0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

Графік 12-12. Модель Мандела—Флемінґа як теорія сукупного попиту. 3 частини (а) графіка видно, що зі зниженням рівня цін крива LM* переміщується вправо, і рівноважний рівень доходу зростає. На частині (б) графіка показано, що обернену залежність між Р та Y підсумовує крива сукупного попиту.

курс знижується, і рівноважний рівень доходу зростає. Крива сукупного попиту підсумовує цю обернену залежність між рівнем цін та рівнем доходу, як показано Ні частині (б) графіка 12=12.

Отже, як модель IS-LM пояснює криву сукупного попиту у закритій економіці, модель Мандела— Флемінґа пояснює ту саму криву у малій відкритій економіці. В обох випадках крива сукупного попиту відображає множину точок рівноваги економіки, які відповідають різним рівням цін. І в обох випадках будь-який чинник, що змінює стан рівноваги за даного рівня цін, переміщує криву сукупного попиту. Заходи економічної політики, які збільшують дохід, переміщують криву сукупного попиту вправо) заходи, які знижують дохід, переміщують криву сукупного Попиту вліво.

Графік 12-13. Короткострокова і довгострокова рівновага у малій відкритій економіці. Точка К на обох частинах графіка відображає рівновагу за кейнсіанського припущення про незмінність рівня цін (Р1). Точка С на обох частинах графіка показує рівновагу за припущення класичної теорії про те, що рівень цін змінюється для підтримання доходу на його природному рівні (Y ).

Використаємо цей графік для ілюстрації зв'язку короткострокової моделі, побудованої у цьому розділі, та довгострокової моделі з розділу 8. На графіку 12-13 показано рівновагу економіки у короткостроковому та довгостроковому періодах.

На обох частинах графіка точка К описує рівновагу у короткостроковому періоді, коли рівень цін є незмінним. За такої рівноваги попит на товари і послуги недостатній для підтримання природного рівня виробництва. З перебігом часу низький попит знижує рівень цін. Зниження рівня цін збільшує реальні грошові залишки і переміщує криву LM* управо. Реальний обмінний курс знижується, тому чистий експорт зростає. Зрештою, економіка досягає точки довгострокової рівноваги — точки С. Швидкість переходу від стану рівноваги у короткостроковому періоді до стану довгострокової рівноваги залежить від того, з якою швидкістю змінюються ціни, щоб відновити природний рівень виробництва в економіці.

Важливе значення мають рівні Доходу у точках К і С. Основну увагу в цьому розділі було приділено аналізові впливу економічної політики на точку рівноваги у короткостроковому періоді — точку К. У розділі 8 ми з'ясували чинники, які визначають положення точки довгострокової рівноваги — точки С. Коли державні мужі розглядають можливі зміни економічної політики, вони повинні обдумати наслідки своїх рішень як у короткостроковому, так і у довгостроковому періодах.

12-7. Підсумкове повторення

У цьому розділі ми проаналізували питання функціонування малої відкритої економіки у короткостроковому періоді за незмінних цін. Ми з'ясували вплив монетарної і фіскальної політики на дохід та на обмінний курс, а також вплив на економіку плаваючого і фіксованого валютного курсу. На завершення доречно згадати висновок із розділу 8. Економіку багатьох країн, у тому числі СШ А, не можна аналізувати ні як закриту, ні як малу відкриту економіку, а як щось середнє між ними.

У великій відкритій економіці, наприклад, економіці США, поєднуються ознаки як закритої, так і малої відкритої економіки. Тому в аналізі впливу економічної політики на велику відкриту економіку треба враховувати як висновки, зроблені для закритої економіки у розділі 11, так і висновки для відкритої економіки із цього розділу. У додатку до цього розділу подано модель для проміжного випадку великої відкритої економіки. Зрозуміло, що висновки, які випливають із цієї моделі, є поєднанням розглянутих вище граничних випадків.

Щоб зрозуміти, як можна одночасно поєднати логіку дослідження закритої та малої відкритої економіки і застосувати її для аналізу економіки США, розгляньмо наслідки стримувальної монетарної політики у короткостроковому періоді. У закритій економіці стримувальна монетарна політика підвищує процентну ставку, зменшує обсяг інвестицій і, отже, знижує сукупний дохід. У малій відкритій економіці за плаваючого валютного курсу стримувальна монетарна політика підвищує обмінний курс національної валюти, зменшує чистий експорт, а отже, зменшує і сукупний дохід. Однак ця політика не впливає на процентну ставку; оскільки її рівень визначає стан світових фінансових ринків.

Економіці США притаманні ознаки обох граничних випадків — закритої і відкритої економіки. Оскільки економіка США має достатні розміри для впливу на світову процентну ставку, а перелив капіталу між країнами не повністю вільний, стримувальна монетарна політика підвищить процентну ставку і знизить обсяг інвестицій. Водночас вона підвищить курс долара, що зменшить чистий експорт. Отже, хоч модель Мандела—Флемінга і не описує точно велику відкриту економіку, вона дає змогу правильно передбачати динаміку зовнішньоекономічних показників,

як-от обмінний курс. Вона також показує, як зовнішньоекономічні зв'язки змінюють наслідки монетарної та фіскальної політики.

Підсумки

1.Модель Мандела—Флемінґа - це модель IS-ІМ для малої відкритої економіки. Ця модель пояснює причини коливання доходу і обмінного Курсу (рівень цін узято як даний).

2.Модель Мандела—Флемінґа показує, що за плаваючого валютного курсу фіскальна політика не впливає на сукупний дохід. Стимулювальна фіскальна політика підвищує курс національної валюти, що зменшує чистий експорт і зводить нанівець її звичайний стимулювальний вплив на сукупний дохід. За фіксованих обмінних курсів фіскальна політика впливає на сукупний дохід.

3.Модель Мандела—Флемінґа показує, що за фіксованих валютних курсів монетарна політика не впливає на сукупний дохід. Будь-яка спроба збільшити пропозицію грошей безплідна, оскільки пропозиція грошей саморегулюється для підтримання обмінного курсу на встановленому рівні. За плаваючого обмінного курсу монетарна політика впливає на сукупний дохід.

4.Якщо інвестори оцінюють активи країни як такі, що наражають їх на надмірний ризик, то процентна ставка у цій країні перевищуватиме світову процентну ставку на величину премії за ризик. Згідно з моделлю Мандела—Флемінґа, зростання премії за ризик підвищує процентну ставку в країні і знецінює її грошову одиницю.

5.І плаваючий, і фіксований валютні курси мають свої переваги. Плаваючий дає змогу державним мужам використовувати монетарну політику для досягнення інших макроекономічних цілей, а не лише стабільності обмінного курсу. Фіксований курс знижує рівень невизначеності у міжнародних економічних зв'язках.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

Додаток

Додаток: короткострокова модель великої відкритої економіки

Для аналізу наслідків заходів економічної політики в таких країнах, як Сполучені Штати, треба поєднувати логіку дослідження у моделі IS-LM для закритої економіки і логіку дослідження в моделі Мандела— Флемінґа для малої відкритої економіки. У цьому додатку побудовано модель для проміжного випадку великої відкритої економіки.

Як відомо з додатку до розділу 8, велика відкрита економіка відрізняється від малої відкритої економіки тим, що процентну ставку в ній не визначають світові фінансові ринки. У великій відкритій економіці треба враховувати залежність між процентною ставкою і чистими іноземними інвестиціями. Чисті іноземні інвестиції — це різниця між величиною позик, наданих вітчизняними інвесторами за кордон, і величиною позик, отриманих країною від іноземних інвесторів. Зі зниженням внутрішньої процентної ставки вітчизняні інвестори виявляють, що надання позик за кордон приносить вищий дохід, водночас економіка цієї країни дедалі менше приваблює іноземних інвесторів.

Отже, чисті іноземні інвестиції перебувають в оберненій залежності від процентної ставки. Далі зважимо на цю залежність у нашій короткостроковій моделі національного доходу.

Запишемо три рівняння нашої моделі:

Y = C(Y – T) + I(r) + G + NX(e)

M/P = L(r, Y)

NX(e) = NFI (r)

Перші два рівняння такі самі, як і в моделі Мандела—Флемінґа, яку розглянуто у цьому розділі. Третє рівняння, взяте з додатку до розділу 8, показує, що торговельний баланс NХ дорівнює чистим іноземним інвестиціям, а чисті іноземні інвестиції залежать від внутрішньої процентної ставки.

Щоб зрозуміти сенс цієї моделі, підставимо третє рівняння у перше — і отримаємо:

Ці два рівняння дуже подібні до рівнянь моделі IS-LM для закритої економіки. Єдина відмінність полягає у тому, що видатки тепер залежать від процентної ставки із двох причин. Як і раніше, підвищення процентної ставки зменшує інвестиції. Однак тепер це підвищення ще й знижує чисті іноземні інвестиції І отже, зменшує чистий експорт.

Для аналізу цієї моделі використаймо графік 12-14. На частині (а) графіка показано криві IS та LM. Як і в моделі закритої економіки з розділів 11 і 12, по дальній осі відкладено процентну ставку r, а по горизонтальній — дохід Y. Точка перетину кривих IS та LM визначає рівноважний рівень доходу і рівноважну процентну ставку

Графік 12-14. Модель великої відкритої економіки у короткостроковому періоді. Частина (а) графіка показує, що криві IS та LМ визначають процентну ставку r1 і дохід Y1. З частини (б) графіка видно, що r1 визначає чисті іноземні інвестиції NFI1. На частині (в) графіка показано, що NFI1 і лінія чистого експорту визначають обмінний курс е1.

Внаслідок введення у рівняння IS нового параметра чистих іноземних інвестицій NFI (r) крива IS більш положиста, ніж вона була б у закритій економіці. Що вища чутливість чистих іноземних інвестицій до процентної ставки, то більш положистою є крива IS. Згадайте із додатку до розділу 8, що мала відкрита економіка описує граничний випадок, коли чисті іноземні інвестиції абсолютно еластичні щодо світової процентної ставки. У цьому граничному випадку крива IS абсолютно полога. Отже, на нашому графіку вона мала б бути горизонтальною лінією.

Частини (6) і (в) графіка показують, як рівновага у моделі IS-ІМ визначає чисті іноземні інвестиції, торговельний баланс і обмінний курс. З частини (6) графіка видно, що процентна ставка визначає чисті іноземні інвестиції. Крива чистих

іноземний інвестицій є висхідною. Вища процентна ставка у країні не заохочує вітчизняних інвесторів до вкладень за кордоном і стимулює приплив іноземних інвестицій. 3 частини (в) графіка видно, що обмінний курс змінюється так, щоб урівноважити обсяг чистого експорту товарів і послуг із величиною чистих іноземних інвестицій.

Використаємо тепер цю модель для аналізу наслідків різних видів економічної політики Припустімо, що в економіці існує плаваючий валютний курс; таке припущення справедливе для більшості країн, які можна вивчати за допомогою цієї моделі.

Графік 12-15. Стимулювальна фіскальна політика у великій відкритій економіці. З частини (а) графіка видно, що стимулювальна фіскальна політика переміщує криву IS вправо. Дохід збільшується від Y1 до Y2, а процентна ставка підвищується від r1 до r2. Частина (б) графіка показує, що підвищення процентної ставки зменшує чисті іноземні інвестиції від NFI1 до NFI2 З частини (в) графіка видно, що зменшення чистих іноземних інвестицій зменшує чисту пропозицію національної валюти, що веде до підвищення обмінного курсу від е1 до е2

Фіскальна політика

На графіку 12-15 показано наслідки стимулювальної фіскальної політики. Збільшення державних закупівель або зниження податків переміщує криву IS вправо. Як видно з частини (а) графіка, таке переміщення кривої IS збільшує рівень доходу і підвищує процентну ставку. Ці два наслідки ті самі, що і в закритій економіці.

Однак у великій відкритій економіці підвищення процентної ставки зменшує чисті іноземні інвестиції, як показано на частині (6) графіка. Зменшення чистих іноземних інвестицій звужує пропозицію національної валюти; обмінний курс її підвищується, як показано на частині (в) графіка. Оскільки вітчизняні товари дорожчають порівняно з іноземними, чистий експорт зменшується.

З графіка 12-15 видно, що, на відміну від малої відкритої економіки за плаваючого валютного курсу, у великій відкритій економіці стимулювальна фіскальна політика збільшує дохід. Проте цей вплив на дохід слабший, ніж у закритій економіці. У закритій економіці стимулювальний вплив фіскальної політики почасти нейтралізується витісненням інвестицій: з підвищенням процентної ставки інвестиції зменшуються і скорочують розмір мультиплікаторів фіскальної політики. У великій відкритій економіці є ще один чинник, який нейтралізує цей стимульований вплив: з підвищенням процентної ставки чисті іноземні інвестиції зменшуються, обмінний курс національної валюти підвищується і чистий експорт зменшується. Сумарний ефект цих двох чинників не робить фіскальну політику безплідною, як у малій відкритій економіці, але помітно ослаблює її вплив на економіку.

Монетарна політика

На графіку 12-16 показано наслідки стимулювальної монетарної політики. Збільшення пропозиції грошей переміщуй криву ІМ вправо, як показано на частині (а) графіка. Рівень доходу зростає, а процентна ставка знижується. Знов-таки, ці наслідки ті самі, що і в закритій економіці.

Проте з частини (б) графіка видно, що зниження процентної ставки збільшує чисті іноземні інвестиції. Збільшення МР7 розширює пропозицію національної валюти на валютному ринку. Обмінний курс національної грошової одиниці знижується, як показано на частині (в) графіка. Оскільки вітчизняні товари порівняно з іноземними дешевшають, чистий експорт зростає.

Ми переконалися, що у великій відкритій економіці грошовий передавальний механізм має дві складові. Як і в закритій економіці, стимулювальна монетарна політика знижує процентну ставку. Як і в малій відкритій економіці, стимулювальна монетарна політика знижує обмінний курс національної валюти. Зниження процентної ставки стимулює інвестиції, а зниження обмінного курсу стимулює чистий експорт.

Правило великого пальця

Модель великої відкритої економіки добре описує нині економіку США. Проте вона дещо складніша і більш громіздка порівняно з моделлю закритої економіки з розділів 10 та 11 і моделлю малої відкритої економіки, побудованою у цьому роз-