризм. У територіальному плані рекреа­нт па діяльність — важливий чинник комплексної організації матеріально-просторового середовища проживання людини, що охоп­лю»: спеціалізовані території землі з елементами природного й урбанізованого середовища, які в сукупності утворюють терито­ріальні рекреаційні системи різного типу. В національних при­родних парках можна виділити такі територіально-рекреаційні

системи:

  • рекреаційні зони, які поєднують концентровані і деконцентровані форми рекреаційної діяльності і елементи господарської інфра­структури;

  • лінійні елементи — туристські маршрути, транспортні комунікації. Тільки за умови певної територіальної організації й у взаємозв’язку з іншими підсистемами (виробництва, соціально-культурного обслуговування, транспорту тощо) вирішення проблеми відпочинку набуває певної логічної послідовності: від вищих ієрархічних рівнів до нижчих.

Рекреаційна діяльність полягає в розробленні пропозицій щодо рекреаційного освоєння території майбутнього природного парку і формування рекреаційної системи, яка здатна задовольнити потри би населення в масовому відпочинку, санаторному лікуванні і туризмі сьогодні і на перспективу.

У техніко-економічному обґрунтуванні розглядають найважливіші питання розроблення рекреаційних зон і центрів, кількісні показники (площа і ємність рекреаційних територій, кількість закладів стаціонарного відпочинку і рекреаційного обслуговування) і структура існуючої земельної площі та наміченої на перcпективу системи рекреації. В техніко-економічному обґрунтуванні подаючи, дані з розміщення і загального обсягу закладів рекреаційного профілю (із зазначенням їх кількості і профілю) диференційовано: для обслуговування місцевого населення і для обслуговування відпочивальників зовнішніх, прилеглих районів і областей.

Процес розроблення цього питання охоплює такі етапи: