- •Тема 4: Макроекономічна ринкова система: сукупний попит на споживчі товари. Споживання і заощадження Методичні поради
- •Лекція План
- •Тема 4: Макроекономічна ринкова система: сукупний попит на споживчі товари. Споживання і заощадження
- •1. Фактори формування сукупного попиту на споживчі товари. Споживання і заощадження
- •Графік споживання
- •Графік заощаджень
- •2. Економічні параметри рівнів споживання і заощадження
- •3.Фактори зміни сукупного попиту на споживчі товари
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Словник нових термінів і понять
- •Реферати
Лекція План
Тема 4: Макроекономічна ринкова система: сукупний попит на споживчі товари. Споживання і заощадження
Методичні поради
Вступ
1. Фактори формування сукупного попиту на споживчі товари. Споживання і заощадження
1.1. Графік споживання
1.2. Графік заощаджень
2. Економічні параметри рівнів споживання і заощадження
1. Фактори формування сукупного попиту на споживчі товари. Споживання і заощадження
Споживання – головний компонент сукупних витрат. Існує багато факторів, які впливають на рівень споживчих витрат. Проте основним і найважливішим фактором, який формує рівень споживчих витрат є особистий дохід, зокрема дохід після сплати податків. Заощадження, безперечно, є тією частиною доходу, яка не витрачена, то дохід є також основним фактором, що визначає особисті заощадження. Отже, розглядаючи фактори, що визначають споживання, ми одночасно будемо вивчати фактори, які визначають заощадження. Оскільки як і споживання, так і заощадження знаходяться у безпосередній залежності від рівня доходу.
Графік споживання
Графік споживання відображає співвідношення різних сум, які домогосподарства планують споживати за різних можливих рівнів доходу після сплати податків у певний визначений момент часу. Вісь абсцис відображає динаміку доходу, а вісь ординат – динаміку споживання.
Таблиця 4.1. Кейнсіанські графіки споживання і заощадження | ||||||
Рівень виробництва і доходу (ЧНП=DI) |
Споживання, С |
Заощадження, S (1)-(2) |
Середня схильність до |
Гранична схильність до | ||
споживання (АРС) (2)/(1) |
заощадження (АРS) (3)/(1) |
споживання (MРС) Δ(2)/Δ(1) |
заощадження (MPS) Δ(3)/Δ(1)* | |||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
(1) 370 |
375 |
-5 |
1,01 |
-0,01 |
0,75 |
0,25 |
(2) 390 |
390 |
0 |
1,00 |
0,00 |
0,75 |
0,25 |
(3) 410 |
405 |
5 |
0,99 |
0,01 |
0,75 |
0,25 |
(4) 430 |
420 |
10 |
0,98 |
0,02 |
0,75 |
0,25 |
(5) 450 |
435 |
15 |
0,97 |
0,03 |
0,75 |
0,25 |
(6) 470 |
450 |
20 |
0,96 |
0,04 |
0,75 |
0,25 |
(7) 490 |
465 |
25 |
0,95 |
0,05 |
0,75 |
0,25 |
(8) 510 |
480 |
30 |
0,94 |
0,06 |
0,75 |
0,25 |
(9) 530 |
495 |
35 |
0,93 |
0,07 |
0,75 |
0,25 |
(10) 550 |
510 |
40 |
0,93 |
0,07 |
0,75 |
0,25 |
Джерело: Макконнел К.Р., Брю C.Л.. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. 11‑го изд. К., Хагар-Демос, 1993. – С. 206. *Грецька буква Δ (дельта) означає приріст |
Оскільки динаміка обсягу споживання є прямою функцією динаміки величини доходу, то на перший погляд здається, що графічне зображення такої залежності повинно бути представлено бісектрисою. Це означало б, що будь-який приріст доходу повністю споживається. В дійсності виникає інша картина. Початок графіку, що показує залежність обсягу споживання від величини доходу, знаходиться вище нульової відмітки, так як деякий мінімум споживання люди здійснюють у будь-якому випадку, навіть якщо їхні доходи рівні нулю.
Тому графік реального споживання лежить вище від початку координат і відрізняється на величину заощаджень.
На рис. 4.1-а побудований графік споживання (колонки 1 і 2 табл.. 4.1 ), який відображає залежність між споживанням і доходом.