2. Пропозиція галузі з постійними витратами в довгостроковому періоді

Ми зазначали, що криві ринкової пропозиції на рис. 26 є кривими галузевої пропозиції у довгостро­ковому періоді. Цей аналіз дозволяє окрес­лити характер кривої довгострокової пропози­ції для даної конкурентної галузі. Вирішальним чинником при визначенні форми кривої галу­зевої пропозиції у довгостроковому періоді є вплив зміни кількості фірм у галузі на витрати окремих фірм.

У попередньому аналізі довгострокової конку­рентної рівноваги припускалось, що мова йде про галузь з постійними витратами. Отже, розширення галузі внаслідок входжен­ня до неї нових фірм чи звуження галузі через вихід фірм не впливає на ціни ресурсів і на витрати виробництва. Входження або вихід фірм не змінює положення кривих довгострокових середніх загальних витрат ок­ремих фірм у галузі. Це відбувається в тих випадках, коли галузевий попит на ресурси незначний у порівнянні із загальним попитом на ці ресурси. Спостерігається типова ситуація, коли галузь використовує неспеціалізовані ресурси, які потрібні і багатьом іншим галузям. Тобто попит конкретної галузі на ресурси становить незначну частину загального попиту на ці ресурси і вона може розширюватися або звужуватися, істотно не впливаючи на ціни ресурсів і витрати.

У довгостроковому періоді крива пропозиції галузі з постійними витра­тами є досконало еластичною. Вхо­дження або вихід фірм змінювали обсяг вироб­ництва у галузі, але завжди повертали ціну про­дукту до початкового рівня 30 грн., яка співпа­дала із незмінними мінімальними середніми загальними витратами виробництва. Галузь завжди постачатиме q₃=90000,q₁=100000 абоq₂=110000 одиниць продукції за ціною 30 грн. (рис. 3).

Рис. 3. Крива пропозиції галузі а)з постій­ними, б) зі зростаючими витратами у довгостроковому періоді.

3. Пропозиції галузі зі зростаючими витратами в довгостроковому періоді

Галузі із постійними витратами — рідкіс­ний випадок. Більшість з них є галузями зі зростаючими витратами (криві середніх загальних витрат переміщуються вго­ру, якщо галузь розширюється, і донизу, якщо галузь скорочує виробництво). Вхо­дження нових фірм у галузь підвищує ціни ре­сурсів і тому збільшує витрати на одиницю про­дукції окремих фірм. Коли галузь використовує значну частку деякого ресурсу, загальну величину пропозиції якого важко збільшити, входження нових фірм збільшу­ватиме попит на ресурс стосовно його пропози­ції і підвищить ціну на нього. Зокрема, це про­стежується у галузях, що використовують спе­ціалізовані ресурси, вихідну пропозицію яких не можна швидко збільшити. Вищі ціни ресур­сів призведуть до вищих середніх загальних витрат фірм у галузі у довгостроковому періоді. Вищі витрати означають переміщення вгору кривої довгострокових середніх загальних ви­трат фірми.

Зростання попиту на продукт забезпечує економічні прибутки і входження нових фірм у галузь, але зрештою виникає двобічний тиск на прибутки, який їх усуватиме. Входження нових фірм збільшуватиме ринкову пропозицію продукту і знижуватиме його ціну, а крива середніх загальних витрат переміщуватиметься вгору. Рівноважна ціна зросте. Галузь вироб­лятиме більший обсяг продукції лише за ви­щою ціною, бо розширення галузі збільшує се­редні загальні витрати, а у довгостроковому періоді ціна продукту повинна покривати ці витрати. Більший обсяг продукції можливий за вищої ціни, а крива пропозиції галузі зі зро­стаючими витратами буде висхідною. Замість виробництва 90000, 100000 чи 110000 одиниць за однакової ціни у 30 грн., у галузі зі зростаю­чими витратами виробництво 90000 одиниць можливе за ціни 25 грн., 100000 одиниць — за 30 грн. і 110000 одиниць — за 35 грн. Виша ціна потрібна для стимулювання збільшення виробництва, бо витрати на одиницю продукції зростають із розширенням галузі (рис 3б).