0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

Графік 12-2. Крива LM*. На частині (а) графіка показано звичайну криву LM [яка відображає рівняння М/Р = L(r, Y)] і горизонтальну лінію, яка відповідає світовій процентній ставці r*. Точка перетину цих кривих визначає рівень доходу незалежно від обмінного курсу. Отже, як видно з частини (б) графіка, крива LM* є вертикальною лінією.

Поєднання складових моделі

Згідно з моделлю Мандела—Флемінґа, малу відкриту економіку з абсолютною мобільністю капіталу можна описати за допомогою двох рівнянь:

Перше рівняння описує рівновагу на ринку товарів і послуг, а друге — рівної ринку грошей. Екзогенними змінними є змінні фіскальної політики G і T, монетарної політики М, рівень цін Р та світова процентна ставка r*. Ендогенними змінними є дохід Y і обмінний курс е.

Ці дві залежності показано разом на графіку 12-3. Рівновагу в економіці визначає точка перетину кривих IS та LM*. Ця точка показує обмінний курс і рівень доходу, за яких і ринок товарів, і ринок грошей перебувають у рівновазі. Тепер можна використати модель Мандела—Флемінґа для виявлення реакції сукупного доходу У і обмінного курсу е на зміни у фіскальній та монетарній політиці.

Графік 12-3. Модель Мандела-Флемінґа. На графіку моделі Мандела-Флемінґа крива IS* відображає умову рівноваги на ринку товарів, а крива LM* — умову рівноваги на ринку грошей. Обидві криві побудовано для незмінної процентної ставки, яка дорівнює світовій процентній ставці. Точка перетину цих кривих показує рівень доходу та обмінний курс, які задовольняють умови рівноваги і на ринку товарів, і на ринку грошей.

12-2. Мала відкрита економіка з плаваючим валютним курсом

Перш ніж аналізувати вплив економічної політики на малу відкриту економіку, нам потрібно зазначити, в якій міжнародній валютній системі вона функціонує. Почнемо із системи плаваючих валютних курсів, яку використовує нині більшість розвинених країн. Плаваючий валютний курс вільно коливається залежно від змін економічних умов.

Фіскальна політика

Припустімо, що уряд стимулює внутрішні видатки збільшенням державних закупівель або зниженням податків. Оскільки стимулювальна фіскальна політика збільшує бажані видатки, вона перемістить криву IS* вправо, як показано на графіку 12-4, Унаслідок цього обмінний курс підвищується, а рівень доходу не змінюється.

Завважте, що у малій відкритій економіці фіскальна політика має зовсім інші наслідки, ніж у закритій економіці. У моделі IS-LM для закритої економіки стимулювальна фіскальна політика збільшує дохід, тоді як у малій відкритій економіці з плаваючим обмінним курсом вона не впливає на дохід. Чим зумовлена така відмінність? У закритій економіці зі збільшенням доходу процентна ставка підвищується, бо зростання доходу збільшує попит на гроші. У малій відкритій економіці такий розвиток подій неможливий: як тільки процентна ставка перевищить світову процентну ставку r*, відбувається приплив капіталу з-за кордону. Цей приплив капіталу збільшить попит на національну валюту на валютних ринках, і, отже, її курс зросте. Підвищення обмінного курсу здорожчить вітчизняні вироби стосовно іноземних, що зменшить чистий експорт. Зменшення чистого експорту нейтралізує вплив стимулювальної фіскальної політики на дохід.

Графік 12-4. Стимулювальна фіскальна політика за плаваючого валютного курсу. Збільшення державних закупівель або зниження податків переміщує криву IS* вправо. Це підвищує обмінний курс, але не впливає на дохід.

Чому чистий експорт зменшується настільки, що фіскальна політика неспроможна впливати на дохід? Для відповіді на це запитання розгляньмо рівняння, яке описує ринок грошей:

М/Р - L(г, Y).

Як у закритій, так і у відкритій економіці величини пропозиції реальних грошових залишків M/P є незмінною, а величина попиту на них (яку визначають r і Y) повинна дорівнювати цій сталій пропозиції. У закритій економіці стимулювана фіскальна політика спричиняє підвищення рівноважної процентної ставки. Це підвищення процентної ставки (яке зменшує величину попиту на гроші) збільшує рівноважний дохід (що збільшує попит на гроші). Натомість у малій відкриті економіці r перебуває на рівні r*, так що є тільки один рівень доходу, який задовольняє це рівняння, і цей рівень доходу не змінюється зі зміною фіскальної політики. Отже, зі збільшенням державних видатків або зниженням податків підвищенні обмінного курсу і зменшення чистого експорту мусять бути достатньо значними, щоб повністю нейтралізувати стимулювальний вплив фіскальної політики на дохід.

Монетарна політика

Припустімо тепер, що центральний банк збільшує пропозицію грошей. Якщо припустити, що рівень цін незмінний, то збільшення пропозиції грошей збільшує реальні грошові залишки. Збільшення реальних грошових залишків переміщує криву LМ* вправо, як показано на графіку 12-5. Отже, зростання пропозиції грошей збільшує дохід і знижує обмінний курс.

Графік 12-5. Стимулювальна монетарна політика за плаваючого валютного курсу. Зі збільшенням пропозиції грошей крива LM* переміщується вправо, що знижує обмінний курс і збільшує дохід.

Хоч монетарна політика впливає на дохід у відкритій економіці, але механізм цього впливу інший порівняно із закритою економікою. Згадаймо, що у закритій економіці збільшення пропозиції грошей збільшує видатки через зниження процентної ставки і стимулювання інвестицій. У малій відкритій економіці внутрішня процентна ставка перебуває на рівні світової ставки. Як тільки збільшення пропозиції грошей дещо знижує внутрішню процентну ставку, капітал відпливає за кордон, де

він може принести вищий дохід. Цей відплив капіталу нейтралізує зниження внутрішньої процентної ставки. Крім того, відплив капіталу за кордон збільшує пропозицію національної валюти на міжнародних ринках, тому обмінний курс її знижується. Падіння обмінного курсу здешевлює вітчизняні вироби порівняно з іноземними, що стимулює чистий експорт. Отже, у малій відкритій економіці монетарна політика впливає на дохід через зміну обмінного курсу, а не процентної ставки.

ПРИКЛАД

Чи можуть світові фінансові ринки узурпувати владу Федеральної резервної системи?

Деякі коментатори у засобах масової інформації висловили припущення, що нині заходи ФРС слабше спливають на економіку США, ніж у минулому. їх аргументація приблизно така.

1.Із розгалуженням і зміцненням світової фінансової системи і зниженням бар'єрів для міжнародної торгівлі та руху капіталів економіка США стає дедалі відкритішою для міжнародних капіталів.

2.У результаті хід подій на світових фінансових ринках дедалі більше визначає процентні ставки у США і менше - монетарна політика, яку проводить ФРС

3.За слабшого впливу на динаміку процентних ставок ФРС невдовзі може виявитися безсилою у боротьбі з короткостроковими економічними коливаннями.

Наскільки серйозні ці аргументи? Не слід непокоїтись державним мужам Америки з приводу того, що економіка США незабаром, буде заручником світових фітинових ринків?

З моделі Мандела— Флемінга випливає, що ці побоювання безпідставні. Перше з наведених тверджень свідчать про те, що економша США все менше подібна до закритої економіки, яку описує модель IS-LM, і дедалі більше нагадує малу відкриту економіку з моделі Мандела-Флемінґа. Якщо це справді так, то твердження 2 буде правильним: рівняння r = r* означає, що світові фінансові ринки визначатимуть внутрішню процентну ставку. Проте твердження 3 не випливає з двох попередніх. У моделі МанделаФдемінга центральний банк вагомо впливає на сукупний дохід. Цей вплив виникає внаслідок того, що центральний банк може регулювати пропозицію грошей, яка впливає на сукупний дощ через валютний курс. Отже, з підвищенням рівня відкритості економіки США вплив ФРС на внутрішні процентні ставки може зменшитися, але у ФРС ще залишаються могутні засоби Для пом'якшення короткострокових коливань сукупного доходу

Торговельна політика

Припустімо, що уряд зменшує попит на імпортні товари, запроваджуючи мито або квоти на імпорт? Як це вплине на рівень сукупного доходу та обмінний курс?

Оскільки чистий експорт дорівнює різниці експорту та імпорту то зменшення імпорту означає збільшення чистого експорту. Крива чистого експорту переміститься вправо, як показано на графіку 12-6. Це переміщення кривої чистого експорту збільшить бажані видатки і тому перемістить криву IS* вправо. Оскільки крива LМ* є вертикальною лінією, то торговельні обмеження підвищують обмінний курс, але не впливають на дохід.

Графік 12-6. Торговельні обмеження за плаваючого валютного курсу. Мито або імпортні квоти переміщують криву чистого експорту на частині (а) графіка вправо. Унаслідок цього крива IS* на частині (б) графіка також перемішується вправо, що підвищує обмінний курс, але не впливає на дохід.

Часто метою заходів, які обмежують зовнішню торгівлю країни, є поліпшення торговельного балансу NX. Проте, як нам уже відомо з розділу 8, ці заходи не завжди ведуть до бажаних наслідків. Такий самий висновок випливає із моделі Мандела— Флемінґа для економіки із плаваючим валютним курсом. Згадаймо, що

NX(e) = Y – C(Y – T) – I(r*) – G.

Оскільки торговельні обмеження не впливають на дохід, споживання, інвестиції і державні закупівлі, то вони не впливають і на торговельний баланс. Хоч переміщення кривої чистого експорту і збільшує NX, підвищення обмінного курсу зменшує NX на ту саму величину.

12-3. Мала відкрита економіка з фіксованим валютним курсом

Розгляньмо тепер систему фіксованих валютних курсів. У 1950-х і 1960-х роках економіка більшості країн світу, у тому числі і СІЛА, функціонувала в межах Бретон-Вудської системи — міжнародної валютної системи, відповідно до якої країни погодилися запровадити фіксовані обмінні курси. На початку 1970-х років вони відмовилися від цієї системи і перейшли до вільно плаваючих курсів. Останніми роками багато європейських країн відновили систему фіксованих обмінних курсів у відносинах між собою, а нині частина економістів виступає за відновлення цієї системи у світовому масштабі. У цьому підрозділі ми проаналізуємо механізм функціонування цієї системи і з'ясуємо вплив економічної політики на економіку з фіксованим обмінним курсом.

Механізм функціонування системи фіксованих валютних курсів

За системи фіксованих обмінних курсів центральний банк зобов'язується купувати або продавати національну валюту за обумовленою заздалегідь ціною» що виражена в іноземній валюті. Припустімо, що ФРС США повідомила, що зафіксує обмінний курс на рівні 100 єн за 1 дол. Тоді вона повинна обмінювати 1 долар на 100 єн або 100 єн — на 1 дол. Для проведення такої політики ФРС потребуватиме певного резерву доларів (які можна надрукувати) і єн (які треба нагромадити заздалегідь).

Встановлення фіксованого обмінного курсу спрямовує монетарну політику країни на виконання єдиного завдання — підтримання курсу на оголошеному рівні. Інакше кажучи, суть системи фіксованих валютних курсів полягає у регулюванні центральним банком пропозиції грошей так, щоб забезпечувалось співпадання рівноважного обмінного курсу з оголошеним. Що більше: доки центральний банк готовий купувати або продавати іноземну валюту за фіксованим курсом, то зміна пропозиції грошей до необхідного рівня відбувається автоматично.

Щоб з'ясувати, як встановлення обмінного курсу визначає пропозицію грошей, розглянемо приклад. Припустімо, що ФРС повідомила, що встановлює обміниш курс на рівні 100 єн за 1 дол., але за наявної пропозиції грошей рівноважний курс становить 150 єн за 1 дол. Цю ситуацію показано на частиш (а) графіка 12-7. Завважте, що це створює можливість для отримання прибутку: біржовик може купити 300 єн за 2 дол. і продати єни ФРС за 3 дол. й дістати прибуток в 1 дол. Коди ФРС купує у біржовика ці єни, виплачені йому долари автоматично збільшують пропозицію грошей. Збільшення пропозиції грошей переміщує криву LM* вправо, і рівноважний обмінний курс знижується. У такий спосіб пропозиція грошей продовжує зростати, поки рівноважний обмінний курс не знизиться до оголошеного рівня.

Графік 12-7. Як фіксований валютний курс регулює пропозицію грошей. На частині (а) графіка рівноважний обмінний курс спочатку перевищує фіксований. З метою вилучення прибутку біржовики купуватимуть іноземну валюту на ринку і продаватимуть її ФРС Цей процес автоматично збільшує пропозицію грошей, переміщує криву LМ* вправо і знижує обмінний курс. На частині (б) графіка рівноважний обмінний курс нижчий за фіксований. Біржовики купуватимуть на ринку долари і купуватимуть за них іноземну валюту у ФРС. Цей процес автоматично зменшує пропозицію грошей, переміщує криву LM* вліво і підвищує обмінний курс.

Тепер розгляньмо протилежний випадок. Припустімо, що ФРС повідомила, що встановлює обмінний курс на рівні 100 єн за 1 дол., а рівноважний курс становить 50 єн за 1 дол. Цю ситуацію відображено на частині (б) графіка 12-7. У цьому разі біржовик може отримати прибуток, якщо купить у ФРС 100 єн за 1 дол. і продасть їх на ринку за 2 дол. Продаж ФРС єн і купівля за них доларів автоматично зменшують пропозицію грошей. Зменшення пропозиції грошей переміщує криву LM* вліво, і обмінний курс підвищується. Пропозиція грошей продовжує зменшуватися доти, доки рівноважний обмінний курс не зросте до оголошеного рівня.

Важливо пам'ятати, що ця система валютних курсів стосується встановлення лише номінального обмінного курсу. Щодо реального обмінного курсу, то його встановлення на певному рівні залежить від тривалості періоду. У довгостроковому періоді ціни гнучкі, тому реальний обмінний курс може змінюватися, навіть коли номінальний обмінний курс є фіксованим. Тому у довгостроковому періоді, який розглянуто у розділі 8, встановлення фіксованого номінального валютного курсу не впливає на жодну реальну змінну, у тому числі і на реальний обмінний курс Фіксований номінальний обмінний курс впливатиме лише на пропозицію грошей і на рівень цін. Проте у короткостроковому періоді, який описує модель Мандела—Флемінга, ціни незмінні, тому запровадження фіксованого номінального обмінного курсу рівнозначне встановленню фіксованого реального курсу.

Графік 12-8. Стимулювальна фіскальна політика за фіксованих валютних курсів. Стимулювальна фіскальна політика переміщує криву IS* вправо. Для підтримання фіксованого курсу центральний банк повинен збільшити пропозицію грошей, що перемістить криву LM* вправо. Отже, за фіксованого валютного курсу стимулювальна фіскальна політика збільшує дохід (на відміну від ситуації з плаваючим валютним курсом).

Графік 12-9. Стимулювальна монетарна політика за фіксованих валютних курсів. Якщо центральний банк намагається збільшити пропозицію грошей — наприклад, купуючи облігації у населення, — це знижуватиме обмінний курс. Для підтримання фіксованого обмінного курсу пропозиція грошей і крива LM* повинні повернутись до попереднього положення. Отже, за фіксованих валютних курсів традиційна монетарна політика безплідна.