Тема. Використання сучасних технологій навчання в курсі «Методика викладання української мови у початкових класах».

План

1. Сутність інтерактивного навчання.

2. Використання інтерактивних технологій на заняттях з методики викладання української мови.

3. Особливості структури та проведення інтерактивного заняття (лекція, практичне заняття, семінар, лабораторне заняття).

Список літератури

1. Дороз В. Ф. Методика викладання української мови у вищій школі: Навчальний посібник. – К.: «Центр учбової літератури». – 2008. – 176 с.

2. Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: Навчально-методичний посібник для викладачів, аспірантів, студентів магістратури. – К.: Кондор, 2008. – 272 с.

3. Шляхи удосконалення навчального процесу в контексті інноваційних змін у системі вищої освіти // Матеріали регіонального науково-практичного семінару/ За аг. ред. Г. В. Терещука. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. – 222 с.

4. Нові технології навчання: Науково-методичний збірник/ Кол. авт.. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2007. – Вип. 46. – 95 с.

5. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / Упоряд. Л. Галіцина. – К., 2005. – 128 с.

6. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К.: А. П. Н., 2002. – 136 с.

1. У Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України у квітні 2002 року, обґрунтовано завдання оновлення змісту освіти та навчально-виховного процесу.

Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни неможливі без застосування на заняттях інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо.

Існують такі три моделі навчання: активна, пасивна та інтерактивна. Ще у 60-х роках XX ст. Я. Голант охарактеризував ці три основні моделі навчання. Також над цим питанням працювали такі вчені, як О. Пометун, Л. Пироженко.

Пасивна модель навчання.

За цією моделлю студент виступає у ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому подає викладач: відеофільм, текст із підручника тощо. За такої моделі використовуються методи, коли студенти або дивляться, або слухають, або читають (лекція-монолог, пояснення нового матеріалу вчителем, демонстрація). Цю модель можна назвати «Монолог».

Активна модель навчання.

У цьому випадку викладач і студент перебувають у постійному взаємозв'язку. Студент відповідає на запитання викладача, розповідає. Викладач має змогу співпрацювати з кожним студентом зокрема. За такої моделі використовують активні методи навчання: бесіду, дискусію, фронтальне опитування тощо. Таку модель можна назвати «Діалог».

Інтерактивна модель навчання.

Схема цієї моделі відображає постійне спілкування викладача зі студентами, студентів із студентами. Відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час навчання за такою моделлю використовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати.

Подану модель можна назвати "Полілог", вона є свідченням активного навчання.

Вважають необхідним у ВНЗ використовувати інтерактивні технології, щоб підготувати майбутнього вчителя до їх використання у своїй педагогічній діяльності.

Термін «інтерактивна педагогіка» відносно новий: його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. Тлумачення слова свідчить, що поняття «іитеракгивність», «інтерактив» прийшли до нас з англій­ської мови, «inter» — поміж, серед, взаємо, «act» — діяти, отже interact— взаємодіяти. Інтерактивність у навчанні можна пояснити як взаємодію студентів, знаходження їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Відповідно, у дослівному розумінні Інтерактивним може бути назва­ний метод, у якому той, хто навчається, є учасником, який здійснює щось; говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не ви­ступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власно створюючи це.

Тобто, суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх студентів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, на­вчання у співпраці), де і студент, і викладач є рівноправними, рівнознач­ними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Викладач в інте­рактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, кон­сультант, який ніколи не «замикає» навчальний процес на собі.

Перевагою інтерактивного навчання під час підготовки вчителя початкової школи є те, що це спосіб реалізації комунікативного підходу, воно сприяє активнішому включенню в роботу, зняттю психологічного бар’єра під час спілкування через створення невимушеної атмосфери, встановленню міжособистісних стосунків, якісному засвоєнню теоретичного матеріалу завдяки можливості застосовувати отримані знання на практиці через дію. Студенти навчаються ухвалювати важливі рішення, мають можливість спілкуватися, розвиваючи професійні вміння й навички. У них з’являється глибока внутрішня мотивація. При цьому досвід студента як повноправного учасника процесу є центральним джерелом навчального пізнання і не менш важливим, ніж досвід викладача.

Серед інших переваг інтерактивного навчання можна назвати наступні:

•· висока результативність у засвоєнні знань та формуванні умінь: обсяг виконаної роботи більший, якість знань - краща;

•· розвиток критичного мислення у студентів;

•· легкість контролю засвоєних знань та умінь;

•· розширення пізнавальних можливостей студентів.

Основні недоліки інтерактивного навчання стосуються рівня готовності викладача до організації такого виду роботи. Відсутність методичних розробок до всіх предметів та досвіду використання інтерактивних технологій, небажання змінювати навчальні плани та підходи до оцінювання досягнень студентів, страх втрати контроль над рівнем підготовки студентів - все це є тією перешкодою, на яку натрапляють сучасні викладачі.

2. Використання інтерактивних технологій на заняттях з методики викладання української мови.

На заняттях з МВУМ використовуються інтерактивні технології, що зумовлено сучасними вимогами суспільства.

Технології інтерактивного навчання поділяються на 4 групи, залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності студентів:

• інтерактивні технології кооперативного навчання;

• інтерактивні технології колективно-групового навчання;

• технології ситуативного моделювання;

• технології опрацювання дискусійних питань.

1) Технології кооперативного навчання реалізуються як робота в парах або малих групах. Така робота організовується одразу ж після викладу нового матеріалу; на початку заняття під час опитування; на лабораторному занятті, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок або може бути частиною підсумкового, узагальнюючого заняття з теми (модуля).

До технологій кооперативного навчання належать такі інтерактивні техно­логії, як: робота в парах, ротаційні (змінні) трійки, два-чотири-всі разом, кару­сель, робота в малих групах, акваріум.

Робота в парах

Таку роботу застосовують і як окрему технологію, і як підготовчий етап до роботи в групах на практичному та лабораторному занятті.

Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває вмін­ня пристосуватися до роботи в групах, підготовлює грунт для широкого і ефек­тивного застосування інтерактивних технологій.

За умов парної чи групової роботи всі студенти отримують можливість висловлювати свою думку. Робота в парах або групах дає їм можливість подумати, обмінятись ідеями спочатку з партнером і лише потім озвучити їх аудиторії. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Організація роботи

1. Запропонуйте студентам завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії, поясніть його, дайте студентам 1-2 хв для обдумування можливих відповідей або індивідуальних рішень.

2. Визначте, хто з студентів висловлюватиметься першим, запропонуйте обгово­рити свої ідеї один з одним. Щоб привчити студентів до чіткої організації роботи в парах, ліпше одразу визначити час на спільне обговорення. Вони повинні дійти згоди щодо відповіді або рішення.

3. Після того як час буде вичерпано, дайте можливість кожній парі предста­вити свої результати роботи.

Ротаційні (змінні) трійки

Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, грунтовному аналі­зу й обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, засвоєння і за­кріплення і може використовуватися на практичному занятті.

Організація роботи

1. Розробіть запитання на допомогу студентам з метою обговорення нового ма­теріалу. Запитання повинні передбачати неоднозначну відповідь.

2. Об’єднайте студентів у трійки. Розмістіть їх так, щоб кожна з них бачила трій­ку ліворуч і трійку праворуч. Разом усі трійки мають утворити коло.

3. Поставте кожній трійці відкрите запитання (однакове для всіх членів трій­ки). Кожен за порядком повинен на нього відповісти.

4. Після короткого обговорення запропонуйте учасникам розрахуватися на “перший, другий, третій”. Студенти з номером “один” переходять до наступної трій­ки за годинниковою стрілкою, а студенти з номером “два” переходять через дві трій­ки проти годинникової стрілки. Студенти з номером “три” залишаються на місці і є постійними членами своєї трійки. У результаті утвориться нова трійка.

5. Змінюйте трійки стільки разів, скільки є запитань.

Два-чотири-всі разом

Ця технологія є ефективною для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь вести дискусію і може використовуватися на практичному занятті.

Організація роботи

1. Поставте студентам запитання для обговорення дискусії тощо. Поясніть запи­тання, дайте 1-2 хв для індивідуального обдумування можливих відповідей.

2. Об’єднайте студентів у пари з метою взаємообговорення своїх ідей. Визначте час на висловлювання кожного в парі та спільне обговорення. Пари обов’язково повинні дійти згоди щодо відповіді або рішення.

3. Об’єднайте пари в четвірки, обговоріть попередньо досягнуті рішення щодо постановленого запитання. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов’язкове.

4. Об’єднайте четвірки в більші групи або обговоріть поставлене запитання з усією групою.