4.Трудова дисципліна в загальноосвітньому закладі.

Питання трудової дисципліни розглядаються як учнями загальноосвітніх шкіл, так і студентами педагогічних навчальних закладів під час вивчення навчальних курсів «Основи правознавства» та «Правознавство».

Згідно із статтею 142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Наказом Міністра освіти України від 20 грудня 1993 р. № 455 затверджено Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів. Правила внутрішнього розпорядку вивішуються в закладах освіти на видному місці.

Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із статтею 145 КЗпП України працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та пільги в галузі соціально-культурного ті житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов і т.ін.). Таким працівникам надається також перевага при просуванні по роботі.

Працівники дошкільних і середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів у встановлені терміни повинні проходити медичний огляд у відповідності з чинним законодавством. Відмова від проходження медичного огляду відповідно до Ст. 26 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» є порушенням трудової дисципліни, такі працівники мають бути відсторонені від роботи. Особи, які ухиляються від медичного огляду, після відсторонення і застосування стягнення підлягають (у разі подальшого порушення) звільненню не за порівняно лояльними п.2 ст. 40 КЗпП, а на підставі, що ганьбить працівника (таким є п. 3 ст. 40 КЗпП).

Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом, відповідно до статті 46 КЗпП України, допускається, окрім відмови від обов’язкових медичних оглядів, в разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

При відстороненні від роботи трудові відносини не припиняються, також не припиняється дія трудового договору, але працівник тимчасово до роботи не допускається. Заробітна плата за період відсторонення не зберігається. Можливий інший варіант: заробітна плата не зберігається, але відшкодовується на основі спеціального закону (п. 1 ст.3 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». Можливі й інші варіанти: заробітна плата за період відсторонення зберігається повністю; в розмірі двох третин тарифної ставки або працівникові виплачується допомога по соціальному страхуванню.

У разі появи на роботі в нетверезому стані працівник повинен бути відсторонений від роботи. За загальним правилом, факт появи в нетверезому стані, який дає підстави для відсторонення працівника від роботи, може бути встановлений не тільки актом медичного обстеження, але й іншими доказами, у тому числі і показаннями свідків, які також можуть стати фактичною підставою для відсторонення працівника. Аналогічним чином за власником варто визнати і право відсторонення від роботи осіб, які перебувають у стані токсичного сп’яніння.

Питання про відсторонення від роботи осіб, які перебувають у стані наркотичного сп’яніння, вирішуються дещо інакше. Відповідно до частини третьої Ст. 12 Закону «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і зловживання ними» встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння в результаті незаконного вживання наркотичних засобів є компетенцією тільки лікаря, на якого покладені обов’язки щодо проведення медичного обстеження. За наявності факту появи працівника на роботі в стані наркотичного сп’яніння власник зобов’язаний проінформувати про це орган міліції, який видає працівникові направлення на медичний огляд. У разі відмови від добровільного медичного огляду є можливим примусовий привід з метою медичного обстеження на підставі постанови органу внутрішніх справ.

Відсторонення працівників від роботи у разі їх відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів доцільно проводити після подання органів санепідслужб, які необхідно повідомляти про такі випадки.

Згідно із статтею 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1. догана;

2. звільнення.

Позбавлення премії або надбавок до заробітної плати не може розглядатися як захід дисциплінарного стягнення навіть тоді, коли це прямо передбачено за несвоєчасне виконання завдань, погіршення якості роботи або порушення трудової дисципліни.

Стаття 148 КЗпП визначає строк для застосування дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення ( Стаття 149 КЗпП).

Власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

17